УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ УСКЛАДНЕНЬ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ КОЛОРЕКТАЛЬНОГО РАКУ ШЛЯХОМ КОРЕКЦІЇ СИСТЕМИ ГЕМОСТАЗУ

Автор(и):

Анотація:

У 72 хворих з верифікованим колоректальним раком (Т2-4N0-2М0-1), яким планувалося і було проведено хірургічне втручання, з метою прогнозування ризиків та попередження тромбогеморагічних ускладнень, визначено коморбідну обтяженість за опитувальником Сharlson і за результатами дослідження гемостатичного потенціалу крові (з використанням низькочастотної п’єзотромбоеластографії) після функціональної проби з подвійною локальною ішемією верхньої кінцівки. При додатковому використанні результатів дослідження гемостатичного потенціалу крові показник відносного ризику тромбогеморагічних ускладнень був достовірно вищим (з 1,3 до 3,2; р = 0,017). За загальними результатами хворих розділено на дві групи: середній вік хворих І групи (24 особи), у яких встановлено «компенсований», або «субкомпенсований» тип відповіді на ішемічну пробу, склав 55,1 років (ДІ: 51,4-58,8), ІІ групи (48 осіб), у яких встановлено «декомпенсований» та «виснажений» тип реакції, становив 66,1 років (ДІ: 63,8-68,3; p = 0,042). У 4 хворих встановлено І стадію хвороби (І група), у 26 – ІІ (20 осіб з І групи та 6 осіб з ІІ групи), у 22 – ІІІ стадію (ІІ група), та у 20 – IV стадію (ІІ група). У цьому дослідженні ми показали, що з віком (r = 0,72; p = 0,042) та по мірі прогресування основного захворювання (r = 0,56; p = 0,049), у пацієнтів збільшується ризик розвитку тромбогеморагічних ускладнень. У 66,7 % хворих, що склали ІІ групу дослідження, виявлено «виснаження» резервних можливостей системи гемостазу. За результатами дослідження гемостатичного потенціалу крові у осіб ІІ групи у порівнянні з референтними значеннями встановлено вірогідне збільшення рівня показників: початкової в’язкості (з 222,25 до 391,77 у.о.; p ˂ 0,0001), зменшення часу контактної фази коагуляції (з 2,36 до 1,46 хв.; p ˂ 0,0001), зріст інтенсивності контактної фази коагуляції (з 84,49 до 133,29 у.о.; p ˂ 0,0001), зріст інтенсивності коагуляційного драйву (з 21,15 до 45,74 у.о.; p ˂ 0,0001), скорочення часу згортання крові (з 8,42 до 2,78 хв.; p ˂ 0,0001), збільшення інтенсивності полімеризації згустку (з 14,46 до 23,02 у.о.; p ˂ 0,0001), зменшення загальної літичної і антитромбінової активності (з 16,46 до 5,02 у.о.; p ˂ 0,0001). Вказані зміни вказують на високий ризик тромбозів у хворих на рак з боку усіх ланок системи гемостазу: судинно-тромбоцитарної, коагуляційної та фібринолітичної. Доведено, що в умовах прогресування основного захворювання розвивається недостатність антикоагулянтних механізмів крові, що збільшує ризик тромбозів у пацієнта. Для попередження тромбогеморагічних ускладнень використовували низькомолекулярний гепарин (беміпарин), підбір інших препаратів здійснювали в залежності від результатів динаміки показників гемостатичного потенціалу, які контролювалися повторними дослідженнями в ранньому післяопераційному періоді і на 3-ю добу після операції. В залежності від виявлених порушень системи гемостазу при хірургічному лікуванні хворих у якості корекції застосовували: антиагреганти, антикоагулянти прямої дії, біофлавіноїди, кофактор компонентів системи згортання, антифібринолітичні препарати, як у вигляді монотерапії, так і за комплексними схемами. Завдяки цьому загальна питома вага післяопераційних тромбогеморагічних ускладнень склала 4,2 %: у 1 випадку виникла тромбоемболія мілкої гілки легеневої артерії (1,4%) і в 2 - геморагічні ускладнення (2,8%), що були пов’язані з коагулопатичною кровотечею у хворих з метастазами в печінку, яким виконували резекцію уражених сегментів.

