КОМП’ЮТЕРНЕ МОДЕЛЮВАННЯ СУМІСНОГО ВИКОРИСТАННЯ АЗАТІОПРИНУ З МЕТИЛПРЕДНІЗОЛОНОМ ЗА УМОВ ФАРМАКОТЕРАПІЇ МІАСТЕНІЇ

Автор(и):

Анотація:

Сумісне використання фізіологічно активних сполук направлене на оптимізацію їх сумісного фармакотерапевтичного ефекту, що передбачає ослаблення побічних реакцій інгредієнтів, зменшення їх доз за умов потенційного синергізму використовуваних компонентів і збільшення зручності прийому готових лікарських форм. Метою даної роботи була оцінка можливості комбінованого застосування, ефективності та безпечності азатіоприну та метилпреднізолону при лікуванні міастенії. Можливі хімічні реакції сполук було спрогнозовано на підставі наявності та реакційної здатності функціональних груп, які входять до їх структури. Аналіз кислото-лужних властивостей сполук здійснювався за допомогою програм ACD/pKaDB та ChemAxon. Аналіз фізико-хімічних властивостей та даних про взаємодію з ферментними системами для метилпреднізолону та азатіоприну дозволяє припустити відсутність можливих взаємодій між цими препаратами як на хімічному, так у на фармакокінетичному рівні (з необхідністю корекції режимів дозування). На фармакологічному рівні сукупна терапевтична дія метилпреднізолону та азатіоприну очікувано сприятиме більш ефективному лікуванню розсіяного склерозу за рахунок пригнічення процесів розвитку та перебігу запальних реакцій.

Ключові слова:

міастенія комп’ютерне моделювання фармакотерапія комбінований вплив метилпреднізолон азатіоприн лікування

Посилання:

1. Aljumah AA, Al Jarallah B, Albenmousa A, Al Khathlan A, Al Zanbagi A, Al Quaiz M, et al. The Saudi association for the study of liver diseases and transplantation clinical practice guidelines for management of autoimmune hepatitis. Saudi J Gastroenterol. 2018;24(7 Suppl):1–20. doi:10.4103/sjg.SJG_159_18
2. Chang H, Tang TC, Hung YS, Li PL, Kuo MC, Wu JH, et al. Immune thrombocytopenia: Effectiveness of frontline steroids and comparison of azathioprine, splenectomy, and rituximab as second-line treatment. Eur J Haematol. 2018;101(4):549–555. doi:10.1111/ejh.13144
3. Chen Y, Tao X, Wang Y, Xu S, Yang Y, Han J et al. Clinical Characteristics and Prognosis of Anti-AChR Positive Myasthenia Gravis Combined With Anti-LRP4 or Anti-Titin Antibody. Frontiers in Neurology. 2022;13. Doi: 10.3389/fneur.2022.873599
4. Chou C, Su I, Chou I, Lin J, Lan S, Wang Y et al. Correlation of anti-acetylcholine receptor antibody levels and long-term outcomes of juvenile myasthenia gravis in Taiwan: a case control study. BMC Neurology. 2019;19(1). Doi: 10.1186/s12883-019-1397-0
5. Dresser L, Wlodarski R, Rezania K, Soliven B. Myasthenia Gravis: Epidemiology, Pathophysiology and Clinical Manifestations. Journal of Clinical Medicine. 2021;10(11):2235. Doi: 10.3390/jcm10112235
6. Kalbus O, Nefodov O. The role of antibodies to acetylcholine, muscle-specific kinase, titin and sox1 receptors in predicting severe myasthenia gravis. World of Medicine and Biology. 2022;18(80):74. DOI: 10.26724/2079-8334-2022-2-80-74-78
7. Ladrière M. Indications actuelles de l'azathioprine en néphrologie [Current indications of azathioprine in nephrology]. Nephrol Ther. 2013;9(1):8–12. doi:10.1016/j.nephro.2012.08.002
8. Masaki Y, Nakase H, Tsuji Y, Nojima M, Shimizu K, Mizuno N, et al. The clinical efficacy of azathioprine as maintenance treatment for autoimmune pancreatitis: a systematic review and meta-analysis. J Gastroenterol. 2021;56(10):869–880. doi:10.1007/s00535-021-01817-9
9. Mathian A, Jouenne R, Chader D, Cohen-Aubart F, Haroche J, Fadlallah J, et al. Regulatory T Cell Responses to High-Dose Methylprednisolone in Active Systemic Lupus Erythematosus. PLoS One. 2015; 10(12):e0143689. doi: 10.1371/journal.pone.0143689.
10. Narayanaswami P, Sanders D, Wolfe G, Benatar M, Cea G, Evoli A et al. International Consensus Guidance for Management of Myasthenia Gravis. Neurology. 2020;96(3):114–122.
11. National Center for Biotechnology Information (2022). PubChem Compound Summary for CID 6741, Methylprednisolone. Retrieved September 12, 2022 from https://pubchem.ncbi.nlm.nih.gov/compound/Methylprednisolone.
12. National Center for Biotechnology Information. PubChem Compound Summary for CID 2265, Azathioprine. Retrieved September 8, 2022 from https://pubchem.ncbi.nlm.nih.gov/compound/Azathioprine.
13. Patel AA, Swerlick RA, McCall CO. Azathioprine in dermatology: the past, the present, and the future. J Am Acad Dermatol. 2006;55(3):369–389. doi:10.1016/j.jaad.2005.07.059
14. Schmidt C., Herrlinger K., Siegmund B., Bokemeyer B., Schreiber S., Stallmach A., et al. Azathioprin in der Therapie des Morbus Crohn--eine Standortbestimmung vor dem Hintergrund aktueller Studien [Azathioprine in Crohn's disease therapy--guidance against the background of recent studies]. Z Gastroenterol. 2014;52(12):1423–1430. doi:10.1055/s-0034-1385650
15. Sheiko MA, Sundaram SS, Capocelli KE, Pan Z, McCoy AM, Mack CL. Outcomes in Pediatric Autoimmune Hepatitis and Significance of Azathioprine Metabolites. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2017;65(1):80–85. doi:10.1097/MPG.0000000000001563

Публікація:

«Світ медицини та біології» Том 18 № 81 (2022) , с. 88-93
УДК 616-004-031-085:615.37+615.357:004.94

DOI:

https://doi.org/10.26724/2079-8334-2022-3-81-88-93