ОСОБЛИВОСТІ ВЕСТИБУЛЯРНОЇ ДИСФУНКЦІЇ У ПАЦІЄНТІВ ПРИ СПАДКОВИХ ТА НАБУТИХ ХВОРОБАХ РУХУ

Автор(и):

Анотація:

Досліджені особливості вестибулярної дисфункції приспадкових хворобах руху, які проявляються двобічним симетричним іритативним змішаним вестибулярним синдромом І та II ступеня в стадії субкомпенсації з гостротою слуху у межах норми симетрично з обох боків. При набутих хворобах її особливості проявляєтьсяя варіабільністю: однобічним іритативним периферичним або змішаним вестибулярним синдромом ІІ ступеня у стадії субкомпенсації чи декомпенсації, а також асиметричним іритативним двобічним змішаним синдромом ІІ ст. у стадії субкомпенсації з різними формами та ступенями зниження слуху. Визначено, що однобічність та асиметричність іритативних вестибулярних синдромів при набутих хворобах руху є однією із ознак розвитку основного захворювання. Визначені відмінності вестибулярної дисфункції підвищують ефективність діагностики, а також диференційної діагностики спадкових та набутих хвороб руху.

Ключові слова:

спадкові набуті хвороби руху експериментальна ністагмова реакція периферичний та змішаний вестибулярні синдроми

Посилання:

1. Bazarov VG. Klinicheskaya vestibulometriya. Kiev, Zdorovya. 1988. 200 s. [in Russian].
2. Gilov KL. Funktsiya organa ravnovesiya i bolezn peredvizheniya. Leningrad, Meditsina, Leningrad. otd-nie, 1969. 280 s [in Russian].
3. Soldatov IB, Sushcheva GP, Hrappo NS. Vestibulyarnaya disfunktsiya. Moskva, Meditsina. 1980. 228 p. [in Russian].
4. Brassesi C, Cianetti F. Motion sickness. Part I: development of a model for predicting motion sickness incidence. International Journal of Human Factors Modelling and Stimulation (IJHFMS). 2011;2(3):163-87. doi: 10.1504/IJHFMS.2011.044492.
5. Brassesi C, Cianetti F, Elia A. Motion sickness. Part II: experimental verification on the railways of a model for predicting motion sickness incidence. International Journal of Human Factors Modelling and Simulation (IJHFMS). 2016; 2(3):188-203. doi.org/10.1504/ijhfms.2011.044494.
6. Сholin АА., Сholina ЕИ. Kinеtosіs – motion sickness syndrome: treatment and prevention. Medical Council. 2011;11-12: 45-50.
7. Dennison M, D’Zmura M. Effects of unexpected visual motion on postural sway and motion sickness. J Applied ergonomics, 2018 Sept; 71: 9-16. doi: 1016/apergo.2018.03.015.
8. Hromatka BS, Tung YJ, Kieferb AK, Chuong BD, Hinds DA, Eriksson N. Genetic variants associated with motion sickness point to roles for inner ear development, neurological processes and glucose homeostasis. Hum Mol Genet. 2015 May 1; 24(9):2700-8. doi: 10.1093/hmg/ddv028.
9. Kuitunen T, Leino T, Parkkova K. Motion sickness: at sea and in the air. Duodecim; Laaketieteellinen Aikakauskirja. 2011;127(13):1378-80.
10. Khox G. Genetic factors in vestbular funtion and motion sickness. J. Otol. Rinol. 2015; 4:3. doi: 10. 4172/ 2324-8785.1000225.
11. Krueger WWO. Controlling motion sickness and spatial disorientation and enhancing vestibular rehabilitation with a user –wom see-through dishlay. The Laryngoscope. 2010; 121 (S2),S17-S35. doi:10.1002/Iary 21373.
12. Thornton WE, Bonato F. Space motion sickness and motion sickness: symtoms and etiolog. J. Aviation, Space, and Environmental Medicine. 2013;84(7):716-21. doi:10. 3357/asem,3449.2013.

Публікація:

«Світ медицини та біології» Том 16 № 74 (2020) , с. 97-102
УДК 616.281- 008.55-07

DOI:

https://doi.org/10.26724/2079-8334-2020-4-74-97-102