ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ВНУТРІШНІХ ФАКТОРІВ РИЗИКУ НА ЧАС ВИНИКНЕННЯ ІШЕМІЧНОГО ІНСУЛЬТУ

Автор(и):

Анотація:

Метою дослідження було визначити вплив внутрішніх модифікованих факторів ризику на час виникнення ішемічного інсульту. Проведено клініко-неврологічне та нейровізуалізаційне обстеження 300 хворих, які перенесли гострий ішемічний інсульт (чоловіків – 196, жінок - 104) віком від 42 до 84 років (середній вік – 65,2 ± 8,7 року). Фактор артеріальної гіпертензії спостерігався серед всіх груп пацієнтів. Фактор миготливої аритмії мав чітку асоціацію з денним та вечірнім періодом (1 і 2 групи), що абсолютно збігається з особливостями виникнення кардіоемболічного підтипу ішемічного інсульту. Фактор атеросклерозу складав велике значення для всіх груп. В той же час фактор цукрового діабету демонстрував значне підвищення саме для пацієнтів 3-ї групи (82,9 %), що підтверджує зв'язок глікемічних метаболічних порушень з вегетативною регуляцією судин в нічний період. Предиктор надмірної ваги продемонстрував вагому присутність у всіх пацієнтів, але чітку тенденцію превалювання саме в 2-й та 3-й групах. Рівень холестерину, який виявляли серед пацієнтів з інсультом, мав дещо іншу тенденцію – в 1-й групі спостерігався незначний рівень гіперхолестеринемії (5,4 ± 0,5 ммоль/л); для 2-ї групи більш властивим був високий рівень гіперхолестеринемії (7,3 ± 0,7 ммоль/л); в 3-й групі, не зважаючи на відносне превалювання надмірної ваги, мав місце помірний рівень гіперхолестеринемії (5,8 ± 0,5 ммоль/л). Внутрішні фактори ризику відіграють важливу роль у виникненні церебральної ішемії, але демонструють виражену неспецифічність у виявленні впливу на час виникнення патології.

Ключові слова:

інсульт час виникнення внутрішні фактори ризику

Посилання:

1. Zozulya AI, Zozulya IS, Volosovets AA. Oslozhneniya ishemicheskogo insul'ta: diagnostika, lecheniye, profilaktika i reabilitatsiya. Psikhiatriya, psikhoterapiya i klin. psikhologiya. 2017; 8(3):375-81. [in Russian]
2. Mishchenko TS. Epidemiologiya tserebrovaskulyarnykh zabolevaniy i organizatsiya pomoshchi bol'nym s mozgovym insul'tom v Ukraine. Ukr. vísn. psikhonevrologíí. 2017; 25(1):22-4. [in Russian]
3. Adamsson Eryd S, Gudbjornsdottir S, Manhem K, Rosengren A, Svensson AM, Miftaraj M, et al. Blood pressure and complications in individuals with type 2 diabetes and no previous cardiovascular disease: national population based cohort study. BMJ. 2016 Aug 4; 354:i4070.
4. Cai A, Zhong Q, Liu C, Zhou D, Li X, Zhang Y, et al. Associations of systolic and diastolic blood pressure night-to-day ratios with atherosclerotic cardiovascular diseases. Hypertens Res. 2016 Dec; 39(12):874-878.
5. Heart Protection Study Collaborative Group. MRC/BHF Heart Protection Study of cholesterol lowering with simvastatin in 20,536 high-risk individuals: a randomised placebo-controlled trial. Lancet. 2002 Jul 6; 360(9326):7-22.
6. Mancia G, Fagard R, Narkiewicz K, Redon J, Zanchetti A, Bohm M, et al. 2013 ESH/ESC Guidelines for the management of arterial hypertension: the Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension (ESH) and of the European Society of Cardiology (ESC). J Hypertens. 2013 Jul; 31(7):1281-357.
7. Singer DE, Albers GW, Dalen JE, Go AS, Halperin JL, Manning WJ. Antithrombotic therapy in atrial fibrillation: the Seventh ACCP Conference on Antithrombotic and Thrombolytic Therapy. Chest. 2004 Sep; 126(3 Suppl):429S-56S.
8. Segula D. Complications of obesity in adults: a short review of the literature. Malawi Med J. 2014; 26(1):20-4.
9. Tsivgoulis G, Safouris A, Kim DE, Alexandrov AV. Recent Advances in Primary and Secondary Prevention of Atherosclerotic Stroke. J Stroke. 2018; 20(2):145-166.

Публікація:

«Світ медицини та біології» Том 15 № 67 (2019) , с. 21-24
УДК 616-071.1.616-056.8.616.831-005.6

DOI:

https://doi.org/10.26724/2079-8334-2019-1-67-21