ЗМІНИ ФЕНОТИПУ КЛІТИН СУДИННОЇ СТІНКИ ПРИ АТЕРОСКЛЕРОЗІ СУДИН ГОЛОВНОГО МОЗКУ У ПАЦІЄНТІВ З ІШЕМІЧНИМ ІНСУЛЬТОМ

Автор(и):

Анотація:

Зараз є багато експериментальних та клінічних доказів того, що атеросклероз є хронічним запальним захворюванням з аутоімунним компонентом. Ушкодження ендотелію викликає каскад запальних реакцій, у якому беруть участь моноцити, макрофаги, Т-лімфоцити та клітини гладких м’язів судин. В останні роки патогенез атеросклерозу пов’язують з моноклональною проліферацією гладком'язових клітин (ГМК). Проведено вивчення здатності ГМК стінки судини до зміни фенотипу та їх участь у імунних реакціях при атеросклерозі судин головного мозку. Досліджені 50 померлих з атеросклерозом судин головного мозку, 50 померлих з атеросклерозом судин головного мозку без наявності ішемічного інсульту та 20 померлих від причин не пов'язаних із атеросклерозом (група порівняння). Було використано маркери CD4 (CD4 Ab-8), CD8 (SP-16), CD20 (CD20 Ab-1), CD68 (CD68/Macrophage Marker Ab-4), Actin Smooth Muscle Ab-1 (Clone 1A4), Desmin (Muscle Cell Marker) Ab-1 (Clone D33), Vimentin Ab-2 (Clone V9). Виявлено, що в стінці артерій присутні субпопуляції ГМК, для яких характерна експресія десміну та віментину, отже ГМК здатні змінювати свій фенотип із скоротливого на синтетичний, і ця зміна фенотипу ГМК є одним з ключових моментів патогенезу атеросклерозу. При атеросклеротичному ураженні артерій головного мозку значну роль у морфогенезі змін судинної стінки з утворенням атеросклеротичної бляшки відіграють імунокомпетентні клітини – макрофаги і лімфоцити, про що свідчить їх накопичення в ділянках атеросклеротичного ураження артерій. Макрофаги у судинній стінці внаслідок накопичення ліпідів перетворюються у пінисті клітини, а лімфоцити за рахунок клітинної і гуморальної імунної відповіді потенціюють подальше формування атероматозної бляшки. Запалення починається тоді, коли ендотеліальні клітини активізуються і виділяють молекули адгезії, а клітини гладких м’язів виділяють хемокіни та хемоаттрактанти, які разом втягують моноцити, лімфоцити, тучні клітини та нейтрофіли в артеріальну стінку. Клітини гладкої мускулатури інтимної клітини також секретують у позаклітинний матрикс протеоглікани, колаген та еластичні волокна. Отримані дані свідчать про те, що зміна фенотипу ГМК інтими артерій супроводжується активізацією проліферації і синтезу колагену, а модифіковані ГМК, з їх високою активністю проліферації і синтезу компонентів сполучнотканинного матриксу, відповідають за формування фіброзного остова бляшок.

Ключові слова:

гладком’язові клітини судинна стінка ішемічний інсульт атеросклероз

Посилання:

1. Bennett MR, Sinha S, Owens GK. Vascular smooth muscle cells in atherosclerosis. Circ Res. 2016;118(4):692–702. https://doi.org/10.1161/CIRCRESAHA.115.306361
2. Cochain C, Zernecke A. Macrophages and immune cells in atherosclerosis: recent advances and novel concepts. Basic Res Cardiol. 2015;110(4):34 doi: 10.1007/s00395-015-0491-8.
3. Fernandez-Friera L, Fuster V, Lopez-Melgar B, Oliva B, Garcia-Ruiz JM, Mendiguren J et al. Normal LDL-cholesterol levels are associated with subclinical atherosclerosis in the absence of risk factors. J AmColl Cardiol. 2017;70(24):2979–2991. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2017.10.024
4. Fernandez DM, Rahman AH, Fernandez NF, Chudnovskiy A, Amir ED, Amadori L et al. Single-cell immune landscape of human atherosclerotic plaques. Nat Med. 2019;25(10):1576–1588. https://doi.org/10.1038/s41591-019-0590-4.
5. Gallino A, Aboyans V, Diehm C, Cosentino F, Stricker H, Falk E et al. European Society of Cardiology Working Group on Peripheral Circulation. Non-coronary atherosclerosis. Eur Heart J. 2014;35(17):1112–9. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehu071.
6. Georgakis MK, Gill D, Rannikmäe K, Traylor M, Anderson CD, Lee JM et al. Genetically determined levels of circulating cytokines and risk of stroke. Circulation. 2019;139(2):256–268. https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.118.035905
7. Herrington W, Lacey B, Sherliker P, Armitage J, Lewington S. Epidemiology of atherosclerosis and the potential to reduce the Global Burden of Atherothrombotic Disease. Circ Res. 2016;118:535–546. http://dx.doi.org/10.1161/CIRCRESAHA.115.307611
8. Kobiyama K, Ley K. Atherosclerosis. Circ Res. 2018;123:1118–1120. https://doi.org/10.1161/CIRCRESAHA.118.313816
9. Kruk ME, Gage AD, Joseph NT, Danaei G, García-Saisó S, Salomon JA. Mortality due to low-quality health systems in the universal health coverage era: a systematic analysis of amenable deaths in 137 countries. Lancet. 2018; 392:2203–2212. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(18)31668-4
10. Libby P. History of discovery: inflammation in atherosclerosis. Arterioscler Thromb Vasc Biol. 2012; 32(9):2045–2051. https://doi.org/10.1161/ATVBAHA.108.179705
11. Libby P, Hansson GK, Lichtman AH. Immune effector mechanisms implicated in atherosclerosis: from mice to humans. Immunity. 2013;38(6):1092–104. https://doi.org/10.1016/j.immuni.2013.06.009
12. Liu DJ, Peloso GM, Yu H, Butterworth AS, Wang X, Mahajan A et al. Exome-wide association study of plasma lipids in >300,000 individuals.Nat Genet.2017;49(12):1758–1766. https://doi.org/10.1038/ng.3977.
13. Perrins C.J., Bobryshev Y.V. Current advances in understanding of immunopathology of atherosclerosis. Virchows Arch. 2011;458(2):117–23. https://doi.org/10.1007/s00428-010-1006-5.
14. Shi N, Chen SY. Smooth muscle cell differentiation: model systems, regulatory mechanisms, and vascular diseases. J Cell Physiol. 2016;231(4):777–87. https://doi.org/10.1002/jcp.25208
15. Tabas I., Lichtman AH. Monocyte-macrophages and T cells in atherosclerosis. Immunity. 2017;47(4):621–634. doi: 10.1016/j.immuni.2017.09.008.

Публікація:

«Світ медицини та біології» Том 17 № 77 (2021) , с. 179-184
УДК 616 - 008.9 – 06:616.381 – 005.4 – 091.8

DOI:

https://doi.org/10.26724/2079-8334-2021-3-77-179-184