РОЛЬ ПОРУШЕНЬ АРГІНІН/ЦИТРУЛІНОВОГО ЦИКЛУ В ПАТОГЕНЕЗІ ДОКСОРУБІЦИН-ІНДУКОВАНОГО УРАЖЕННЯ ПЕЧІНКИ НА ФОНІ НЕАЛКОГОЛЬНОГО СТЕАТОГЕПАТИТУ У ЩУРІВ

Автор(и):

Анотація:

У статті представлені результати експериментального дослідження метою якого було дослідити особливості порушень аргінін/цитрулінового циклу на фоні доксорубіцин-індукованого ураження печінки у щурів із урахуванням супутнього неалкогольного стеатогепатиту (НАСГ). Дослідження проведені на 30 білих нелінійних статевозрілих щурах, із них 15 (50%) самців, 15 (50%) – самок вагою 160-220 г. Щури були розподілені на 3 групи: І (n=10) – щури із НАСГ, яким впродовж 3-х днів внутрішньочеревно вводили доксорубіцин із розрахунку 5 мг/кг/добу; ІІ (n=10) – щури без НАСГ, яким вводили доксорубіцин аналогічно І групі; ІІІ (n=10) – група контролю. Показано, що ведення доксорубіцину на фоні НАСГ призводить до порушень у циклі аргінін/цитрулін, які характеризуються пригніченням активності аргінази та активацією синтезу цитруліну.

Ключові слова:

аргінін цитрулін аргіназа доксорубіцин гепатотоксичні реакції неалкогольний стеатогепатит

Посилання:

1. Bojko OA, Lusenko VS. Vyznachennya aktyvnosti arginazy v tkanynakh. Fiziol zhurn. 1972; 18(5):703-5. [in Ukrainian]
2. Granik VG. Metabolizm L-arginina (obzor). Khimiko-farmacevticheskiy zhurnal. 2003; 37(3):3-20. [in Russian]
3. Lymanecz TV, Maslova GS, Skrypnyk IM. Rol dysbalansu systemy oksydu azotu v rozvytku antracyklinovoyi kardiotoksychnosti u khvorykh na hostri leykemiyi iz suputnyoyu ishemichnoyu khvoroboyu sertsya. Svit medytsyny ta biolohiyi. 2016; 3(57):35-40. [in Ukrainian]
4. Maksymchuk NO, Konovchuk VM. Metabolizm argininu: perspektyvy klinichnoho vykorystannya (ohlyad literatury). Bukovynskyi medychnyi visnyk. 2017; 21(1, 81): 205-10. [in Ukrainian]
5. Skrypnyk IM, Maslova GS. Nadmirna masa tila i ozhyrinnya yak vazhlyvi faktory ryzyku cytostatyk-indukovanykh urazhen pechinky u khvorykh na hostri leykemiyi. Ukrayinskyi terapevtychnyi zhurnal. 2018; 2:21-5. DOI: https://doi.org/10.30978/UTJ2018-2-21 [in Ukrainian]
6. Styuart Dzh, Yang Dzh. Shvachkina YuP, redaktor. Perevod s angl. Mishina GP. Tverdofaznyj sintez peptidov. Moskva: Mir; 1971. 129-130. [in Russian]
7. Khramov VA, Listopad GG. Modifikatsiya metoda opredeleniya ornitina po CHINARD i yeye ispolzovanie dlya kolichestvennogo opredeleniya syvorotochnoy arginazy. Laboratornoe delo. 1973; 10:591-2. [in Russian]
8. Abo-Salem OM, Abd-Ellah MF, Ghonaim MM. Hepatoprotective activity of quercetin against acrylonitrile – induced hepatotoxicity in rats. J Biochem Mol Toxicol. 2011; 25(6):386-92. doi: 10.1002/jbt.20406.
9. Boyde TR, Rahmatullah M. Optimization of Conditions for the Colorimetric Determination of Citrulline, Using Diacetyl Monoxime. Analytical Biochemistry.1980; 107:424-31.
10. Chaudhary D, Khatiwada S, Sah SK, Tamang MK, Bhattacharya S, Jha CB. Effect of doxorubicin on histomorphology of Liver of Wistar Albino Rats. Journal of Pharmacy and Pharmacology. 2016; 4:186-190. doi: 10.17265/2328-2150/2016.04.005
11. Diamanti J, Mezzetti B, Giampieri F, Alvarez – Suarez JM, Quiles JL, Gonzalez-Alonso A, et al. Doxorubicin-induced oxidative stress in rats is efficiently counteracted by dietary anthocyanin differently enriched strawberry (Fragaria × ananassa Duch). J Agric Food Chem. 2014; 62(18):3935-43. doi: 10.1021/jf405721d.
12. Hilmer SN, Cogger VC, Muller M, Le Couteur DG. The hepatic pharmacokinetics of doxorubicin and liposomal doxorubicin. Drug Metab Dispos. 2004; 32(8):794-9.
13. Nagai K, Fukuno S, Oda A, Konishi H. Protective effects of taurine on doxorubicin – induced acute hepatotoxicity through suppression of oxidative stress and apoptotic responses. Anticancer Drugs. 2016; 27(1):17-23. doi: 10.1097/CAD.0000000000000299.
14. Prasanna PL, Renu K, Valsala Gopalakrishnan A. New molecular and biochemical insights of doxorubicin-induced hepatotoxicity. Life Sci. 2020; 250:117599. doi: 10.1016/j.lfs.2020.117599.
15. Pugazhendhi A, Edison TNJI, Velmurugan BK, Jacob JA, Karuppusamy I. Toxicity of doxorubicin (Dox) to different experimental organ systems. Life Sci. 2018; 200:26-30. doi: 10.1016/j.lfs.2018.03.023.

Публікація:

«Світ медицини та біології» Том 16 № 72 (2020) , с. 188-192
УДК 616.36-0,02:611.018:599.323.4

DOI:

https://doi.org/10.26724/2079-8334-2020-2-72-188-192