англійська українська
Клінічна медицина

ПОРУШЕННЯ МІКРОБІОЦЕНОЗУ ПРОВОКУЮТЬ ОКСИДАТИВНИЙ СТРЕС ЯК ВАГОМИЙ ПАТОГЕНЕТИЧНИЙ ФАКТОР НЕАЛКОГОЛЬНОГО СТЕАТОГЕПАТИТУ У ПОЄДНАННІ З ІШЕМІЧНОЮ ХВОРОБОЮ СЕРЦЯ

Опубліковано 12.03.2025

Автор(и):

І.М. Скрипник
Е.В. Оганісян
Г.С. Маслова
К.С. Непорада
О.А. Шапошник
Н.П. Приходько
Анотація:
У статті наведені результати власних досліджень з оцінки впливу порушень мікробіоценозу кишечника на активність оксидативного стресу та ступінь дисліпідемії у хворих із поєднанням неалкогольної жирової хвороби печінки та ішемічної хвороби серця. У дослідження включено 44 хворих на неалкогольний стеатогепатит у поєднанні із ішемічною хворобою серця. Пацієнти були розподілені на дві групи залежно від наявності порушень мікробіоценозу кишечника. Показано, що порушення мікробіоценозу за умов даної коморбідності характеризується зниженням кількості лактобацил у 95 % хворих, біфідобактерій у 90,9 %, загальної кількості кишкової палички – у 50 % хворих. Зниження загальної кількості кишкової палички асоціюється із виникненням умовно-патогенної мікрофлори. За умов поєднання неалкогольного стеатогепатиту та ішемічної хвороби серця порушення мікробіоценозу кишечника потенціює тяжкість дисліпідемії та провокує продукцію агресивних форм кисню із виснаженням ферментів антиоксидантного захисту, що характеризується зростанням рівня ТБК-реактантів за одночасного зниження активності супероксиддисмутази порівняно із нормальним складом мікрофлори кишечника.
Ключові слова:
неалкогольний стеатогепатит ішемічна хвороба серця мікробіоценоз кишківника оксидативний стрес антиоксидантний захист дисліпідемія
Посилання:
  1. Skrypnyk IM, Shcherbak OV, Maslova HS. Vplyv nealkoholnoho steatohepatytu na kharakter perebihu ta prohresuvannya ishemichnoyi khvoroby sertsya. Wiadomości Lekarskie. 2017; LXX. nr 2 (cz. I):236-40.
  2. Baratta F, Pastori D, Angelico F, Balla A, Paganini AM, Cocomello N, et al. Nonalcoholic Fatty Liver Disease and Fibrosis Associated With Increased Risk of Cardiovascular Events in a Prospective Study. Clin Gastroenterol Hepatol. 2020 Sep;18(10):2324-2331.e4. doi: 10.1016/j.cgh.2019.12.026.
  3. Chung GE, Cho EJ, Yoo JJ, Chang Y, Cho Y, Park SH, et al. Young adults with nonalcoholic fatty liver disease, defined using the fatty liver index, can be at increased risk of myocardial infarction or stroke. Diabetes Obes Metab. 2022 Mar;24(3):465-472. doi: 10.1111/dom.14597.
  4. Fadieienko GD, Gridnyev OY, Kushnir IE. Nonalcoholic fatty liver disease and cardiovascular risk. Ukrain. Therap. J, 2024, pp. 66-76.
  5. Labenz C, Huber Y, Michel M, Nagel M, Galle PR, Kostev K, et al. Impact of NAFLD on the Incidence of Cardiovascular Diseases in a Primary Care Population in Germany. Dig Dis Sci. 2020 Jul;65(7):2112-2119. doi: 10.1007/s10620-019-05986-9.
  6. Lazarus JV, Mark HE, Anstee QM, Arab JP, Batterham RL, Castera L, et al. NAFLD Consensus Consortium. Advancing the global public health agenda for NAFLD: a consensus statement. Nat Rev Gastroenterol Hepatol. 2022 Jan;19(1):60-78. doi: 10.1038/s41575-021-00523-4.
  7. Lee KC, Wu PS, Lin HC. Pathogenesis and treatment of non-alcoholic steatohepatitis and its fibrosis. Clin Mol Hepatol. 2023 Jan;29(1):77-98. doi: 10.3350/cmh.2022.0237.
  8. Lee SR, Han KD, Choi EK, Oh S, Lip GYH. Nonalcoholic fatty liver disease and the risk of atrial fibrillation stratified by body mass index: a nationwide population-based study. Sci Rep. 2021 Feb 12;11(1):3737. doi: 10.1038/s41598-021-83367-x.
  9. Powell EE, Wong VW, Rinella M. Non-alcoholic fatty liver disease. Lancet. 2021 Jun 5;397(10290):2212-2224. doi: 10.1016/S0140-6736(20)32511-3.
  10. Stefan N, Häring HU, Cusi K. Non-alcoholic fatty liver disease: causes, diagnosis, cardiometabolic consequences, and treatment strategies. Lancet Diabetes Endocrinol. 2019 Apr;7(4):313-324. doi: 10.1016/S2213-8587(18)30154-2.
  11. Tang WH, Kitai T, Hazen SL. Gut Microbiota in Cardiovascular Health and Disease. Circ Res. 2017 Mar 31;120(7):1183-1196. doi: 10.1161/CIRCRESAHA.117.309715.
  12. Yang YJ, Jung MH, Jeong SH, Hong YP, Kim YI, An SJ. The Association between Nonalcoholic Fatty Liver Disease and Stroke: Results from the Korean Genome and Epidemiology Study (KoGES). Int J Environ Res Public Health. 2020 Dec 21;17(24):9568. doi: 10.3390/ijerph17249568.
  13. Wu M, Zha M, Lv Q, Xie Y, Yuan K, Zhang X, et al. Non-alcoholic fatty liver disease and stroke: A Mendelian randomization study. Eur J Neurol. 2022 May;29(5):1534-1537. doi: 10.1111/ene.15277.
Публікація:
«Світ медицини та біології» Том 21 № 91 (2025) , с. 101-105
УДК 616.12-005.4: 616.36-002: 612.08
DOI:
https://doi.org/10.26724/2079-8334-2025-1-91-101-105