АНАЛІЗ МІЄЛОАРХІТЕКТОНІКИ МОЗОЛИСТОГО ТІЛА ЛЮДЕЙ ЗРІЛОГО ВІКУ
Експериментальна медицина

АНАЛІЗ МІЄЛОАРХІТЕКТОНІКИ МОЗОЛИСТОГО ТІЛА ЛЮДЕЙ ЗРІЛОГО ВІКУ

Опубліковано 30.08.2021

Автор(и):

О.Д. Боягіна
Ю.П. Костиленко
Н.В. Жарова

Анотація:
Метою дослідження було встановити взаємозв’язок структурних елементів у загальній мієлоархітектоніці мозолистого тіла. Було досліджено серійні напівтонкі зрізи пластинованих препаратів мозолистого тіла людей зрілого віку, які ми забарвлювали метиленовим синім і поліхромним барвником, до складу якого, окрім метиленового синього, входить Азур-1 та основний фуксин. Встановлено, що у міжфасцикулярних інтерстиційних прошарках, які мають вертикальне орієнтування між фасцикулярними порціонами комісуральних канатиків, локалізуються переважно резистивні кровоносні мікросудини (артеріоли та прекапілярні артеріоли); місцем розташування обмінних кровоносних мікросудин є поперечні відроги міжфасцикулярних прошарків, які відділяють собою пучкові сукупності нервових волокон, названі нами субфасцикулярними порціонами; у територіальних межах субфасцикулярних порціонів обмінні мікросудини відсутні; місцем розташування тіл (перикаріонів) фібрилярних астроцитів є міжфасцикулярні прошарки інтерстиція, де вони через рівновіддалені проміжки тісно примикають до стінки резистивних мікросудин, утворюючи навколо них своєрідні периваскулярні муфти, у проміжку між ними стінки цих артеріальних мікросудин прикриті периваскулярними відростками фібрилярних астроцитів; інші ламелярні відростки останніх разом із кровоносними капілярами й окремо від них проникають у поперечні відроги міжфасцикулярних прошарків. Можна зробити висновки, що між лімітуючими оболонками мозолистого тіла є прямі зв’язки у вигляді більш широких – міжфунікулярних і вузьких – міжфасцикулярних сполучнотканинних прошарків, у яких локалізуються кровоносні мікросудини з оточуючими їх периваскулярними астроцитами. Останні займають опосередковане положення між кровоносними мікросудинами й інтерфасцикулярними олігодендроцитами, утворюючими в межах окремих фасцикулярних порціонів (за допомогою своїх відростків) просторово розгалужену стільникову мережу. У комірках цієї мережі, що мають переважно гексагональну форму, зосереджені мінімальні сукупності мієлінізованих нервових волокон, оболонки яких є продуктом секреторної діяльності розташованих у кутах таких комірок інтерфасцикулярних олігодендроцитів. Із метою номенклатурного обліку ієрархічних рівнів організації мозолистого тіла ці мінімальні одноманітні за будовою сукупності нервових волокон, що уміщуються в межах окремих комірок олігодендроцитарної мережі, ми виділяємо під назвою «стільникових порціонів». У загальному конструктивному плані між кровоносними обмінними мікросудинами та мієлінізованими нервовими волокнами знаходиться розпростерта окружними суміжними мікрорегіонами тунельна мережа інтерстиційних щілин, яка, стоншуючись, замикається навколо стільникових порціонів. Ця інтерстиційна мережа є проміжним відсіком між кров’ю, що протікає мікросудинами, та комірками, у яких розосереджені у стільниковому порядку інтерфасцикулярні олігодендроцити. У мозолистому тілі уся транспортна система повністю спрямована на забезпечення структурно-функціональної постійності тільки мієлінових оболонок нервових волокон за рахунок секреторної діяльності інтерфасцикулярних олігодендроцитів.
Ключові слова:
мозолисте тіло мієлоархітектоніка комісуральні канатики інтерфасцикулярні олігодендроцити фібрилярні астроцити
Посилання:
  1. Kostilenko YuP, Kovalev EV. Metody raboty s polutonkimi epoksidnymi srezami v gistologicheskoy praktike. Arkh. anat. 1978; 12: 68–72. [in Russian]
  2. Akdemir ES, Huang AY, Deneen B. Astrocytogenesis: where, when, and how. F1000Research. 2020; 9(233). DOI: 10.12688/f1000research.22405.1.
  3. Bartheld CS, Bahney J, Herculano-Houzel S. The search for true numbers of neurons and glial cells in the human brain: A review of 150 years of cell counting. The Jornal of Comparative Neurology. 2016; 524(18):3865–3895.
  4. Bayraktar OA, Fuentealba LC, Alvarez-Buylla A., Rowitch DH. Astrocyte development and heterogeneity. ColdSpringHarbor perspectives in biology. 2014; 20; 7(1):a020362. DOI: 10.1101/cshperspect.a020362.
  5. Figley CR, Stroman PW. The role(s) of astrocytes and astrocyte activity in neurometabolism, neurovascular coupling, and the production of functional neuroimaging signals. European Jornal of Neuroscience. 2011; 33:577–588.
  6. Lecrux C, Hamel E. The neurovascular unit in brain function and disease. Acta Physiol (Oxf). 2011 Sep; 203(1):47–59. doi: 10.1111/j.1748-1716.2011.02256.x. Epub 2011 Mar 22.
  7. Molofsky AV, Deneen B. Astrocyte development: A guide for the perplexed. Glia. 2015 Aug; 63(8):1320–9. DOI: 10.1002/glia.22836. Epub 2015 May 12.
  8. Petzold GC, Murthy VN. Role of astrocytes in neurovascular coupling. Neuron. 2011 Sep 8; 71(5):782–97. doi: 10.1016/j.neuron.2011.08.009.
  9. Quaegebeur A, Lange C, Carmeliet P. The neurovascular link in health and disease: molecular mechanisms and therapeutic implications. Neuron. 2011 Aug 11; 71(3):406-24. doi: 10.1016/j.neuron.2011.07.013.
  10. Shoneye T, Orrego AT, Jarvis R, Men Yu, Chiang MSR, Yang Yo. Differential proliferation and maturation of subcortical astrocytes during postnatal development. Front Neurosci. 2020 May 8;14:435. DOI: 10.3389/fnins.2020.00435. eCollection 2020.
Публікація:
«Світ медицини та біології» Том 17 № 77 (2021) , с. 189-193
УДК 611.813.9–053.85