АНТИХОЛІНЕРГІЧНЕ НАВАНТАЖЕННЯ У СТАРІЮЧИХ ПАЦІЄНТІВ ТА ЙОГО РОЛЬ У РОЗВИТКУ ДЕКОМПЕНСАЦІЇ СЕЧОВОГО МІХУРА

Автор(и):

Анотація:

Антихолінергічне навантаження розглядають як кумулятивний ефект від прийому препаратів з антихолінергічною активністю. У статті наведено дані про роль антихолінергічного навантаження в розвитку декомпенсації сечового міхура у хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози. Обстежено 381 пацієнтів із доброякісною гіперплазією передміхурової залози в стадії субкомпенсації та декомпенсації сечового міхура. Антихолінергічне навантаження у пацієнтів літнього віку може розвиватися як в результаті прийому препаратів з високою потенційною антихолінергічної активністю, так і в результаті тривалого застосування препаратів з низькою потенційною антихолінергічної активністю. Препарати з високою потенційною антихолінергічною активністю зменшують симптоми гіперактивного сечового міхура у пацієнтів з доброякісною гіперплазією передміхурової залози, але антихолінергічне навантаження стає фактором поглиблення декомпенсації сечового міхура, що погіршує результати хірургічного лікування.

Ключові слова:

доброякісна гіперплазія передміхурової залози антихолінергічне навантаження низькопотенційна антихолінергічна активність високопотенційна антихолінергічна активність декомпенсація сечового міхура

Посилання:

1. Savchenko RB. Kumulyatyvnyy kholinolitychnyy efekt v klinichniy praktytsi. Actual Problems of the Modern Medicine: Bulletin of Ukrainian Medical Stomatological Academy. 2021;21(1):188–93. [in Ukrainian]. doi:10.31718/2077-1096.21.1.188.
2. Arens AM, Kearney T. Adverse effects of physostigmine. J. Med. Toxicol. 2019;15:184–91. doi: 10.1007/s13181-019-00730-1.
3. Bishara D, Scott C, Stewart R, Taylor D, Harwood D, Codling D, et al. Safe prescribing in cognitively vulnerable patients: the use of the anticholinergic effect on cognition (AEC) tool in older adult mental health services. BJPsych bulletin. 2020;44(1):26–30. doi: 10.1192/bjb.2019.43
4. Broderick ED, Metheny H, Crosby B. Anticholinergic Toxicity. StatPearls Publishing. 2021.
5. Burkhard FC. Bosch JLHR, Cruz F, Lemack GE, Nambiar AK, Thiruchelvam N, et. al. EAU Guidelines on Urinary Incontinence in Adults. Edn. presented at the EAU Annual Congress Amsterdam, 2020.
6. Duran CE, Azermai M, Vander Stichele RH. Systematic review of anticholinergic risk scales in older adults. European journal of clinical pharmacology. 2013,69(7):1485–96. doi: 10.1007/s00228-013-1499-3
7. Fusco F, Creta M, De Nunzio C, Iacovelli V, Mangiapia F, Marzi VL, et al. Progressive bladder remodeling due to bladder outlet obstruction: a systematic review of morphological and molecular evidences in humans. BMC urology. 2018;18(1):1–11. doi: 10.1186/s12894-018-0329-4
8. Gummin DD, Mowry JB, Beuhler MC, Spyker DA, Brooks DE, Dibert KW, et al. 2019 Annual Report of the American Association of Poison Control Centers’ National Poison Data System (NPDS): 37th Annual Report, Clinical Toxicology. 2020;58(12):1360–541. doi: 10.1080/15563650.2020.1834219
9. Hall RCW, Chapman MJ. Anticholinergic syndrome: presentations, etiological agents, differential diagnosis, and treatment. Clinical Geriatrics. 2009;17(11):22–8.
10. Jacquia F, Kisby C, Wu JM, Geller EJ. Impact of anticholinergic load on bladder function. International Urogynecology Journal. 2015;26(4):545–9.
11. Longo VG. Behavioral and electroencephalographic effects of atropine and related compounds. Pharmacological Reviews. 1966;18(2):965–96.
12. Oros MM. The use of parenteral forms of ipidacrine in the treatment of the central and peripheral nervous system diseases. International neurological journal. 2018; 100(6):23–6.
13. Rasimas JJ, Sachdeva KK, Donovan JW. Revival of an antidote: bedside experience with physostigmine. Toxicology Communications. 2018; 2(1):85–101.
14. Remillard AJ. A pharmacoepidemiological evaluation of anticholinergic prescribing patterns in the elderly. Pharmacoepidemiology and drug safety. 1996;5(3):155–64. doi:10.1002/(SICI)1099-1557(199605)5:3<155::AID-PDS196>3.0.CO;2-D
15. Verma S, Kumar A, Tripathi T, Kumar A. Muscarinic and nicotinic acetylcholine receptor agonists: current scenario in Alzheimer's disease therapy. Journal of Pharmacy and Pharmacology. 2018;70(8):985–93. doi: 10.1111/jphp.12919

Публікація:

«Світ медицини та біології» Том 18 № 81 (2022) , с. 138-142
УДК 616.62-008.46-033.1-06:616.65-007.61]-02:615.217.3

DOI:

https://doi.org/10.26724/2079-8334-2022-3-81-138-142