КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНІ ОСОБЛИВОСТІ ХВОРИХ З КОМОРБІДНІСТЮ БРОНХІАЛЬНОЇ АСТМИ ТА ОЖИРІННЯ

Автор(и):

Анотація:

Бронхіальна астма характеризується безліччю фенотипів, одним з них є фенотип бронхіальної астми з ожирінням, що супроводжується більшою кількістю симптомів, гіршими показниками функції зовнішнього дихання та якості життя, недостатньою відповіддю на контролюючу терапію бронхіальної астми порівняно із ізольованою формою, що в свою чергу призводить до збільшення кількості загострень бронхіальної астми та звернень за медичною допомогою. Тому метою дослідження стало дослідження впливу надлишкової маси тіла на параметри клініко-лабораторного стану хворих на бронхіальну астму. У дослідження були включенні 132 хворих на персистуючу бронхіальну астму середнього ступеня тяжкості (76 жінок та 56 чоловіків), віком 35-60 років, середній вік складав 52,64±8,24 роки. Діагноз БА встановлювали відповідно до рекомендацій GINA. Відповідно до індексу маси тіла усіх пацієнтів поділили на групи: з нормальною вагою та з надлишковою масою тіла (індекс маси тіла від 25,0 кг/м2 і більше). Усі пацієнти пройшли обстеження, яке включало: загальне клінічне обстеження – збір анамнезу та об’єктивне обстеження з антропометричною оцінкою маси тіла, зросту, та розрахунком індексу маси тіла, вимірювання артеріального тиску; анкетування за допомогою опитувальника Asthma Control Questionnaire-5 для визначення рівня контролю бронхіальної астми; спірографію; лабораторні обстеження – клінічний аналіз крові з розгорнутою лейкоцитарною формулою, визначення рівня глюкози крові, аналіз показників ліпідного профілю (ліпопротеїди низької щільності, ліпопротеїди високої щільності, загальний холестерин), аналіз вміст імуноглобуліну Е, визначали вміст у сироватці крові інтерлейкіну-4, інтерлейкіну-6, інтерлейкіну-8. Отримані дані оброблялися з використанням програми Statistiсa. Використовувалися параметричні і непараметричні методи: t-критерій Стьюдента, тести Вілкоксона і Манна-Уїтні. Для попарного порівняння груп використовувався критерій Манна-Уїтні, для визначення взаємозв’язку між ознаками використовували коефіцієнт кореляції Спірмена. Критичне значення рівня статистичної значущості приймалося рівним 0,05. Встановлено, що хворі на бронхіальну астму з надлишковою масою тіла відрізняються від хворих на бронхіальну астму з нормальною масою тіла вірогідно більшою тривалістю перебігу бронхіальної астми та використання інгаляційних кортикостероїдів на 28,6 % та 27,0 % відповідно, а також вищим на 5,3 % рівнем діастолічного артеріального тиску (p<0,05). Наявність надлишкової маси тіла у хворих на бронхіальну астму порівняно з хворими з нормальною вагою асоціюється з більшими метаболічними розладами – вірогідними зниженням ліпопротеїди високої щільності (на 65,7 %), підвищенням ліпопротеїдів низької щільності (на 13,2 %) та рівня глюкози (на 5,1 %), а також збільшенням показника системного запалення – інтерлейкіну-6 (на 31,8 %) (p<0,05), що в свою чергу свідчить про наявність більш високого серцево-судинного ризику у цій групі хворих. У хворих на бронхіальну астму з надлишковою масою тіла наявні вірогідні кореляції індексу маси тіла з віком, функцією зовнішнього дихання, рівнем контролю симптомів (бал за Asthma Control Questionnaire-5), рівнями систолічного та діастолічного артеріального тиску, а також показниками метаболічного стану (рівнем глюкози та ліпопротеїдів низької щільності).

Ключові слова:

бронхіальна астма ожиріння контроль симптомів перебіг хвороби серцево-судинний ризик

Посилання:

1. Bates JH, Poynter ME, Frodella CM, Peters U, Dixon AE, Suratt BT. Pathophysiology to phenotype in the asthma of obesity. Annals of the American Thoracic Society. 2017;14(Supplement_5). doi: 10.1513/annalsats.201702-122aw
2. Carpaij OA, van den Berge M. The asthma–obesity relationship. Current Opinion in Pulmonary Medicine. 2018; 24(1):42–9. doi: 10.1097/mcp.0000000000000446
3. Evans S, Kurukulaaratchy RJ. The effect of bariatric surgery in the Difficult ASTHMA–OBESITY Phenotype: A case report. Journal of Asthma. 82012; 50(1):52–5. doi: 10.3109/02770903.2012.741639
4. Global initiative for asthma - global initiative for asthma [Internet]. GINA. 2021 [cited 2021Aug11]. Available from: https://ginasthma.org/
5. Lang JE, Bunnell HT, Lima JJ, Hossain MJ, Wysocki T, Bacharier L, et al. Effects of age, sex, race/ethnicity, and allergy status in obesity‐related pediatric asthma. Pediatric Pulmonology. 2019;54(11):1684–93. doi: 10.1002/ppul.24470
6. Michalovich D, Rodriguez-Perez N, Smolinska S, Pirozynski M, Mayhew D, Uddin S, et al. Obesity and disease severity magnify disturbed microbiome-immune interactions in asthma patients. Nature Communications. 2019;10(1). doi: 10.1038/s41467-019-13751-9
7. Miethe S, Karsonova A, Karaulov A, Renz H. Obesity and asthma. Journal of Allergy and Clinical Immunology. 2020;146(4):685–93. doi: 10.1016/j.jaci.2020.08.011
8. Mohan A, Grace J, Wang BR, Lugogo N. The effects of obesity in asthma. Current Allergy and Asthma Reports. 2019; 19(10). doi: 10.1007/s11882-019-0877-z
9. Peters U, Dixon A, Forno E. Obesity and Asthma. J Allergy Clin Immunol. 2018; 141(4):1169–79. doi: 10.1016/j.jaci.2018.02.004
10. Villeneuve T, Guilleminault L. Asthme et obésité de l’adulte. Revue des Maladies Respiratoires. 2020; 37(1):60–74. doi: 10.1016/j.rmr.2019.03.016
11. Wood LG. Asthma in the obese: A big and growing problem. American Journal of Respiratory and Critical Care Medicine. 2017; 195(1):4–5. doi: 10.1164/rccm.201608-1582ed
12. Yuan Y, Ran N, Xiong L, Wang G, Guan X, Wang Z, et al. Obesity-related asthma: Immune regulation and potential targeted therapies. Journal of Immunology Research. 2018; 2018:1–13. doi: 10.1155/2018/1943497

Публікація:

«Світ медицини та біології» Том 17 № 77 (2021) , с. 82-86
УДК 616.248-036.001.33

DOI:

https://doi.org/10.26724/2079-8334-2021-3-77-82-86