ВАЗОПРЕСОРНА ТЕРАПІЯ ГЕПАТОРЕНАЛЬНОГО СИНДРОМУ НА ТЛІ АЛКОГОЛЬНОГО ЦИРОЗУ ПЕЧІНКИ

Автор(и):

Анотація:

Гепаторенальний синдром є однією із найчастіших причин смертності при цирозі печінки, а методи його лікування є недостатньо вивченими, тому, метою даного дослідження було порівняння ефективності різних схем вазопресорної терапії. Всього було обстежено 109 хворих на алкогольний цироз печінки, які були розподілені на дві групи залежно від типу призначеного лікування: група 1 (n=57) – отримували терліпресин+альбумін, група 2 (n=52) – мідодрин+октреотид+альбумін. Статистичний аналіз даних проводився за допомогою програмного забезпечення RStudio1.1.463. Середній вік пацієнтів на момент включення у дослідження становив (42.34±12.57) років; середня тривалість перебігу АЦП – (3,5±1,54) років; середній стаж зловживання алкоголем (8.42±3.53) років; гендерний розподіл: 79.6 % (n=119) чоловіків, 20.4 % (n=31) – жінок (р<0,05). Покращення функції нирок значно частіше спостерігалося у пацієнтів групи 1: 40 з 57 пацієнтів 1–ї групи (70,2 %) мали повну або часткову відповідь порівняно з 15–ма з 52–х (28,8 %) у 2–й групі (p=0.01); у 31 з 57 пацієнтів 1–ї групи (55,4 %) була повна відповідь, порівняно з 3–ма із 52–х у 2–й групі (5,8 %) (p<0,001). Використовуючи процедуру Каплана–Мейєра, було знайдено оцінки ймовірності виживання для кожного з учасників груп: для першої групи середній ризик смерті становив 0,153±0,026, і 0,558±0,034 – для другої групи. Порівняно з першою групою, ризик у другій групі зростав у 3,65 рази. При багатофакторному аналізі тільки повна відповідь на лікування (співвідношення ризиків – 23,92; 95 % ДІ – 3,21-156,75; p˂0,002) та вихідний рівень балів за шкалою MELD (співвідношення ризиків – 1,18; 95 % ДІ – 1,4–1,42; p˂0,02) виявилися предикторами 3–х місячного виживання. Результати проведеного дослідження свідчать про те, що вазопресорна терапія за схемою терліпресин+альбумін є більш ефективною для лікування хворих на гепаторенальний синдром, що розвинувся на тлі алкогольного цирозу печінки, порівняно зі схемою мідодрин і октреотид+альбумін, оскільки вона зменшує ризик смертності у 3,65 рази (із 0,558±0,034 до 0,153±0,026) (p<0.05) та покращує функцію нирок (70,2 % пацієнтів 1–ї групи мали повну або часткову відповідь на лікування, порівняно з 28,8 % у 2–й групі) (p=0.01). Таким чином, терліпресин у комбінації з альбуміном може вважатися терапією вибору для лікування даної патології.

Ключові слова:

гепаторенальний синдром алкогольний цироз печінки терліпресин вазопресори

Посилання:

1. Amin AA, Alabsawy EI, Jalan R, Davenport A. Epidemiology, Pathophysiology, and Management of Hepatorenal Syndrome. Semin Nephrol. 2019; 39(1):17–30. doi: 10.1016/j.semnephrol.2018.10.002.
2. Angeli P, Garcia–Tsao G, Nadim MK, Parikh CR. News in pathophysiology, definition and classification of hepatorenal syndrome: A step beyond the International Club of Ascites (ICA) consensus document. J Hepatol. 2019; 71(4):811–822. doi: 10.1016/j.jhep.2019.07.002.
3. Boyer TD, Sanyal AJ, Wong F, Frederick RT, Lake JR, O'Leary JG, et al.; REVERSE Study Investigators. Terlipressin Plus Albumin Is More Effective Than Albumin Alone in Improving Renal Function in Patients With Cirrhosis and Hepatorenal Syndrome Type 1. Gastroenterol. 2016; 150(7):1579–1589.e2. doi: 10.1053/j.gastro.2016.02.026.
4. Davenport A, Sheikh MF, Lamb E, Agarwal B, Jalan R. Acute kidney injury in acute–on–chronic liver failure: where does hepatorenal syndrome fit? Kidney Intern. 2017; 92(5):1058–1070. doi: 10.1016/j.kint.2017.04.048.
5. European Association for the Study of the Liver. EASL clinical practice guidelines on the management of ascites, spontaneous bacterial peritonitis, and hepatorenal syndrome in cirrhosis. J Hepatol. 2018; 53(3):397–417.doi: 10.1016/j.jhep.2010.05.004.
6. Francoz C, Durand F, Kahn JA, Genyk YS, Nadim MK. Hepatorenal Syndrome. Clin J Am SocNephrol. 2019; 14(5):774–781. doi: 10.2215/CJN.12451018.
7. Kim MY, Seo YS. Acute Kidney Injury and Hepatorenal Syndrome. Korean J Gastroenterol. 2018; 72(2):64–73. doi: 10.4166/kjg.2018.72.2.64.
8. Mattos ÂZ, Schacher FC, Mattos AA. Vasoconstrictors in hepatorenal syndrome – A critical review. Ann Hepatol. 2019; 18(2):287–290. doi: 10.1016/j.aohep.2018.12.002.
9. Mindikoglu AL, PappasSC. New Developments in Hepatorenal Syndrome. Clin GastroenterolHepatol. 2018; 16(2):162–177.e1. doi: 10.1016/j.cgh.2017.05.041.
10. Nguyen–Tat M, Jäger J, Rey JW, Nagel M, Labenz C, Wörns MA, et al. Terlipressin and albumin combination treatment in patients with hepatorenal syndrome type 2. Un Eur Gastroenterol J. 2019; 7(4):529–537. doi: 10.1177/2050640619825719.
11. Ray K. Searching for therapies for advanced cirrhosis. Nat Rev Gastroenterol Hepatol. 2021; 18(5):286. doi: 10.1038/s41575–021–00442–4.
12. Sanyal AJ, Boyer TD, Frederick RT, Wong F, Rossaro L, Araya V, et al. Reversal of hepatorenal syndrome type 1 with terlipressin plus albumin vs. placebo plus albumin in a pooled analysis of the OT–0401 and REVERSE randomised clinical studies. Alim Pharmacol Ther. 2017; 45(11):1390–1402. doi: 10.1111/apt.14052.
13. Sharma P, Moore K, Ganger D, Grewal P, Brown RS. Role of Terlipressin and Albumin for Hepatorenal Syndrome in Liver Transplantation. J Liver Transpl. 2020; 26(10):1328–1336. doi: 10.1002/lt.25834.
14. Velez JCQ, Therapondos G, Juncos LA. Reappraising the spectrum of AKI and hepatorenal syndrome in patients with cirrhosis. Nat Rev Nephrol. 2020; 16(3):137–155. doi: 10.1038/s41581–019–0218–4.
15. Wong F, Pappas SC, Curry MP, Reddy KR, Rubin RA, Porayko MK, et al.; CONFIRM Study Investigators. Terlipressin plus Albumin for the Treatment of Type 1 Hepatorenal Syndrome. New Engl J Med. 2021; 384(9):818–828. doi: 10.1056/NEJMoa2008290.

Публікація:

«Світ медицини та біології» Том 17 № 77 (2021) , с. 158-162
УДК 616.36–06:616.61]–008.64–07–085.225.1:616.36–004

DOI:

https://doi.org/10.26724/2079-8334-2021-3-77-158-162