ПАТОГЕНЕТИЧНІ АСПЕКТИ УРАЖЕННЯ ГІПОКАМПА ЗА УМОВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ КАРДІОМІОПАТІЇ

Автор(и):

Анотація:

Встановлено зв’язок поведінкових та когнітивних порушень із морфологічними змінами гіпокампа в динаміці розвитку експериментальної кардіоміопатії. При цьому було виявлено зміни поведінкових реакцій, що характерні для тривого- та депресивноподібних станів, а саме достовірне зниження горизонтальної (на 65,3%) та вертикальної (на 54,1%) рухової активності, зменшення кількості актів дефекацій (на 52,9%), кількості обстежених отворів (на 79%). Було виявлено погіршення пам’яті, що пов’язано з пригніченням основних складових когнітивної функції мозку. При аналізі змін вмісту макро- та мікроелементів головного мозку було виявлено достовірне підвищення концентрації іонів калію (на 13,5%), магнію (на 11%) та міді (на 6%), зменшення концентрації заліза (на 54%), натрію (на 51%), кальцію (на 56,5%) та фосфору (на 40%), що свідчить про гіпоксично-ішемічні явища досліджених ділянок мозку – явища, що розвинулися на тлі доксорубіцинової кардіоміопатії. Встановлено, що когнітивний дефіцит та зміни поведінкових реакцій на тлі експериментальної кардіоміопатії мають єдиний патогенез, в основі якого лежить необоротна гибель нейронів гіпокампа, яка склала у відповідних ділянках: СА1 – 25%, СА3 – 28%, DG – 23,7%.

Ключові слова:

гіпокамп кардіоміопатія поведінкові реакції мікроелементи

Посилання:

1. Antomonov MJu. Matematicheskaya obrabotka i analiz meditsinskikh i biologicheskikh dannykh Small Printing Company. 2006:558. [in Ukrainian].
2. Buresh Ja, Bureshova O, Hyuston DP. Metody i osnovnye eksperimenty po izucheniyu mozga i povedeniya. High school. 1991:399. [in Russian].
3. Datsenko AV, Kazmin VI. Termicheskaya registratsiya defekatsii i mocheispuskaniya pri otsenke fizicheskogo i emotsionalnogo sostoyaniya eksperimentalnykh biologicheskikh obyektov v povedencheskikh testakh otkrytogo polya. Saratov. Sci-Med J. 2014;10(4):771−6. [in Russian].
4. Dobrelya NV, Strielkov JeV, Bukhtiyarova TA. Razvitiye yevropeyskogo zakonodatelstva ob ispolzovaniyi zhivotnykh v nauchnykh eksperimentakh. Pharm and Med Tox. 2014;2:88−91. [in Russian].
5. Gromova OA. Neyrokhimiya makro- i mikroelementov. Novyie podkhody k farmakoterapiyi. ALEV-V. 2001:272. [in Russian].
6. Gucol AA, Kondratyev BJu. Prakticheskaya morfometriya organov i tkaney. Tomsk univ.1988:136. [in Russian].
7. Kaluev AV. Stress, trevozhnost i povedeniye. Aktualnyie problemy modelirovaniya trevozhnogo povedeniya u zhivotnykh. CSF. 1998:95. [in Ukrainian].
8. Korzhevskiy DJe. Osnovy gistologicheskikh metodov. SpecLit.2010:95. [in Russian].
9. Kudrin AV, Gromova OA. Mikroelementy v nevrologiyi. GJeOTAR-Media. 2006: 304. [in Russian].
10. Pashkova VI, Tomilin VV. Laboratornye i spetsialnye metody issledovaniya v sudebnoy meditsine. Practical guide. Medicine. 1975:456. [in Russian].
11. Petrov SV, Rayhli NT. Rukovodstvo po immunogistokhimicheskoy diagnostike opuholey cheloveka. 3d edition: Title. 2004:456. [in Russian].
12. Stefanov AV. Doklinicheskiye issledovaniya preparatov: rekomendatsiyi. Avicenna. 2002:568. [in Russian].
13. Caldas JR, Panerai RB, Haunton VJ, Almeida JP, Ferreira GS, et al. Cerebral blood flow autoregulation in ischemic heart failure. Am J Physiol Regul Integr Comp Physiol. 2017;312(1): R108−R113.
14. Cameron J, Gallagher R, Pressler SJ. Detecting and managing cognitive impairment to improve engagement in heart failure s elf-care. Curr Heart Fail Rep. 2017;14(1):13−22.
15. Janak PH, Tye KM. From circuits to behaviour in the amygdale. Nature. 2015;517:284−92.

Публікація:

«Світ медицини та біології» Том 14 № 64 (2018) , с. 147-152
УДК 611.813-092:616.127-008-092.9

DOI:

https://doi.org/10.26724/2079-8334-2018-2-64-147-152