АДАПТИВНІ ПЕРЕБУДОВИ СТРУКТУРНИХ КОМПОНЕНТІВ АДЕНОГІПОФІЗУ СТАТЕВОЗРІЛИХ ЩУРІВ ПІСЛЯ ТРИВАЛОГО ВПЛИВУ СОЛЕЙ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ

Автор(и):

Анотація:

У статті представлені результати дослідження морфофункціональних перебудов структурних компонентів аденогіпофіза статевозрілих щурів після довготривалого впливу солей важких металів та адаптивного періоду на протязі 90 діб. Використовувались загальні морфологічні, морфометричні, імуногістохімічні та статистичні методи дослідження. Довготривалий термін адаптації до дії солей важких металів суттєво покращив стан структурних компонетів аденогіпофіза: зменшився набряк залози та виразність сполучнотканинного компонента, покращився стан реологічних властивостей крові, гістоархітектоніка, стан аденоцитів та їх секреторна активність, підвищився рівень експресії HSP90 в цитоплазмі аденоцитів до сильно позитивного, зникали процеси кістоутворення, зменшилося напруження компенсаторно-адаптивних процесів. Вищевказані морфофункціональні перебудови позитивно вплинули на процеси евакуації гормонів у кров, перебіг загального адаптаційного синдрому, відновлення гомеостазу у органі та організмі в цілому.

Ключові слова:

загальний адаптаційний синдром гіпофіз передній метали важкі гомеостаз адренокортикотропний гормон

Посилання:

1. Bolshakova OV. Morfolohichna kharakterystyka adenohipofiza pry svyntseviy intoksykatsiyi ta korektsiyi zmin α-tokoferolom. Universum: Medytsyna i farmakolohiya: Elektron. Naukovyi zhurnal 2016; 8 (30). URL: http://7universum.com/ru/med/archive/item/3460 [in Ukrainian]
2. Lindin MS. Morfohenez infiltratyvnoyi protokovoyi kartsynomy molochnoyi zalozy v umovakh vplyvu soliamy vazhlyvykh metaliv. Sumy: SumDU; 2015:22. [in Ukrainian]
3. Rohozina OV, Ozerova NIu, Kashyrina NK. Morfolohiya adenohipofiza ta kory nadnyrkovykh zaloz pry svyntseviy intoksykatsiyi ta pislia korektsiyi. Svit medytsyny ta biolohii. 2009. 3:136–140. [in Ukrainian]
4. Rozhkov IN, Boretskyi HH. Ultrastrukturni zminy kortykotropnykh adenotsytiv hipofiza pry tryvalomu vplyvi chervonoho shlamu. Biuleten Avitsenny. 2017; 2:240–244. [in Ukrainian]
5. Abhinandan G, Adrija T, Debidas G. Impact of Endocrine Disrupting Chemicals (EDCs) on Reproductive Health of Human. Proc Zool Soc. 2022; 75(1):16–30. doi.org/10.1007/s12595-021-00412-3
6. Alengebawy A, Abdelkhalek ST, Qureshi SR, Wang MQ. Heavy metals and pesticides toxicity in agricultural soil and plants: ecological risks and human health implications. Toxics. 2021; 9(3):42. doi:10.3390/toxics9030042
7. Ali H, Khan E, Ilahi I. Environmental chemistry and ecotoxicology of hazardous heavy metals: environmental persistence, toxicity, and bioaccumulation. Journal of Chemistry. 2019:14. doi:10.1155/2019/6730305.673030510
8. Cabilla JP, Ronchetti SA, Duvilanski BA. Effects induced by chromium VI, cadmium and arsenic exposure on hypothalamus-pituitary physiology. Biocell. 2016; 40(1):15–18.
9. Diamanti-Kandarakis E, Bourguignon JP, Linda C, Giudice LC, Hauser R, Prins GS, et al. Endocrine-Disrupting Chemicals: An Endocrine Society Scientific Statement. Endocrine Reviews. 2009; 30(4):293–342.
10. Elizabeth C, Plunk, Sean M, Richards. Endocrine-Disrupting Air Pollutants on the Hypothalamus-Pituitary-Gonadal Axis. Int. J. Mol. Sci. 2020; 21: 9191. doi:10.3390/ijms21239191.
11. Hryntsova N, Hodorova I, Romaniuk A, Kravets A, Rybarova S, Lovasova K, et al. Adaptive morphofunctional rearrangements in adult rat's adenohypophysis after long-term exposure to heavy metal salts. Acta Medica Martiniana, Slovakia, 2022; 22(2):70–78. doi: 10.2478/acm-2022-0009
12. Hussain S, Habib-Ur-Rehman M, Khanam T, Sheer A, Kebin Z, Jianjun Y. Health Risk Assessment of Different Heavy Metals Dissolved in Drinking Water. Int J Environ Res Public Health. 2019;16(10):1737. doi:10.3390/ijerph16101737
13. Rana SV. Perspectives in endocrine toxicity of heavy metals-a review. Biol Trace Elem Res. 2014;160(1):1–14. doi:10.1007/s12011-014-0023-7
14. Tae-Woo L, Dae HK, Ji Y R. The effects of exposure to lead, cadmium and mercury on folliclestimulating hormone levels in men and postmenopausal women: data from the Second Korean National Environmental Health Survey (2012–2014). Ann Occup Environ Med. 2019; 31(21):1–9.

Публікація:

«Світ медицини та біології» Том 20 № 87 (2024) , с. 192-196
УДК 542.934.8:576.31:591.481

DOI:

https://doi.org/10.26724/2079-8334-2024-1-87-192-196