СТАН ФУНКЦІЇ НИРОК ТА ОСОБЛИВОСТІ ЗМІН МЕТАБОЛІЧНОГО СТАТУСУ У ХВОРИХ НА ГІПЕРТОНІЧНУ ХВОРОБУ ІЗ РІЗНИМИ ФОРМАМИ ЕКСТРАСИСТОЛІЙ

Автор(и):

Анотація:

Обстежено 156 пацієнтів (65 чоловіків та 91 жінка ) середнього віку із гіпертонічною хворобою ІІ стадії (ГХ ІІ). Основну групу склали 124 з них, які за даними добового моніторування електрокардіограми мали часту суправентрикулярну (СВЕ) (74 особи) або шлуночкову екстрасистолію (ШЕ) (50 осіб). В групу порівняння увійшли 32 хворих на ГХ ІІ ст. без аритмії. У пацієнтів основної групи визначено достовірно триваліший гіпертензивний анамнез, значно частіше обтяжений спадковий анамнез по серцево-судинній патології, вірогідне збільшення індексу маси тіла і частоти випадків абдомінального ожиріння, підвищення рівня глюкози натще та рівня сечової кислоти (р<0,05). Найбільші розбіжності в проаналізованих показниках на фоні достовірного (р<0,05) зниження величини швидкості клубочкової фільтрації спостерігались в групі хворих з частою ШЕ порівняно з пацієнтами з СВЕ. Отже, зазначені зміни метаболічного статусу можуть сприяти виникненню ШЕ у хворих з артеріальною гіпертензією.

Ключові слова:

гіпертонічна хвороба артеріальна гіпертензія суправентрикулярна екстрасистолія шлуночкова екстрасистолія сечова кислота швидкість клубочкової фільтрації індекс маси тіла метаболічний статус

Посилання:

1. Arutyunov GP, Dragunov DO, Sokolova AV. Vsaimosvyaz mezhdu natriiurezom, pokazatelyami tsentralnoi gemodinamiki i plazmennoi kontsentratsii angiotenzina II. Klinicheskaya nefrologiya. 2013; 6: 24-8. [In Russian].
2. Dzyak GV, Kaplan PA. Kardiorenalnuyi sindrom: patophisiologiya, verifikatsiya, podkhody k lecheniyu. Pochki. 2012; 1:13. [In Russian].
3. Doshchitsin VL. Lechenie bolnykh s zheludochkovymi aritmijami. Russkiy meditsinskiy zhurnal. 2011; 18: 736-39. [In Russian].
4. Ivankova AV, Ivanova EI. Stan funktsiyi nyrok u khvorykh na hipertonichnu khvorobu z riznymy formamy ekstrasystoliyi. Ukrayinskyi zhurnal medytsyny, biolohiyi ta sportu. 2016; 4(6): 64-7. https://doi.org/https://doi.org/10.26693/jmbs02.04.064. [In Ukrainian]
5. Moiseev VS, Kobalava ZhD. Kardiorenalnye sindromy (patogeneticheskie, kliniko-diagnosticheskie i terapevticheskie aspekty. Terapevticheskiy arkhiv. 2011; 12: 5-11. [In Russian].
6. Sіrenko YuM. Hіpertonіchna khvoroba: dovіdkove vidannya. Kyiv: Zdorovya; 2013. 240. [In Ukrainian]
7. Sirenko YuM. Recomendatsiyi ESC I ESH z likuvannya arterialnoyi hipertenziyi. Kyiv: Zaslavskyi OYu. 2019; 204. [In Ukrainian]
8. Kannel WB. Hypertension: reflections on risks and prognostication. Medical Clinics of North America. 2009; 93 (3): 541-58.
9. Kuzminova N, Romanova V, Serkova V, Osovska N, Kniazkova I. Inflammation indicators and leptin level in patients with ischemic heart disease. Lek Obzor (Med Horizon). 2016; 65(6): 140-145.
10. Purmah Y, Proietti M, Laroche C, Mazurek M, Tahmatzidis D, Boriani G, et al. Rate vs. rhythm control and adverse outcomes among European patients with atrial fibrillation. Europace. 2017; 19 (3): 241-50. PMID: 28160483. DOI: 10.1093/europace/euw421.
11. Verdecchia P, Schillaci G. Relation between serum urik acid and risk of cardiovascular disease in essential hypertension: the Piuma Study. Hypertension. 2010; 36: 1072 - 78.
12. Yahalom G, Schwartz R, Schwammenthal Y. Chronic kidney disease and clinical outcome in patients with acute stroke. Stroke, 2009; 40: 1296-303.
13. Zeng Z, Zhou R, Lian O. Comparison of arrhythmias different left ventricular geometric patterns in essential. J. Tongji. Med. Univ. 2011; 21 (2): 93-6.

Публікація:

«Світ медицини та біології» Том 15 № 69 (2019) , с. 83-89
УДК 612.46: 616.12-008.331.1: 616.12-008.318.4

DOI:

https://doi.org/10.26724/2079-8334-2019-3-69-83-89