ОСОБЛИВОСТІ ЗАСЕЛЕННЯ МІКРОФЛОРОЮ ПОРОЖНИНИ РОТА І КИШКІВНИКА В ПЕРШІ ДНІ НАРОДЖЕННЯ У НЕДОНОШЕНИХ ДІТЕЙ

Автор(и):

Анотація:

Було обстежено 2 групи новонароджених: до 1-ї (основної) групи увійшли 20 новонароджених (15 хлопчиків, 5 дівчаток) із середнім терміном вагітності 30 тижнів (діапазон 25–36 тижнів) та середньою вагою при народженні 1125 г (діапазон 560–1500 г). До 2-ї (контрольної) групи увійшли 20 здорових новонароджених (15 хлопчиків, 5 дівчаток). В основній групі 9 немовлят отримували материнське молоко, 3 – штучну суміш, 8 немовлят отримували парентеральне харчування; у контрольній групі 15 отримували материнське молоко, 5 немовлят отримували штучну суміш. Проведено класичне бактеріологічне дослідження. У мікробіоценозі ротової порожнини дітей, народжених від жінок з кишковим і вагінальним еубіозом, до кінця першого тижня переважною мікрофлорою були представники резидентної флори: лактобацили (100,0 %, lg 4,6±0,6 КУО/од.), біфідобактерії (75,0 %, lg 2,7±0,3 КУО/од.), непатогенні стрептококи: S.mitis (50,0 %; lg3,5±0,5 КУО/од.), S.salivarius (75,0 %; lg 3,2±0,2 КУО/од.), S.sangvis (59,7 %; lg 2,4±0,6 КУО/од.); коагулазонегативні стафілококи: S.epidermidis (75,0 %; lg 3,4±0,6 КУО/од. суб.). Представники транзиторної мікрофлори були виявлені в невеликому відсотку спостережень, і їхня контамінація була незначною: S.mutans (12,1 %; lg 2,2±0,2 КУО/од.), S.aureus (25,0 %; lg 2,2±0,8 КУО/од.), клебсієли (9,7 %; lg 1,4±0,4 КУО/суб. од.), ешерихії (4,8 %; lg 1,1±0,3 КУО/суб. од.), гриби роду Candida (12,1 %, lg 2,2±0,8 КУО/суб. од.). В результаті дослідження було встановлено, що флора горла та калу недоношених дітей при народженні складалася переважно з грамнегативних бацил, легко вони потрапляли в кал та меншою мірою в горло.

Ключові слова:

недоношені новонароджені мікрофлора порожнини рота та кишечника

Посилання:

1. Pohilko VІ, Kovalova OM, Chernjavska JuІ, Cvіrenko SM, Sarichev VP. Vplyv polimorfizmu heniv renin-anheotenzyvnoyi systemy na perebih rannikh bakterialnykh infektsiy u peredchasno narodzhenykh ditey. Aktualni problemy suchasnoyi medytsyny: Visnyk Ukrayinskoyi medychnoyi stomatolohichnoyi akademiyi. 2019; T. 19, vyp. 4 (68):19–24 [in Ukrainian]
2. Baranowski JR, Claud EC. Necrotizing Enterocolitis and the Preterm Infant Microbiome. Adv Exp Med Biol. 2019; 1125:25–36. doi: 10.1007/5584_2018_313.
3. Collado MC, Cernada M, Neu J, Pérez-Martínez G, Gormaz M, Vento M. Factors influencing gastrointestinal tract and microbiota immune interaction in preterm infants. Pediatr Res. 2015 Jun;77(6):726–31. doi: 10.1038/pr.2015.54.
4. Denning TL, Bhatia AM, Kane AF, Patel RM, Denning PW. Pathogenesis of NEC: Role of the innate and adaptive immune response. Semin Perinatol. 2017 Feb;41(1):15–28. doi: 10.1053/j.semperi.2016.09.014. Epub 2016 Dec 9. PMID: 27940091; PMCID: PMC5484641. doi: 10.1053/j.semperi.2016.09.014
5. Gao L, Xu T, Huang G, Jiang S, Gu Y, Chen F. Oral microbiomes: more and more importance in oral cavity and whole body. Protein Cell. 2018 May;9(5):488–500. doi: 10.1007/s13238-018-0548-1. Epub 2018 May 7. PMID: 29736705; PMCID: PMC5960472. DOI: 10.1007/s13238-018-0548-1
6. Ginglen JG, Butki N. Necrotizing Enterocolitis. 2023 Aug 8. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2024 Jan. PMID: 30020729. Bookshelf ID: NBK513357
7. Itani T, Ayoub Moubareck C, Melki I, Rousseau C, Mangin I, Butel MJ, et al. Preterm infants with necrotising enterocolitis demonstrate an unbalanced gut microbiota. Acta Paediatr. 2018 Jan;107(1):40–47. doi: 10.1111/apa.14078.
8. Kaibysheva VO, Zharova ME, Filimendikova KYu, Nikonov EL. Human Microbiome: age-related changes and functions. Evidence-based gastroenterology. 2020;9(2):42–55. https://doi.org/10.17116/dokgastro2020902142.
9. Makarova MA, Suzhaeva LV, Kaftyreva LA. Young children with intestinal dysbiosis as carriers of enteroaggregative escherichia coli. Journal. microbiol. 2017, No. 4, pp. 54–58. https://doi.org/10.36233/0372-9311-2017-4-54-58
10. Malygina OG, Bazhukova TA. The influence of antibiotics on the formation of microecology in premature infants with low and extremely low birth weight. Journal microbiol. 2014, 1: 61–65.
11. Niemarkt HJ, de Meij TG, van de Velde ME, van der Schee MP, van Goudoever JB, Kramer BW, et al. Necrotizing enterocolitis: a clinical review on diagnostic biomarkers and the role of the intestinal microbiota. Inflammatory Bowel Diseases, 2015; 21( 2) :436–444, doi: 10.1097/MIB.0000000000000184.
12. Oishi T, Muratani T, Tanaka T, Sato M, Urara K, Ouchi K, et al. Study of Normal Flora in the Pharynx of Healthy Children. Jpn J Infect Dis. 2021 Sep 22;74(5):450–457. doi: 10.7883/yoken.JJID.2020.824.
13. Pammi M, Cope J, Tarr PI, Warner BB, Morrow AL, Mai V, et al Intestinal dysbiosis in preterm infants preceding necrotizing enterocolitis: a systematic review and meta-analysis. Microbiome. 2017 Mar 9;5(1):31. doi: 10.1186/s40168-017-0248-8. doi: 10.1186/s40168-017-0248-8
14. Pravosudova NL, Melnikov VL, Mitrofanova NN. Microbiology of the oral cavity. PSU Publishing House, 2015. 76 p.
15. Schönherr-Hellec S, Aires J. Clostridia and necrotizing enterocolitis in preterm neonates. Anaerobe. 2019 Aug;58:6–12. doi: 10.1016/j.anaerobe.2019.04.005.

Публікація:

«Світ медицини та біології» Том 20 № 87 (2024) , с. 144-149
УДК 616.3-008.87-053.3:612.336.3

DOI:

https://doi.org/10.26724/2079-8334-2024-1-87-144-149