ТРАНСФОРМАЦІЇ СЕНСОМНЕСТИЧНИХ ПОРУШЕНЬ ЗОРОВОГО АНАЛІЗАТОРА У ДІТЕЙ З ПЕРИНАТАЛЬНОЮ ЕНЦЕФАЛОПАТІЄЮ

Автор(и):

Анотація:

Провідними причинами сліпоти та порушень зору в дітей є церебральні порушення зору. Перинатальна енцефалопатія є головним чинником ризику цієї патології. Метою дослідження було визначити причинно-наслідкові зв'язки офтальмологічних та неврологічних показників у дітей раннього віку з перинатальною енцефалопатією. Робота ґрунтується на результатах комплексного динамічного обстеження 300 дітей з перинатальною енцефалопатією. Комплексне офтальмологічне обстеження включало оцінку зорових реакцій, ретиноскопію, визначення кута відхилення, пряму офтальмоскопію, викликані потенціали та електроретинографію. Термін спостереження склав 3 роки (перше обстеження – у дітей віком до 3 місяців, потім повторне у 6–12 місяців. Результати показали, що у дітей з перинатальною енцефалопатією віком до 3 місяців спостерігаються відхилення сенсомнестичних показників у 35 % випадків. Виявлено також електрофізіологічні диференціальні критерії синдрому затримки зорового дозрівання та синдрому зорової недостатності, що характеризуються: синдром затримки зорового дозрівання – відсутністю або нестабільністю чіткого диференціювання компонента N2, реєстрацією LN2≥155мс, AN2≤АР2 – у 3 міс. (або пізніше); синдром зорової недостатності – відсутністю чи нестабільністю чіткого диференціювання компонента N1; реєстрацією LP2≥135мс; AN2≤АР2 – у 6 міс (або пізніше). Дефіцит коротколатентної зорової аферентації є одним із механізмів наростаючої тенденції зниження порога судомної активності головного мозку у дітей із перинатальною енцефалопатією.

Ключові слова:

перинатальна енцефалопатія синдром затримки зорового дозрівання синдром дефіциту зору церебральні порушення зору

Посилання:

1. Bezkorovayna AO, Nakonechnyi DO, Bezkorovayna IM. Psychological aspects of examination of ophthalmic patients with diabetic retinopathy. Wiadomoṥci Lekarskie. 2019; T. LXXII, Nr 5, cz II:1022–1028.
2. Boonstra FN, Bosch DGM, Geldof CJA, Stellingwerf C, Porro G. The Multidisciplinary Guidelines for Diagnosis and Referral in Cerebral Visual Impairment. Front Hum Neurosci. 2022 Jun 30; 16:727565. doi: 10.3389/fnhum.2022.727565.
3. Chang MY, Borchert MS. Advances in the evaluation and management of cortical/cerebral visual impairment in children. Surv Ophthalmol. 2020 Nov-Dec;65(6):708–724. doi: 10.1016/j.survophthal.2020.03.001.
4. Gaber NK, Shehab AA, El Mazar HM, El Sobky HM, Ibrahim AM. Evaluation of the diagnostic value of visual electrophysiological examination in childhood nystagmus. Menoufia Med J [serial online] 2020 [cited 2023 Jan 19]; 33:1178–85. Available from: http://www.mmj.eg.net/text.asp?2020/33/4/1178/304518
5. Jimenez-Gomez A, Fisher KS, Zhang KX, Liu C, Sun Q, Shah VS. Longitudinal neurological analysis of moderate and severe pediatric cerebral visual impairment. Front Hum Neurosci. 2022 Aug 16; 16:772353. doi: 10.3389/fnhum.2022.772353.
6. Jung S, Polosa A, Lachapelle P, Wintermark P. Visual Impairments Following Term Neonatal Encephalopathy: Do Retinal Impairments Also Play a Role? Invest Ophthalmol Vis Sci. 2015 Aug;56(9):5182–93. doi: 10.1167/iovs.15-16407.
7. Kim J, Sung IY, Ko EJ, Jung M. Visual Evoked Potential in Children With Developmental Disorders: Correlation With Neurodevelopmental Outcomes. Ann Rehabil Med. 2018 Apr;42(2):305–312. doi: 10.5535/arm.2018.42.2.305.
8. Kooiker MJG, van Gils MM, van der Zee YJ, Swarte RMC, Smit LS, Loudon S, van der Steen S, Reiss IKM, Pel JJM, van der Steen J. Early Screening of Visual Processing Dysfunctions in Children Born Very or Extremely Preterm. Front Hum Neurosci. 2021 Nov 1;15:729080. doi: 10.3389/fnhum.2021.729080. PMID: 34790105; PMCID: PMC8591256.
9. Mackay AM. Step VEP visual acuity in a pediatric neuroophthalmological cohort. Int J Clin ExpOphthalmol. 2022; 6: 026–030.DOI: 10.29328/journal.ijceo.1001046
10. McConnell EL, Saunders KJ, Little JA. What assessments are currently used to investigate and diagnose cerebral visual impairment (CVI) in children? A systematic review. Ophthalmic Physiol Opt. 2021 Mar;41(2):224–244. doi: 10.1111/opo.12776.
11. Ozturk T, Er D, Yaman A, Berk AT. Changing trends over the last decade in the aetiology of childhood blindness: a study from a tertiary referral centre. Br J Ophthalmol. 2016 Feb;100(2):166–71. doi: 10.1136/bjophthalmol-2015-306737.
12. Pehere N, Chougule P, Dutton GN. Cerebral visual impairment in children: Causes and associated ophthalmological problems. Indian J Ophthalmol. 2018 Jun;66(6):812–815. doi: 10.4103/ijo.IJO_1274_17.
13. Pilling RF, Allen L, Bowman R, Ravenscroft J, Saunders KJ, Williams C. Clinical assessment, investigation, diagnosis and initial management of cerebral visual impairment: a consensus practice guide. Eye (Lond). 2022 Oct 18. doi: 10.1038/s41433-022-02261-6.

Публікація:

«Світ медицини та біології» Том 19 № 83 (2023) , с. 156-160
УДК 617.751.6-053.5

DOI:

https://doi.org/10.26724/2079-8334-2023-1-83-156-160