КЛІНІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ МЕТОДУ ЕЛЕКТРОСТИМУЛЯЦІЇ З БІОКЕРУВАННЯМ У РЕАБІЛІТАЦІЇ ХВОРИХ З РУХОВИМ ДЕФІЦИТОМ ПІСЛЯ МОЗКОВОГО ІНСУЛЬТУ

Автор(и):

Анотація:

Судинні захворювання нервової головного мозку – одна з основних проблем сучасної та, як показують прогнози, майбутньої медицини. В даний час велике значення в процесах реабілітації після інсульту надають нейропластичності мозку. Цей підхід реалізовано у новому класі електронних апаратів біологічно адекватного керування рухами ТРЕНАР. Мета дослідження: оцінювання функціональних можливостей програмного апаратa ТРЕНАР-01® у відновленні довільних рухів пацієнтів з порушенням функції центрального мотонейрона внаслідок перенесеного гострого порушення мозкового кровообігу. Проведено клініко-неврологічне обстеження та лікування 30 хворих на мозковий інсульт. Проводилось 15 процедур електростимуляції на апараті ТРЕНАР-01®. Після проведеного лікування в групі пацієнтів з гострим порушенням мозкового кровообігу (23 хворих) відсутність впливу на регресію рухового дефіциту спостерігалась тільки в одному випадку; у пацієнтів з віддаленими наслідками перенесеного порушення мозкового кровообігу (7 хворих) спостерігалася позитивна динаміка у зменшенні рухового дефіциту. Достовірно доведена (р<0,005) ефективність тренувань рухів пошкодженої кінцівки за програмою, що виходить від довільних скорочень симетричних здорових м'язів у паралізованих хворих. Програма «Донор» доцільна на ранніх етапах реабілітації при відсутності у пацієнта порушень когнітивної сфери.

Ключові слова:

мозковий інсульт реабілітація руховий дефіцит апарат «Тренар-01» програма «Донор»

Посилання:

1. Vovk MI. Biotekhnicheskiye sistemy upravleniya dvigatelnymi funktsiyami cheloveka. Kibernetika i vychislitelnaya tekhnika. 2017; 1 (187): 49–65. [in Russiqn]
2. Vovk MI, Halyan YeB, Ivanov VV, Shevchenko AB; vynakhidnyky; Kompyuterna prohrama «Instruktsiya dlya oznayomlennya z robotoyu aparata dlya elektrostymulyatsiyi z biokeruvannyam “Trenar-01”. Patent of Ukraine No. 53619. 12 lyut. 2014. [in Ukrainian]
3. Dorsch S, Ada L, Canning CG. EMG-triggered electrical stimulation is a feasible intervention to apply to multiple arm muscles in people early after stroke, but does not improve strength and activity more than usual therapy: a randomized feasibility trial. Clinical rehabilitation. 2014; 1, 28(5):482–90. doi:10.1177/0269215513510011
4. Fleet A, Page SJ, MacKay-Lyons M, Boe SG. Modified constraint-induced movement therapy for upper extremity recovery post stroke: what is the evidence? Top Stroke Rehabil. 2014; 21(4):319–31. doi:10.1310/tsr2104-319
5. Hatem SM, Saussez G, Della Faille M, Prist V, Zhang X, Dispa D, et al. Rehabilitation of motor function after stroke: a multiple systematic review focused on techniques to stimulate upper extremity recovery. Front Hum Neurosci. 2016; 10:442. doi:10.3389/fnhum.2016.00442
6. Howlett OA, Lannin NA, Ada L, McKinstry C. Functional electrical stimulation improves activity after stroke: a systematic review with meta-analysis. Arch Phys Med Rehabil. 2015; 96(5):934–43. doi:10.1016/j.apmr.2015.01.013
7. Johnson W, Onuma O, Owolabi M, Sachdev S. Stroke: a global response is needed. Bulletin of the Word Helath Organization. 2016; 94:634-634A.
8. Jonsdottir J, Thorsen R, Aprile I, Galeri S, Spannocchi G, Beghi E, Bianchi E, Montesano A, Ferrarin M.Arm rehabilitation in post stroke subjects: A randomized controlled trial on the efficacy of myoelectrically driven FES applied in a task-oriented approach. PLoS One. 2017; 12(12): e0188642.Published online. 2017 Dec 4. doi:10.1371/journal.pone.0188642
9. Knutson JS, Gunzler DD, Wilson RD, Chae J. Contralaterally Controlled Functional Electrical Stimulation Improves Hand Dexterity in Chronic Hemiparesis. Stroke. 2016. October 1; 47(10):2596–602. doi:10.1161/Strokeaha.116.013791
10. Lamola G, Fanciullacci C, Sgherri G, Bertolucci F, Panarese A, Micera S, et al. Neurophysiological characterization of subacute stroke patients: a longitudinal study. Front Hum Neurosci. 2016; 10:574. doi:10.3389/fnhum.2016.00574.
11. Langhorne P, Coupar F, Pollock A. Motor recovery after stroke: a systematic review. The Lancet Neurology. 2009. August 31; 8(8):741–54. doi:10.1016/S1474-4422(09)70150-4
12. Langhorne P, Bernhardt J, Kwakkel G. Stroke rehabilitation. Lancet. 2011 May 14; 377(9778):1693-702. doi: 10.1016/S0140-6736(11)60325-5.
13. Li S. Spasticity, motor recovery, and neural plasticity after stroke. Front Neurol. 2017; 8:120. doi:10.3389/fneur.2017.00120
14. Quandt F, Hummel FC. The influence of functional electrical stimulation on hand motor recovery in stroke patients: a review. Experimental & translational stroke medicine. 2014. August 21; 6(1):9 doi:10.1186/2040-7378-6-9
15. Sacco RL, Kasner SE, Broderick JP, Caplan LR, Connors JJ, Culebras A, et al. An updated definition of stroke for the 21st Century: a statement for healthcare professionals from the American Heart Association/American Stroke Association.Stroke. 2013 Jul; 44(7):2064-89.doi: 10.1161/STR.0b013e318296.

Публікація:

«Світ медицини та біології» Том 16 № 74 (2020) , с. 44-48
УДК 616.831-005+615.84

DOI:

https://doi.org/10.26724/2079-8334-2020-4-74-44-48