Ключові слова:

прогноз ризик ускладнення колоректальний рак хірургічне лікування низькочастотна п’єзотромбоеластографія

Посилання:

1. Hachaturova EA, Savushkin AV, Gubko AV Osobennosti antikoagulyantnoy terapii u bolnykh rakom tolstoy kishki v zavisimosti ot narusheniy gemostaza. Koloproktologiya. 2015; 52(2): 37–43. [in Russian]
2. Natsionalnyy kancer-reyestr Ukrayiny. Dostupno na: http://www.ncru.inf.ua/publications/ [in Ukrainian]
3. Sazonov AA Personifitsirovannyy podkhod k khirurgicheskomu lecheniyu rasprostranennykh form kolorektalnogo raka u patsientov pozhilogo I starcheskogo vozrasta, [dissetatsia]. SPb, 2020. 298 s [in Russian]
4. Tverdovskyy IV. Vykorystannya proby z podviynoyu lokalnoyu hipoksiyeyu verkhnyoyi kintsivky u khvorykh na obliteruyuchyy ateroskleroz sudyn nyzhnikh kintsivok. Meditsina neotlozhnykh sostoyanyi. 2019; 109(8). Dostupno na: http://www.mif-ua.com/archive/article/48723. [in Ukrainian]
5. Yunkerov VI, Grigorev SG, Rezvancev MV. Matematiko-statisticheskaya obrabotka dannykh meditsinskikh issledovaniy. Moskva: “Vmeda”. 2011. 318 s. [in Russian]
6. Ali F, Al-Kindi SG, Blank JJ, Peterson CY, Ludwig KA, Ridolfi TJElevated venous thromboembolism risk following colectomy for IBD is equal to those for Colorectal Cancer for ninety days after surgery. Dis Colon Rectum.2018 Mar; 61(3):375–381. doi: 10.1097/DCR.0000000000001036
7. Carioli G, Malvezzi M, Bertuccio P, Hashim D, Waxman S, Negri E, et al. Cancer mortality in the elderly in 11 countries worldwide, 1970–2015. Annals of Oncology. 2019;30, (8):1344–1355. doi: 10.1093/annonc/mdz178.
8. Kaida S, Miyake T, Murata S, Yamaguchi T, Tatsuta T, Murakami K, et al. A prospective multicenter observational study of venous thromboembolism after gastric cancer surgery (SHISA-1601). Eur Surg Res. 2021;62:10–17 https://doi.org/10.1159/000514309/
9. Lu X, Zeng W, Zhu L, Liu L, Du F, and Yang Q, Application of the Caprini risk assessment model for deep vein thrombosis among patients undergoing laparoscopic surgery for colorectal cancer. Medicine (Baltimore). 2021 Jan 29; 100(4): e24479. Published online 2021 Jan 29. doi: 10.1097/MD.0000000000024479
10. Nakagawa K, Watanabe J, Suwa Yu, Suzuki S, Ishibe A, Ota M, et al. Clinical analysis of preoperative deep vein thrombosis risk factors in patients with colorectal cancer: Retrospective observational study. Ann Gastroenterol Surg. 2019 Jul; 3(4): 451–458. doi: 10.1002/ags3.12256.
11. Osaki T, Saito H, Fukumoto Y, Kono Y, Murakami Y, Shishido Y, et al. Risk and incidence of perioperative deep vein thrombosis in patients undergoing gastric cancer surgery. Surg Today. 2018 May; 48(5):525–33. doi: 10.1007/s00595-017-1617-4. Epub 2017 Dec 12.
12. Rasool S, Kadla SA, Rasool V, Ganai BA A comparative overview of general risk factors associated with the incidence of colorectal cancer. Tumor Biol. 2013; 34:2469–76. doi: 10.1007/s13277-013-0876-y
13. Suzuki S, Chino A, Kishihara T, Uragami N, Tamegai Yo, Suganuma T [et al.] Risk factors for bleeding after endoscopic submucosal dissection of colorectal neoplasms. World J Gastroenterol. 2014 Feb 21; 20(7): 1839–1845. Published online 2014 Feb 21. doi: 10.3748/wjg.v20.i7.1839.
14. Xynos E, Tekkis P, Gouvas N, Vini L, Chrysou E, Tzardi M [et all.] Clinical practice guidelines for the surgical treatment of rectal cancer: a consensus statement of the Hellenic Society of Medical Oncologists (HeSMO). Ann Gastroenterol. 2016 Apr-Jun; 29(2): 103–126. doi: 10.20524/aog.2016.0003.

Публікація:

«Світ медицини та біології» Том 17 № 77 (2021) , с. 21-27
УДК 616.348/352-006.6-089-06-048.78

DOI:

https://doi.org/10.26724/2079-8334-2021-3-77-21-27