ПЕРСОНІФІКАЦІЯ РИЗИКУ ГІПОКСИЧНО-ІШЕМІЧНИХ УРАЖЕНЬ ГОЛОВНОГО МОЗКУ В СИСТЕМІ НЕВРОЛОГІЧНОГО СУПРОВОДУ КАРДІОХІРУРГІЧНИХ ПАЦІЄНТІВ

Автор(и):

Анотація:

Автором статті було поставлено за мету розробку скринінгового алгоритму оцінювання персоніфікованого ризику гіпоксично-ішемічних уражень головного мозку в доопераційному періоді кардіохірургічних втручань з використанням штучного кровообігу. Дослідження виконано на клінічній базі ДУ «Інститут серця МОЗ України» з використанням первинних матеріалів стосовно кардіохірургічних втручань з використанням штучного кровообігу за 2015-2020 р.; задіяно дві групи пацієнтів, що сформовані на методикою копі-пара (за ознаками: вік, стать, вид втручання): в першій (n1=340 осіб) – пацієнти з гіпоксично-ішемічними ушкодженнями головного мозку після втручань, в другій (n2=340 осіб) - без гіпоксично-ішемічних уражень головного мозку. В дослідженні використано результати рутинного неврологічного, інструментальних та лабораторних обстежень на етапах хірургічного лікування з заповненням спеціальної «Карти експертної оцінки неврологічного супроводу пацієнта». Післяопераційне оцінювання неврологічного статусу, включаючи діагностику можливих гіпоксично-ішемічних уражень головного мозку, виконано згідно до сучасних клінічних протоколів. З`ясовано, що прогностично найбільш несприятливими клініко-анамнестичними факторами гіпоксично-ішемічних уражень головного мозку є (перші 10 рангів): наявність в дооперційному періоді енцефалопатії будь-якого ґенезу, артеріальної гіпертензії, закритої черепно-мозкової травми, нетяжких когнітивних порушень, порушення церебральної ауторегуляції, коморбідного цукрового діабету, зниження фракції викиду лівого шлуночка черця менше 30,0%, наявність «німих» змін головного мозку при його нейровізуалізації, зниження рівня гемоглобіну периферичної крові та наявність інсульту головного мозку в анамнезі. Наявність достовірної інформації щодо прогностичного значеня перелічених дозволило обгрунтувати послідовність процедури скринінгової персоніфікованої оцінки ризику гіпоксично-ішемічних уражень головного мозку з використанням відповідного табличного алгоритму, доя якого в порядку зменшуваної інформативності, внесені найбільш прогностичнот цінні ознаки та відповідні прогностичні коефіцієнти. Технологія прогнозування досить проста та передбачає послідовне додавання відповідних коефіцієнтів до досягнення однієї із прогностичних сум, що дозволяє виконувати персоніфіковану оцінку ризику з одночасним розподілом (співвіднесенням) обстежених осіб до однієї із трьох груп ризику. В дослідженні виділено три основних прогностично несприятливих синдроми: психоневрологічний (наявність енцефалопатії, артеріальної гіпертензії, закритої серепно-мозкової травми в анамнезі), судинної дисфункції (порушення церебральної ауторегуляції, зниження фракції викиду лівого шлуночка серця, інсульт в анамнезі, асиметрія кровонаповнення головного мозку), серцево-судинних порушень (фібриляція передсердь, «німий» стеноз сонних артерій, наявність атероматозу висхідної зони аорти).

Ключові слова:

головний мозок гіпоксично-ішемічні ураження кардіохірургія неврологічний супровід

Посилання:

1. Hubler EV. Klynycheskaia patoinformatika v meditsine y pediyatrii. Meditsina, 2002. 211-211 [in Russian]
2. Rebrova OIu. Statystycheskiy analiz meditsinskikh dannykh. Primenenie paketa prikladnykh prohramm STATISTICA. MedyaSfera, 2002: 312 [in Russian]
3. Berisavac I, Jovanoviс D, Padjen V, Ercegovac M, Stanarсeviс P, Budimkiс-Stefanoviс M et al. How to recognize and treat metabolic encephalopathy in neurology intensive care unit. Neurol India. 2017; 65(1): 123–128. doi: 10.4103/0028-3886.198192.
4. Costa M, Gauer M, Gomes R, Schafranski M. Risk factors for perioperative ischemic stroke in cardiac surgery. Rev Bras Cir Cardiovasc. 2015; 30(3): 365–372. doi: 10.5935/1678-9741.20150032.
5. Demikhov O, Dehtyarova I, Demikhova N, Rud O, Cherkashyna L. Arterial hypertension prevention as an actual medical and social problem. Bangladesh Jurnal of Medical Science. 2020; 19 (4): 722–729. doi: 10.3329/bjms.v19i4.46632.
6. Demikhov O, Dehtyarova I, Demikhova N. Actual aspects of public health policy formation on the example of Ukraine. Bangladesh Journal of Medical Science 2020; 19 (3): 358–364. doi: 10.3329/bjms.v19i3.45850.
7. Demikhov O, Demikhova N, Zakharchenko M, Bumeister L. Dynamic of endothelial dysfunction factors during treatment in renal hypertensive. Atherosclerosis. 2019; 287: 260. doi: 10.1016/j.atherosclerosis.2019.06.802.
8. Feigin V, Roth G, Naghavi M. Global burden of stroke and risk factors in 188 countries, during 1990–2013: a systematic analysis for the Global burden of disease study. Lancet Neurol. 2016; 15: 913–924. doi: 10.1016/S1474-4422(16)30073-4.
9. Feigin V. Anthology of stroke epidemiology in the 20th and 21st centuries: Assessing the past, the present, and envisioning the future. Intern. Journal of Stroke. 2019; 14(3): 223–237. doi: 10.1177/1747493019832996.
10. Gopagondanahalli K, Li J, Fahey M, Hunt R, Jenkin G, Miller S et al. Preterm hypoxic–ischemic encephalopathy. Front Pediatr. 2016; 4: 114. doi: 10.3389/fped.2016.00114.
11. Hahne K, Monning G, Samol A. Atrial fibrillation and silent stroke: links, risks, and challenges. Vascular Health & Risk Management. 2016; 12: 65–74. doi: 10.2147/VHRM.S81807.
12. Jauch E, Saver J, Adams H, Askiel B, Connors B, Demaerschalk B et al. Guidelines for the early management of patients with acute ischemic stroke: a guideline for healthcare professionals from the American Heart Association / American Stroke Association. Stroke. 2013; 44(3): 870–947. doi: 10.1161/STR.0b013e318284056a.
13. Johnson W, Onuma O, Owolabi M. Stroke: a global response is needed. Bull. WHO. 2016; 94: 634–634. doi: 10.2471/BLT.16.181636.
14. O’Neal J, Billings F, Liu X, Shotwell M, Liang Y, Shah A et al. Risk factors for delirium after cardiac surgery: an historical cohort study outlining the influence of cardiopulmonary bypass. Can J Anaesth. 2017; 64(11): 1129–1137. doi: 10.1007/s12630-017-0938-5.
15. Zerna C, Thomalla G, Campbell B, Rha J, Hill M. Current practice and future directions in the diagnosis and acute treatment of ischaemic stroke. Lancet. 2018; 392(10154): 1247–1256. doi: 10.1016/S0140-6736(18)31874-9.

Публікація:

«Світ медицини та біології» Том 17 № 77 (2021) , с. 116-120
УДК 616.31: [616.831-008.6-02

DOI:

https://doi.org/10.26724/2079-8334-2021-3-77-116-120