ПЕРВИННА ТА ВТОРИННА ПРОФІЛАКТИКА СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ ПАТОЛОГІЇ У ПОСТРАЖДАЛИХ, ЯКІ ОТРИМАЛИ БОЙОВУ ТРАВМУ

Автор(и):

Анотація:

Метою роботи було розробити та запровадити заходи первинної та вторинної профілактики ураження серцево-судинної системи у постраждалих, які перенесли бойову травму. Були проаналізовані дані 448 постраждалих з бойовою травмою, які поступали до Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь». Аналіз середніх величин біохімічних показників крові показав наявність у постраждалих з бойовою травмою та ознаками ураження серцево-судинної системи більш виражених метаболічних порушень, цитолізу та запалення порівняно з постраждалими, які не мали цього ускладнення травмування: вищі рівні фібриногену (на 11,1 %, р=0,0294), глюкози (також на 11,1 %, р=0,0004), аспарагінової трансамінази (на 74,6 %, р=0,0005) та аланінової трансамінази (на 58,4 %, р=0,0013), та нижчі – загального білку (на 7,1 %, р=0,0008). Отримані результати дозволили запропонувати в якості одного з механізмів розвитку ураження серцево-судинної системи у постраждалих з бойовою травмою синдрому гіперметаболізму, а також обґрунтувати, розробити та запровадити заходи профілактики цього синдрому, асоційованого з розвитком вторинної патології серцево-судинної системи у постраждалих, які перенесли бойову травму.

Ключові слова:

метаболізм психологічна підтримка військова медицина кардіологія

Посилання:

1. Boyarintsev VV, Yevseyev MA. Metabolizm i nutritivnaya podderzhka khirurgicheskogo patsiyenta: Rukovodstvo dlya vrachey. SPb.: Onli-Press. 2017; 260 s. ISBN 978-5-906042-10-1. [in Russian]
2. Baraz VR, Pegashkin VF. Ispolzovanie MS Excel dlya analiza statisticheskikh dannykh. Nizhniy Tagil: Nizhnetagilskiy tehnologicheskiy institut (filial) Uralskogo federalnogo universiteta; 2014; 181 s.[in Russian]
3. Bolukh VA. Suchasni matematychni modeli v termodynamitsi biolohichnykh protsesiv. Medytsyna osvita. 2018; 4 :127-131. doi: 10.11603/me.2414–5998.2018.4.9007. [in Ukrainian]
4. Enikeev DA, Hisamov JeN, Pavlov VN, Nurgaleeva EA, Farshatova ER, Srubilin DV, et al. Vvedenie v klinicheskuju patofiziologiju. Tipovye patologicheskie processy: uchebnoe posobie. Ufa: Izd-vo FGBOU VO BGMU Minzdrava Rossii; 2017; 164 s. [in Russian]
5. Zvonarev SV. Osnovy matematicheskogo modelirovaniya: uchebnoe posobie. Ekaterinburg: Izdatelstvo Uralskogo universiteta; 2019. 112 s. [in Russian]
6. Petri A, Sebin K. Naglyadnaya meditsinskaya statistika: uchebnoye posobiye.; Leonov VP, redactor. Moskva: GEOTAR-Media; 2019; 216 s. [in Russian]
7. Sydorova NM, Halushka AM, Voronko AA, Kazmirchuk AP, Tretyak DD, Spaska HO, et al. Suchasni voyenni konflikty ta vtorynna patolohiya sertsevo-sudynnoyi systemy: statystyka, mozhlyvosti prohnozuvannya ta poperedzhennya. Suchasni aspekty viyskovoyi medytsyny. 2019; 26(2):70–79. doi: 10.32751/2310-4910-2019-26-29. [in Ukrainian]
8. Sydorova NM, Peshkova MI, Voronko AA, Khomenko IV, Tretiak DD. Rozrakhunok ryzyku rozvytku sertsevo-sudynnoi patolohii, shcho maie tryvalyi perebih, u postrazhdaloho z boiovoiu travmoiu: klinichnyi vypadok. World Science. 2020; 54 :35–42. Available at: doi:https://doi.org/10.31435/rsglobal_ws/28022020/6928. [in Ukrainian]
9. Kholod AH. Patolohichni zminy sertsevo-sudynnoi systemy u vazhkoporanenykh. Suchasni aspekty viiskovoyi medytsyny. 2015; 22(1) :166–168. [in Ukrainian]
10. Shevchuk VI, BeliaievaNM, Yavorovenko OB, Kurylenko IV, Haliutyna OIu. Sotsialni naslidky urazhennya vnutrishnikh orhaniv v uchasnykiv antyterorystychnoyi operatsii. Zbirnyk naukovykh prats spivrobitnykiv NMAPO imeni P.L. Shupyka. 2016; 25 :77–83. [in Ukrainian]
11. Edmondson D, von Känel R. Posttraumatic Stress Disorder and Cardiovascular disease. The Lancet Psychiatry. 2017; 4(4) :P320–329. doi:10.1016/S2215-0366(16)30377-7.
12. Karanikas E, Daskalakis NP, Agorastos A. Oxidative Dysregulation in Early Life Stress and Posttraumatic Stress Disorder: A Comprehensive Review. Brain Sci. 2021; 11(6) :723. doi: 10.3390/brainsci11060723.
13. Koenen, K., Sumner, J., Gilsanz, P., Glymour, M., Ratanatharathorn, A., Rimm, E., et al. Post-traumatic stress disorder and cardiometabolic disease: Improving causal inference to inform practice. Psychological Medicine. 2017; 47(2) :209–225. doi:10.1017/S0033291716002294.
14. O’Donnell CJ, Longacre LS, Cohen BE, Fayad AA, Liberzon I, et al. Posttraumatic Stress Disorder and Cardiovascular Disease: State of the Science, Knowledge Gaps, and Research Opportunities. JAMA Cardiol. 2021; 6(10) :1207–1216. doi:10.1001/jamacardio.2021.2530.
15. Xue C, Ge Y, Tang B, Liu Y, Kang P, Wang M, et al. A Meta-Analysis of Risk Factors for Combat-Related PTSD among Military Personnel and Veterans. PLoS ONE. 2015; 10(3): e0120270. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0120270.

Публікація:

«Світ медицини та біології» Том 18 № 79 (2022) , с. 130-134
УДК 614.2:355.72:616.12-02

DOI:

https://doi.org/10.26724/2079-8334-2022-1-79-130-134