ВПРОВАДЖЕННЯ БАГАТОЕТАПНОЇ ХІРУРГІЧНОЇ ТАКТИКИ ПРИ ЛІКУВАННІ ПОЄДНАНИХ ПОШКОДЖЕНЬ ЖИВOТА І КІНЦІВОК

Автор(и):

Анотація:

Проведено ретроспективний та проспективний аналіз даних 1033 хворих з тяжкою поєднаною травмою, яким проводили лікування у 2009–2015 роках у Міській клінічній лікарні № 3 м. Баку. З метою порівняльного аналізу методів лікування хворих поділили на дві групи. Усього з поєднаними пошкодженнями живота та кінцівок було 216 пацієнтів, з них 171 включили до основної групи, 45 – до порівняльної. Ступінь тяжкості пошкоджень хворих основної групи оцінювали за шкалами тяжкості травми (Abbreviated Injury Scale та Injury Severity Scale), їм надавали допомогу з урахуванням принципу “damage control”. У 52,1 % хворих основної групи з тяжкою поєднаною травмою живота та кінцівок, яких лікували з урахуванням принципу “damage control” та застосуванням запрограмованої багатоетапної хірургічної тактики, при субкомпенсації травматичної хвороби летальність становила 16 %, у порівняльній групі – 44,4 %. , при декомпенсації відповідно 51,6 та 89,7 %. Отримані результати застосування багатоетапної хірургічної тактики при тяжкій поєднаній травмі живота та кінцівок демонструють явні її переваги.

Ключові слова:

важка комбінована травма переломи трубчастих кісток кінцівок концепція “damage control” тактика запрограмованого багатоетапного хірургічного лікування летальність

Посилання:

1. Gaydarov GM, Novozhilov AV, Apartsin KA, Makarov SV. Rol travma-tsentra v snizhenii letalnosti pri sochetannoy travme. Sibirskiy meditsinskiy zhurnal (Irkutsk). 2008; 81(6): 63–66. [in Russian]
2. Gridasova EI. Rol rannego osteosinteza v profilaktike i lechenii sindroma zhirovoy embolii. Travma. 2013; 1 (14):16–18 [in Russian]
3. Ibragimov FI, Kasumov NA. Khirurgicheskoye lecheniye mnozhestvennykh i sochetannykh travm. Vestnik khirurgii im. I.I. Grekova. 2018; 177(5):30–35. https://doi.org/10.24884/0042-4625-2018-177-5-30-35 [in Russian]
4. Kalinkin OG. Travmaticheskaya bolezn. To General Practitioner. Тrauma. 2013; 14 (3): 59–65. [in Russian]
5. Tanija SSh. Lechenie postradavshih s tyazheloy sochetannoy travmoy. Avto-referat dissertatsii na soiskanie uchenoy stepeni doktora meditsinskikh nauk. Sankt-Peterburg. 2015: 51. [in Russian]
6. Tulupоv AN. Sоchetannaya mehanicheskaya travma: Rukоvоdstvо dlya vrachey. SPb.: Stiks. 2012: 393. [in Russian]
7. Shapkin YuG, Seliverstov PA. Fenomen vzaimnogo otyagoshcheniya povrezhdeniy pri politravme. Permskiy meditsinskiy zhurnal. 2016; 33(5): 82–94. [in Russian]
8. Ali SR, Mohammad H, Sara Sh. Evaluation of the relationship between pelvic fracture and abdominal compartment syndrome in traumatic patients. J Emerg Trauma Shock. 2013; 6(3):176–179: doi: 10.4103/0974-2700.115330.
9. Arumugam SK, Al-Hassani A, El-Menyar A, Abdelrahman H, Parchani A, Peralta R, et al. Frequency, causes and pattern of abdominal trauma: a 4-year descriptive analysis. Journal of Emergencies, Trauma and Shock. 2015; 8(4): 193–198: doi: 10.4103/0974-2700.166590.
10. Balverde MG, Lizardo EJR, Muñoz EGC, Sutto SET, Benavides LG. Prognostic value of the lethal triad among patients with multiple trauma. Rev Med Chil. 2013; 141(11): 1420–1426: doi: 10.4067/S0034-98872013001 100008.
11. Norrls FH, Slone LB. Understanding Research on the Epidemiology of Trauma and PTSD. PTSD Research Quarterly. 2013. 24; 2–3: 1–13: Available at: http://www.ptsd.va.qov/professional/newsletters/research-quarterly/v24n2-3 /pdf.
12. Pache B, Grass F, Fournier N, Hübner M, Demartines N, Hahnloser D. Surgical teaching does not increase the risk of intraoperative adverse events. Int J Colorectal Dis. 2018; 33(12):1715–1722: doi:10.1007/s00384-018-3143-2.

Публікація:

«Світ медицини та біології» Том 18 № 79 (2022) , с. 74-79
УДК 616.71-001.514-089

DOI:

https://doi.org/10.26724/2079-8334-2022-1-79-74-79