ОСОБЛИВОСТІ ВЕГЕТАТИВНОЇ ТА СУДИННОЇ РЕГУЛЯЦІЇ МОЗКОВОГО КРОВОТОКА У ПАЦІЄНТІВ З ГОЛОВНИМ БОЛЕМ НАПРУЖЕННЯ

Автор(и):

Анотація:

Метою роботи було дослідження клінічної значущості та патогенетичної важливості судинних факторів, асоційованих з вегетативною дисфункцією, при головній болі напруги (ГБН). Авторами висвітлено патогенетичне значення вегетативного і васкулярного механізмів регуляції болю, їх взаємодії, а також зламу в роботі, що спричиняє дезадаптацію різних рівнів регуляції судинного тонусу. Проведене дослідження продемонструвало зміни вегетативного реагування та забезпечення діяльності при ГБН, які вказують на неповноцінність церебральних регуляторних механізмів у обстеженого контингенту пацієнтів, а також проявів дезадаптації вегетативної системи в міру прогресування захворювання. Виявлено напруження гуморально-метаболічного ланки регуляції, виснаження резервів вазоконстрикції, в т.ч. церебрального венозного кровотоку у 162 пацієнтів молодого віку в залежності від частоти виникнення ГБН, а також при її переході від епізодичної до частої або хронічної. Проведені дослідження демонструють зміни вегетативної реактивності і забезпечення діяльності при ГБН, що вказує на неповноцінність церебральних регуляторних механізмів і наявні прояви дезадаптації протягом прогресування захворювання. Показано, що патогенетичні механізми і джерела виникнення ГБН і її варіантів мають мультифакторний характер із залученням елементів центральних і периферичних вегетативних систем.

Ключові слова:

головний біль напруги вегетативна система регуляція судинного тонусу патогенетичні механізми ультразвукове сканування судин голови

Посилання:

1. Asadulaeva M.M., Mashin V.V., Alieva O.D., Fonyakin A.V. Porazhenie golovnogo mozga i tserebralnaya gemodinamika u bolnyih s ishemicheskoy boleznyu serdtsa i arterialnoy gipertoniey. Ulyanovskiy mediko-biologicheskiy zhurnal. 2012; 4: 8-11. [In Russian].
2. Atayan A.S., Mashin V.V., Fonyakin A.V. Nevrologicheskie narusheniya i tserebralnaya gemodinamika pri idiopaticheskoy arterialnoy gipotenzii. Kazanskiy med. Zhurnal. 2011; 3: 403-407. [In Russian].
3. Bolevyie sindromyi v nevrologicheskoy praktike / pod. red. V.L. Golubev. MEDpress-inform. Moskva; 2010. 336 p. [In Russian].
4. Danilov A.B. Diagnostika i lechenie fibromialgii. Lechaschiy vrach. 2012; 5: 30-34. [In Russian].
5. Kalashnikov V.I. Tserebralnaya gemodinamika u patsientov s golovnoy bolyu napryazheniya. Ukrayinskiy Visnik Psihonevrologiyi. 2017; 25 (2): 16-22. [In Russian].
6. Kulikov V.P. Osnovyi ultrazvukovogo issledovaniya sosudov. Vidar-M. Moskva; 2015. 392 p. [In Russian].
7. Kulikov V.P., Dicheskul M.L., Zhestovskaya S.I. Informativnost dopplerograficheskoy otsenki tserebralnoy venoznoy reaktivnosti pri razlichnyih patogeneticheskih variantah narusheniya ottoka krovi ot mozga. Klinicheskaya fiziologiya krovoobrascheniya. 2013; 3: 17-21. [In Russian].
8. Osipova V.V. Golovnyie boli. Bol (prakticheskoe rukovodstvo dlya vrachey). Izdatelstvo RAMN. Moskva; 2011. 512 p. [In Russian].
9. Suslina Z.A., Varakin Yu.Ya. Klinicheskoe rukovodstvo po rannej diagnostike, lecheniyu i profilaktike sosudistyh zabolevanij golovnogo mozga. MEDpress-inform. Moskva; 2017. 352 p. [In Russian].
10. Troshin V.D., Pogodina T.G. Neotlozhnaya nevrologiya. MIA. Moskva; 2016. 584 p. [In Russian].
11. Andersen S., Petersen M.W., Svendsen A.S., Gazerani P. Pressure pain thresholds assessed over temporalis, masseter, and frontalis muscles in healthy individuals, patients with tension-type headache, and those with migraine--a systematic review. Pain. 2015; 156 (8): 1409-1423.
12. Do T.P., Heldarskard G.F., Kolding L.T., Hvedstrup J., Schytz H.W. Myofascial trigger points in migraine and tension-type headache. J. Headache Pain. 2018; 19 (1): 84. doi: 10.1186/s10194-018-0913-8.
13. Fillingim R.B., Loeser J.D., Baron R., Edwards R.R. Assessment of Chronic Pain: Domains, Methods, and Mechanisms. J. Pain. 2016; 17 (Suppl. 9):10-20.
14. Jay G.W., Barkin R.L. Primary Headache Disorders- Part 2: Tension-type headache and medication overuse headache. Dis Mon. 2017; 63 (12) : 342-367
15. Pstras L., Thomaseth K., Waniewski J., Balzani I., Bellavere F. The Valsalva manoeuvre: physiology and clinical examples. Acta Physiol (Oxf). 2016; 217 (2): 103-119.

Публікація:

«Світ медицини та біології» Том 15 № 70 (2019) , с. 168-172
УДК 615.213.015.2+557.146.1

DOI:

https://doi.org/10.26724/2079-8334-2019-4-70-168-172