ЗМІНИ ПОКАЗНИКІВ КАЛІКРЕЇН-КІНІНОВОЇ СИCТЕМИ У ЩУРІВ РІЗНОГО ВІКУ ЗА УМОВ ПОЛІТРАВМИ

Автор(и):

Анотація:

Основним фактором розвитку поліорганної недостатності, яка є визначальною у розвитку тяжкої травми в різні її періоди є зміна показників калікреїн-кінінової системи, зміни якої у віковому аспекті вивчені недостатньо. Мета дослідження – з’ясувати патогенетичну роль ККС, враховуючи вікові особливості організму на ранніх та пізніх стадіях після моделювання політравми. В експерименті використано 126 білих щурів віком 3, 6 та 24 місяці, яким модулювали тяжку травму. Контрольну групу склали інтактні тварини, які утримувалися у стандартних умовах віварію. На 1, 3, 24 годину та 14 добу після травмування у щурів забирали кров для біохімічних досліджень, у сироватці крові визначали вміст прекалікреїну, калікреїну та загальну протеолітичну активність. Встановлено, що активація показників ККС підтверджує наявність запального процесу в тварин з травматичним ураженням, причому відмічено тенденцію до його більшого підвищення в тварин молодого віку на 24 годину після моделювання політравми.

Ключові слова:

щурі вік політравма калікреїн-кінінова система

Посилання:

1. Kravchenko OI, Petrov SR. Politravma myrnoho chasu: kharakter, taktychni i diahnostychni pomylky pry nadanni dopomohy poterpilym. Odeskyi medychnyi zhurnal. 2004. (4): S. 42-43. [in Ukrainian]
2. Sekela TYa, Hudyma AA, vynakhidnyky; Ternopilskyi meduniversytet, patentovlasnyk. Sposib modelyuvannya politravmy. Patent Ukrayiny № 30028 Ukrayina MPK 2006 G 09B 23/00. 2007 ver. 21. [in Ukrainian]
3. Tretyakevich ZN, Levchin AM, Antsupova VV, Fedota AM. Kallikrein-kininovaya sistema kak adaptatsionno-zashchitnoye zveno organizma. Materialy konferentsii «Sovremennaya meditsina: aktualnyie voprosy»: XXII mezhdunarodnaya zaochnaya nauchno-prakticheskaya konferentsiya; 2013 avg. 26; Novosibirsk. Novosibirsk: SibAK; 2013, s. 49-58. [in Russian]
4. Veremeyenko KN. Proteoliticheskiye fermenty i ikh ingibitory. Novyie oblasti primeneniya v klinike. Vrachebnoye delo. 1994; (31): 8-13. [in Russian]
5. Bader M, editor. Kinins. Berlin: Walter de Gruyter; 2012. 386 p.
6. Campbell DJ. The Kallikrein–Kinin System In Humans. Clinical and Experimental Pharmacology and Psychology. 2001. 28 (12): 1060-1065.
7. Farmer SG. The Kinin System. New-York: Academic Press; 1997. 349 p.
8. Margolen V, Sommerhoff ChP, Fritz H et al., editors. Kallikrein-relaterd peptidases: Characterization, regulation, and interactions within the protease web. Berlin: Walter de Gruyter; 2013. 426 p.
9. Moreau ME, Garbacki N, Molinaro G., Brown NJ, Marceau F, Adam A. The Kallikrein-Kinin System: Current and Future Pharmacological Targets. Journal of Pharmacological Sciences. 2005. 99: 6-38.
10. Sharma JN. Recent Developments in the Regulation of Kinins. Kuwait: Springer; 2014. 198 p.

Публікація:

«Світ медицини та біології» Том 14 № 65 (2018) , с. 173-176
УДК 612.015.348-02:616-001.316-053]- 092.9

DOI:

https://doi.org/10.26724/2079-8334-2018-3-65-173-176