ОЦІНКА РЕАКТИВНОЇ ТРИВОЖНОСТІ У ХВОРИХ НА МІАСТЕНІЮ

Автор(и):

Анотація:

Обстежено 182 хворих на міастенію у віці від 18 до 83 років. Хворим визначали клас та підклас міастенії за класифікацією Myasthenia Gravis Foundation of America, ступінь тяжкості міастенії оцінювали кількісно за шкалою Quantitative Myasthenia Gravis, рівень реактивної тривожності визначали за шкалою Спілбергера-Ханіна. Проводили імунологічне обстеження з визначенням наявності та титру антитіл до рецепторів ацетил-холіну, м’язово-специфічної тирозин-кінази, а також визначали наявність антитіл до титину та SOX1. Середній рівень реактивної тривожності у хворих на очну форму склав 44.0 (41.0; 48.0) бали, що відповідає помірному рівню та не потребує корекції. Відповідний показник у хворих на генералізовану міастенію був достовірно вищим та склав 53.0 (45.0; 59.0) бали (р<0,001), що відповідає високому рівню реактивної тривожності та потребує її корекції. Встановлено, що рівень реактивної тривожності корелює з віком пацієнтів (ρ=0.19; р=0.008), клінічною формою міастенії (ρ=-0.35; р=0.003), з показниками кількісної оцінки тяжкості міастенії (ρ=0.54; р<0.001), з титром антитіл до рецепторів ацетилхоліну (ρ=0.46; р<0.001).

Ключові слова:

міастенія тривожність антитіла титин SOX1 м’язово-специфічна тирозин-кіназа рецептори ацетилхоліну

Посилання:

1. Kalbus OI. Vyvchennia yakosti zhyttia ta tryvozhnosti u khvorykh na miasteniiu (kliniko-paraklinichne spivstavlennia). ScienceRise: Medical Science. 2018;3(23):10–13. doi: 10.15587/2519-4798.2018.127557. [in Ukrainian]
2. Kalbus OI. Otsinka yakosti zhyttia khvorykh na miasteniiu. ScienceRise: Medical Science. 2018;2(22):24–27. doi: 10.15587/2519-4798.2018.124132. [in Ukrainian]
3. Raygorodskiy DYa, editor. Prakticheskaya psikhodiagnostika. Metodiki i testy: uchebnoye posobiye. Samara: BAKHRAKH-M; 2001. 672 s. [in Russian]
4. Alekseeva T, Kreis O, Gavrilov Y, Valko P, Weber K, Valko Y. Impact of autoimmune comorbidity on fatigue, sleepiness and mood in myasthenia gravis. Journal of Neurology. 2019;266(8):2027–2034. doi: 10.1007/s00415-019-09374-1
5. Andersen JB, Heldal AT, Engeland A, Gilhus NE. Myasthenia gravis epidemiology in a national cohort; combining multiple disease registries. Acta neurologica Scandinavica. Supplementum. 2014;198:26–31. doi: 10.1111/ane.12233
6. Aysal F, Karamustafalioğlu O, Özçelik B, Yilmaz M, Karamustafalioğlu N, Yumrukçal H, et al. The Relationship of Symptoms of Anxiety and Depression with Disease Severity and Treatment Modality in Myasthenia Gravis: A Cross-sectional Study. Noro Psikiyatr Ars. 2013 Dec;50(4):295–300. doi: 10.4274/npa.y5611
7. Blum S, Lee D, Gillis D, McEniery DF, Reddel S, McCombe P. Clinical features and impact of myasthenia gravis disease in Australian patients. Journal of Clinical Neuroscience. 2015;22(7):1164–1169. doi: 10.1016/j.jocn.2015.01.022
8. Boldingh M, Dekker L, Maniaol A, Brunborg C, Lipka A, Niks E et al. An up-date on health-related quality of life in myasthenia gravis -results from population based cohorts. Health and Quality of Life Outcomes. 2015;13(1). doi: 10.1186/s12955-015-0298-1
9. Breiner A, Widdifield J, Katzberg HD, Barnett C, Bril V, Tu K. Epidemiology of myasthenia gravis in Ontario, Canada. Neuromuscular Disorders. 2016;26(1)41–46. doi: 10.1016/j.nmd.2015.10.009.
10. Jaretzki A 3rd, Barohn RJ, Ernstoff RM, Kaminski HJ, Keesey JC, Penn AS et al. Myasthenia gravis: recommendations for clinical research standards. Task Force of the Medical Scientific Advisory Board of the Myasthenia Gravis Foundation of America. Neurology. 2000;55(1):16–23. doi: 10.1212/wnl.55.1.16
11. Oliveira E, Nacif S, Urbano J, Silva A, Oliveira C, Perez E et al. Sleep, lung function, and quality of life in patients with myasthenia gravis: A cross-sectional study. Neuromuscular Disorders. 2017;27(2):120–127. doi: 10.1016/j.nmd.2016.11.015
12. Suzuki Y, Utsugisawa K, Suzuki S, Nagane Y, Masuda M, Kabasawa C et al. Factors associated with depressive state in patients with myasthenia gravis: a multicentre cross-sectional study. BMJ Open. 2011;1(2):e000313–e000313. doi: 10.1136/bmjopen-2011-000313
13. Yamamoto A, Kimura T, Watanabe S, Yoshikawa H. Clinical characteristics of patients with myasthenia gravis accompanied by psychiatric disorders. Neurology and Clinical Neuroscience. 2019;7(2):65–70. doi: 10.1111/ncn3.12267
14. Yang Y, Zhang M, Guo J, Ma S, Fan L, Wang X et al. Quality of life in 188 patients with myasthenia gravis in China. International Journal of Neuroscience. 2016;126(5):455–462. doi: 10.3109/00207454.2015.1038712
15. Ybarra M, Kummer A, Frota E, Oliveira J, Gomez R, Teixeira A. Psychiatric disorders in myasthenia gravis. Arquivos de Neuro-Psiquiatria. 2011; 69(2a):176–179. Doi: 10.1590/S0004-282X2011000200006

Публікація:

«Світ медицини та біології» Том 17 № 76 (2021) , с. 48-52
УДК 616.74+616.8]-009.17-038.8

DOI:

https://doi.org/10.26724/2079-8334-2021-2-76-48-52