ОСОБЛИВОСТІ ЦИТОКІНОВОГО ТИПУ РЕГУЛЯЦІЇ ІМУННОЇ ВІДПОВІДІ У ПАЦІЄНТІВ З РОЖИСТИМ ЗАПАЛЕННЯМ

Автор(и):

Анотація:

Вивчення проблематики змін цитокінового статусу при бешиховому запаленні показує відсутність в дослідженнях інших авторів чіткого розподілу на форми і типи перебігу захворювання, що унеможливлює визначення цитокінового типу імунної відповіді для призначення індивідуального патогенетично обгрунтованного лікування. Нами проаналізовано стан гранулоцитарної ланки фагоцитарної системи, цитокіновий статус, типи імунної відповіді з урахуванням форми (еритематозна, бульозна, флегманозно-некротична) та типу перебігу бешихового запалення (первинним та рецидивуючим, що ускладнені сепсисом). Незавершений фагоцитоз на тлі дефіциту функціонально-метаболічного резерву нейтрофілів спостерігається в групах з сепсисом та при рецидивному перебігу флегманозно-некротичної форми. Виявлена зміна типів регуляції імунної відповіді від Th2-типу (еритематозна форма) до Th1-типу (сепсис) при первинній бешихі та всіх формах рецидивуючої бешихи. Бульозній та флегмонозно-некротичній формам первинної бешихи характерна імунна відповідь Th1/Th2-типу (з переважанням Th1-типу). Виявлені зміни вказують на різко наростаюче бактеріальне навантаження та тяжкість перебігу захворювання. Визначення типів регуляції, які властиві пацієнтам з різною формою та перебігом захворювання, вказує на необхідність індивідуального підходу до лікування та обов'язкового призначення препаратів з імуномодулюючою дією.

Ключові слова:

бешиха мікробний пейзаж цитокіни фагоцитоз функціонально-метаболічний статус нейтрофілів

Посилання:

1. Bashkina OA, Samotrueva MA, Azhikova AK, Pakhnova LR. Neiroimmunologicheskaya reguliatsiya fiziologicheskikh i patologicheskikh protcessov v kozhe. Meditsinskaya immunologiya. 2019; 5: 807–20. DOI.org/10.15789/1563-0625-2019-5-807-820. [in Russian]
2. Bekenova NB, Gribovski AM, Mukovozova LA. Soderzhanye tsytokynov u bolnykh rozhei. Nauka i zdravookhranenye. 2015; 6: 55–66. Available from: https://cyberleninka.ru/article/n/soderzhanie-tsitokinov-u-bolnyh-rozhey. [in Russian]
3. Brazhnik EA, Ostroushko AP. Rozhistoe vospalenie v khirurgicheskoy praktike. Nauchnoe obozrenie. Meditsinskie nauki. 2016; 4: 14–7. Available from: https://science-medicine.ru/ru/article/view?id=903. [in Russian]
4. Vasylevska LA. Vрlyv mikrobnoho peizazhu na rozvytok destruktyvnykh form beshykhy. Suchasni medychni tekhnolohiyi. 2019; 2: 17–9. DOI: https://doi.org/10.34287/MMT.2(41).2019.3 [in Ukrainian]
5. Yeroshenko DV, Korobov VP. Adgeziia stafilokokkov: pervyi shag k obrazovaniyu bioplenok. Uspekhi sovremennoy biologii. 2017; 1: 100–12. Available from: https://rucont.ru/efd/592010. [in Russian]
6. Gopatsa GV, Ermakova LA. Rozha: sovremennoe sostoianie problemy. Nauchnyi almanakh. 2016; 1-2(15): 364–66. DOI: 10.17117/na.2016.01.02.364. [in Russian]
7. Kazmirchuk VE, Kovalchuk LV, Maltsev DV. Klinicheskaya immunologiya i allergologiya s vozrastnymi osobennostiami. Uchebnik. Kiev: VSI Meditsina; 2012. 520 p. [in Russian]
8. Nikolov VV, Ospanbekova NK, Denefil EV. Immunnye i neiroreguliatornye narusheniya pri rozhistoy infektsii. Klіnіchna іmunolohіya, alergolohіya, іnfektolohіya. 2015; 1: 43–8. [in Russian]
9. Shapoval SD. Hniyno-septychna khirurhiya. Navchalnyi posibnyk. Kyiv: Medytsyna; 2019. 192 p. [in Ukrainian]
10. Boyce ST, Lalley AL. Tissue engineering of skin and regenerative medicine for wound care. Burns Trauma. 2018; 6: 4. DOI: 10.1186/s41038-017-0103.
11. Brishkoska-Boshkovski V, Dimitrovska I, Kondova-Topuzovska I. Clinical Presentation and Laboratory Characteristics in Acute and Recurrent Erysipelas. Open Access Maced J. Med. Sci. 2019; 7(5): 771–774. DOI: 10.3889/oamjms.2019.213.
12. Brishkoska-Boshkovski V, Kondova-Topuzovska I, Damevska K, Petrov A. Comorbidities as Risk Factors for Acute and Recurrent Erysipelas. Open Access Maced J Med Sci. 2019; 7(6): 937–942. DOI: 10.3889/oamjms.2019.214.
13. Dreno B, Araviiskaia E, Berardesca E, Gontijo G, Sanchez Viera, Xiang L, Martin R, Bieber T. Microbiome in healthy skin, update for dermatologists. J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol. 2016; 30(12): 2038–47. DOI: 10.1111/jdv.13965.
14. Hali F, Belanouane S, Zarouali Ouariti K, Sodqi M, Chiheb S. Erysipelas of the leg: A cross-sectional study of risk factors for recurrence. Ann. Dermatol. Venereol. 2022; 149(2): 119–122. DOI: 10.1016/j.annder.2021.08.006.

Публікація:

«Світ медицини та біології» Том 18 № 81 (2022) , с. 35-39
УДК 616.981.214.2:577.254

DOI:

https://doi.org/10.26724/2079-8334-2022-3-81-35-39