ІМУНОМОНІТОРИНГ ДЕНДРИТНО-КЛІТИННОЇ ПРОТИПУХЛИННОЇ ВАКЦИНИ У ХВОРИХ НА ГЛІОБЛАСТОМУ
Клінічна медицина

ІМУНОМОНІТОРИНГ ДЕНДРИТНО-КЛІТИННОЇ ПРОТИПУХЛИННОЇ ВАКЦИНИ У ХВОРИХ НА ГЛІОБЛАСТОМУ

Опубліковано 30.08.2021

Автор(и):

О.В. Скачкова
О.І. Горбач
Н.М. Храновська
О.Я. Главацький
Г.В. Хмельницький
І.М. Шуба
М.М. Шевельов
О.В. Земскова

Анотація:
Гліобластома – найбільш розповсюджена і агресивна форма пухлин мозку, яка становить до 52 % первинних пухлин мозку і до 20 % всіх внутрішньочерепних пухлин. Стандартне лікування, що включає хірургічне видалення пухлини в максимально можливому об’ємі з наступним хіміопроменевим лікуванням і ад’ювантною терапією темозоломідом, забезпечує дворічну виживаність лише у чверті хворих на гліобластому, а не проживають і одного року з числа перше виявлених – 46,7 %. Одним із перспективних напрямків, з яким пов’язують надії на підвищення ефективності лікування хворих на гліобластому, є імунотерапія. Дія такої спрямована на індукцію системної імунної відповіді та зменшення стану імуносупресії, яка виникає в наслідок росту пухлини. Найбільш перспективним напрямком імунотерапії в онкології є створення протипухлинних вакцин, що здатні індукувати імунну відповідь, як проти первинної пухлини, так і проти метастазів. Метою роботи було визначити найбільш інформативні імунологічні критерії ефективності імунотерапії на основі дендритних клітин (дендритно-клітинна вакцина (ДКВ)) у хворих на гліобластому. У дослідження було залучено 20 хворих на гліобластому (12 чоловіків та 8 жінок; на момент проведення першої ДК-вакцинації вік хворих складав 27-70 років). ДКВ призначали в ад’ювантному режимі, після хіміопроменевого лікування. Кількість ДК на одне введення складала (2,0-5,0)х106. ДК вводили внутрішньошкірно паравертебрально. Усім хворим проводили 5 ін'єкцій з періодичністю 1 раз на місяць. Також в дослідженні були використані показники 15 практично здорових людей. Встановлено, що проведення ДКВ значно не впливає на зміни у кількісних показниках основних популяцій периферичної крові (Т-, В- та НК-лімфоцитів) у хворих на гліобластому. Кількість активованих лімфоцитів із фенотипом CD3+HLA+ та CD38+ у хворих на гліобластому була достовірно вище значень практично здорових людей (p< 0.05). Кількість супресорних клітин MDSC та Т-рег (CD4+25+127- лімфоцитів) у хворих на гліобластому значно перевищувала показники практично здорових людей (p< 0.05). Проведення ДКВ сприяло їх нормалізації. За допомогою ROC-аналізу встановлено 3 статистично значимих біомаркера: відносна кількість CD38+-лімфоцитів до проведення ДКВ (порогове значення ≤55,0 %); відносна кількість CD3+HLA+-лімфоцитів після ДКВ (порогове значення >8 %) та відносна кількість Т-reg клітин CD4+CD25+CD127 до та після проведення ДКВ (порогове значення >4,55 %). Одержані результати дозволяють рекомендувати дані показники для застосування в якості імунологічних критеріїв ефективності ДКВ у хворих на гліобластому.
Ключові слова:
імуномониторінг дендритні клітини гліобластома імунологічні критерії
Посилання:
  1. Fedorenko ZP, Michailovich YYo, Goulak LO, Gorokh YL, Ryzhov AYu, Soumkina OV, et al. Rak v Ukrayini, 2019–2020. Byuleten Natsionalnoho kantser-reyestru Ukrayiny, No. 22. [in Ukranian]
  2. Alban TJ, Alvarado AG, Sorensen MD, Bayik D, Volovetz J, Serbinowski E, et al. Global immune fingerprinting in glioblastoma patient peripheral blood reveals immune-suppression signatures associated with prognosis. JCI Insight. 2018;3(21): e122264.
  3. Erhart F, Buchroithner J, Reitermaier R, Fischhuber K, Klingenbrunner S, Sloma I, et al. Immunological analysis of phase II glioblastoma dendritic cell vaccine (Audencel) trial: immune system characteristics influence outcome and Audencel up-regulates Th1-related immunovariables. Acta Neuropathologica Communications. 2018; 6:135. doi.org/10.1186/s40478-018-0621-2.
  4. Ferrara R, Pilotto S, Caccese M, Grizzi G, Sperduti I, Giannarelli D, et al. Do immune checkpoint inhibitors need new studies methodology? J Thorac Dis. 2018;10(Suppl 13):1564-S1580.
  5. Hu-Lieskovan S, Bhaumik S, Dhodapkar K. SITC cancer immunotherapy resource document: a compass in the land of biomarker discovery. Journal for ImmunoTherapy of Cancer. 2020;8:e000705. doi:10.1136/jitc-2020-000705.
  6. Jan CI, Tsai WC, Harn HJ, Shyu WC, Liu MC, Lu HM, et al. Predictors of response to autologous dendritic cell therapy in glioblastoma multiforme. Front. Immunol. 2018; 9:727. https://doi.org/10.3389/fimmu.2018.00727.
  7. Mohme M, Schliffke S, Maire CL, Runger A, Glau L, Mende KC, et al. Immunophenotyping of newly diagnosed and recurrent glioblastoma defines distinct immune exhaustion profiles in peripheral and tumor-infiltrating lymphocytes. Clin Cancer Res. 2018; 24(17): 4187-4200.
  8. Mostafa H, Pala A, Högel J, Hlavac M, Dietrich EM. Immune phenotypes predict survival in patients with glioblastoma multiforme. Journal of Hematology & Oncology. 2016; 9:77.
  9. Srivastava S, Jackson C, Kim T, Choi J, Lim M. A Characterization of dendritic cells and their role in immunotherapy in glioblastoma: from preclinical studies to clinical trials. Cancers. 2019; 11: 537; doi:10.3390/cancers11040537.
  10. Tcyganov E, Mastio J, Chen E, Gabrilovich D. Plasticity of myeloid-derived suppressor cells in cancer. Curr Opin Immunol. 2018; 51: 76-82. doi: 10.1016/j.coi.2018.03.009.
  11. Weenink B, French PJ, Smitt PS, Debets R, Geurts M. Immunotherapy in glioblastoma: current shortcomings and future perspectives. Cancers. 2020; 12: 751; doi:10.3390/cancers12030751.
Публікація:
«Світ медицини та біології» Том 17 № 77 (2021) , с. 152-157
УДК 616-006.484.04:615.277.3