ОСОБЛИВОСТІ ДЕБЮТУ ГОСТРОГО МІОКАРДИТУ У ХВОРИХ, ЯКІ ПЕРЕНЕСЛИ COVID-19 ІНФЕКЦІЮ

Автор(и):

Анотація:

Метою дослідження була порівняльна оцінка та аналіз взаємозв′язку показників імунного статусу та структурно-функціонального стану серця у хворих з гострим міокардитом, які перенесли або не мали COVID-19 інфекцію в анамнезі. Згідно результатів проведених досліджень пацієнти з гострим міокардитом і перенесеною в анамнезі COVID-19 інфекцією характеризувались більш значним об′ємом запального і фібротичного ураження міокарду та більш вираженими порушеннями скоротливої здатності лівого шлуночка в порівнянні з хворими, які не мали коронавірусної інфекції в анамнезі. Окрім цього, пацієнти з міокардитом та перенесеною коронавірусною інфекцією характеризувались більш вираженою активацією імунопатологічних реакцій, що супроводжувалось вищим рівнем С-реактивного протеїну, прозапального інтерлейкіну-6, феритину та тропоніну І як маркера ураження кардіоміоцитів. Застосування факторного аналізу дозволило встановити граничні значення інструментальних та лабораторних показників, що асоціювались з наявністю розповсюдженого запального/фібротичного ураження лівого шлуночка у хворих з гострим міокардитом та COVID-19 в анамнезі: величини поздовжньої глобальної систолічної деформації лівого шлуночка ≤9,0 % та індекс кінцево-діастолічного об′єму лівого шлуночка ≥95 мл/м2, а також вміст фактора некрозу пухлини-α ≥7,5 пг/мл та С-реактивного протеїну ≥12,0 мкг/мл в сироватці крові.

Ключові слова:

гострий міокардит коронавірусна інфекція імунопатологічні реакції глобальна систолічна деформація лівого шлуночка запальні та фібротичні зміни серця

Посилання:

1. Kovalenko VM, Lutay MI, Sirenko YuM, Sychov OS, redaktory. Sertsevo-sudynni zakhvoryuvannya: klasyfikatsiya, standarty diahnostyky ta likuvannya. Kyiv: MORION. 2020; 239 s. [in Ukrainian]
2. Kovalenko VM, Nesukay OH, Chernyuk SV, Kozlyuk AS, Kyrychenko RM. Diahnostyka ta likuvannya miokardytu. Rekomendatsiyi Vseukrayinskoyi asotsiatsiyi kardiolohiv Ukrayiny. Ukrayinskyy kardiolohichnyy zhurnal. 2021; 32(3):67–88.doi:10.31928/1608-635X-2021.3.6788 [in Ukrainian]
3. Arnold JR, McCann GP. Cardiovascular Magnetic Resonance: Applications and Practical Considerations for the General Cardiologist. Heart. 2020; 106(3):174–181. doi: 10.1136/heartjnl-2019-314856.
4. Azevedo RB, Botelho BG, de Hollanda JVG, Ferreira LVL, Junqueira de Andrade LZ, Oei SSML et al. “Covid-19 and the cardiovascular system: a comprehensive review,” J Hum Hypertens. 2020; 35(1):4–11. doi: 10.1038/s41371-020-0387-4.
5. Caforio AL, Pankuweit S, Arbustini E, Basso C, Gimeno-Blanes J, Felix SB et al. Current state of knowledge on aetiology, diagnosis, management and therapy of myocarditis: a position statement of the ESC Working group on myocardial and pericardial diseases. Eur Heart J. 2013; 34(33): 2636–48. doi: 10.1093/eurheartj/eht210.
6. Chaulin AM. The Metabolic Pathway of Cardiac Troponins Release: Mechanisms and Diagnostic Role. Cardiol Res. 2022; 13(4):190-205. doi: 10.14740/cr1351. Epub 2022 Aug 15. PMID: 36128422; PMCID: PMC9451590
7. González-Ruiz FJ, Lazcano-Díaz EA, Vásquez-Ortiz ZY, Bernal-Ceballos F. Comprehensive Left Ventricular Mechanics Analysis by Speckle Tracking Echocardiography in COVID-19. World Journal of Cardiovascular Diseases. 2021; 11:113–125. doi: 10.4236/wjcd.2021.112013.
8. Goody P, Zimmer S, Zimmer A, Kreuz J, Becher M, Isaak A et al. 3D-speckle-tracking echocardiography correlates with CMR diagnosis of acute myocarditis. Int J Cardiol Heart Vasc. 2021; 17:549–563. doi: 10.22541/au.161359840.05297135/v1.
9. Kaushal K, Kaur H, Sarma P, Bhattacharyya A, Sharma DJ, Prajapat M et al. Serum ferritin as a predictive biomarker in COVID-19. A systematic review, meta-analysis and meta-regression analysis. J Crit Care. 2022; 67:172–181. doi:10.1016/j.jcrc.2021.09.023.
10. Kostakou PM, Kostopoulos VS, Tryfou ES, Giannaris VD, Rodis IE, Olympios CD et al. Subclinical left ventricular dysfunction and correlation with regional strain analysis in myocarditis with normal ejection fraction. A new diagnostic criterion. Int J Cardiol. 2018; 259:116–121. doi: 10.1016/j.ijcard.2018.01.058.
11. Lang R, Badano LP, Mor-Avi V, Afilalo J, Armstron A, Ernande L et al. Recommendations for cardiac chamber quantification in adults: an update from the American Society of echocardiography and European Asssociation of cardiovascular imaging. J. Am. Soc. Echocardiogr. 2015; 28(1):1–38. doi: 10.1016/j.echo.2014.10.003.
12. Liu T, Zhang J, Yang Y, Ma H, Li Z, Cheng J et al. X. The potential role of IL-6 in monitoring severe case of coronavirus disease. EMBO Mol Med. 2020; 12(7): e12421. doi: 10.15252/emmm.202012421. Epub 2020 Jun 5. PMID: 32428990 PMCID: PMC7280589
13. Para O, Caruso L, Pestelli G, Tangianu F, Carrara D, Maddaluni L et al. Ferritin as prognostic marker in COVID-19: the FerVid study. Postgrad Med. 2022; 134(1):58–63. doi: 10.1080/00325481.2021.1990091. Epub 2021 Oct 17. PMID: 34613875; PMCID: PMC8544665.
14. Tschöpe C, Ammirati E, Bozkurt B, Caforio AL, Cooper LT, Felix SB, Hare JM et al. Myocarditis and inflammatory cardiomyopathy: current evidence and future directions. Nat Rev Cardiol. 2021; 18(3):169–193. doi: 10.1038/s41569-020-00435-x.
15. Zheng YY, Ma YT, Zhang JY, Xie X. COVID-19 and the cardiovascular system. Nat. Rev. Cardiol. 2020; 17(5):259–260. doi: 10.1038/s41569-020-0360-5.

Публікація:

«Світ медицини та біології» Том 19 № 84 (2023) , с. 87-92
УДК 616.127-002-073

DOI:

https://doi.org/10.26724/2079-8334-2023-2-84-87-92