МОРФО-ФІЗІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА МЕДИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ІКСОДОВИХ КЛІЩІВ РОДІВ IXODES LATR. ТА DERMACENTOR FABR.– ЕКТОПАРАЗИТІВ ЛЮДИНИ І ТВАРИН У ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ

Автор(и):

Анотація:

Досліджено особливості будови 124 самок і 198 німф іксодових кліщів виду Ixodes ricinus та 58 самок і 25 самців іксодових кліщів виду Dermacentor reticulatus. У результаnі аналізу морфологічних показників виявлено певні закономірності у співвідношенні загальної довжини тіла до ширини черевця при різних стадіях насичення. За період травеньжовтень 2017 року було досліджено 118 самок, 174 німфи і 3 личинки виду Ixodes ricinus, знятих з тіла людей, на предмет виявлення у них збудників інфекційних захворювань. З них 46 самок (39 %), 56 німф (32 %), 1 личинка (33,3 %) і 2 невизначені кліщі були носіями 3 видів збудників інфекційних хвороб: Borrelia Burgdorferi senso lato (66 випадків), Anaplasma phagocytophilum (30 випадків) і Borrelia Miyamotoi (6 випадків). Виходячи із аналізу динаміки частоти зараження кліщів виду Ixodes ricinus носіями інфекційних захворювань, спостерігалося наростання кількості самок і німф, що були носіями борелій, з травня до липня при наростанні середньої температури з 18-230С до 25-270С і згодом зниження частоти їх зараження із серпня по жовтень при зниженні температури до 20-150С.

Ключові слова:

іксодові кліщі Ixodes Latr. Dermacentor Fabr. Ixodes ricinus Dermacentor reticulatus борелії анаплазма

Посилання:

1. Akimov AI. Iksodovye kleshchi gorodskikh landshaftov g. Kieva. Kiev; 2016. 156 s.
2. Akimov AI, Nebogatkin IV. Iksodovye kleshchi (Ixodidae, Acarina) i bolezni Laima v Ukraine. Vestnik zoologii. 1995; 1:76-78.
3. Balashov ZhS. Iksodovye kleshchi – parazity i perenoschiki infektcii. Sankt–Peterburg: Nauka; 1998. 326 s.
4. Burukhina EG. Rezultaty nabliudenii za chislennostiu, vidovym sostavom i virusoformnostiu iksodovykh kleshchei na teritorii Primorskogo kraia. Problemy infektologii. 2007; 4 (37): 181-187.
5. Glinskikh NP, Kokorev VS, Patcuk NV. Kleshchevoi entcefalit: epidemiologiia, klinika, diagnostika, profilaktika. Ekaterinburg: Izd-vo AMB, 2006.164 s.
6. Dnistrian YeS, Avsiukevych YeS, Velychko SV, Ishchuk IS. Khvoroba Laima na Ternopilli. Materialy naukovo-praktychnoi konferentsii «Dovkillia i zdorovia»; 2013 Kvit 23-24; Ternopil. Ternopil: TDMU; 2013, s. 87-89.
7. Kolonin GV. Mirovoe rasprostranenie iksodovykh kleshchei. Moskva:Nauk; 1983. 120 s.
8. Prykhodko OIu, Nikiforova OV, Ponomar SI. Iksodovi klishchi, yak perenosnyky zbudnyka Laim-boreliozu. Veterynarna medytsyna. 2014; 4(99):154-156.
9. Stehnii VT, Mashkei AM. Krovosysni chlenystonohi – perenosnyky transmisyvnykh infektsii. Veterynarna medytsyna. 2012; 3(56):198-199.
10. Yemchuk YeM. Fauna Ukrainy. Iksodovi klishchi. Kyiv: v-tvo Akademii nauk URSR; 1960. 168 s.
11. Akimov IA, Nebogatkin IV. Seasonal Changes in Activity, Sex Composition and Areal of the Tick Ixodes ricinus (Fcari, Ixodida) in the Landscape-Geographical Regions of Ukraine. Вестник зоологии, 2010; 3(44): 245–251.
12. Bertrand MR, Wilson ML. Microclimate-dependent survival of unfed adult Ixodes scapularis (Acari: Ixodidae) in nature: life cycle and study design implications. Journal of Medical Entomology. 1996 Jan 12; 12(33):619-627.
13. Randolph SE. The shifting landscape of tick-borne zoonoses: tick-borne encephalitis and Lyme borreliosis in Europe. Philos. Trans. Royal Society London В Biological Sciences. 2001 Febr 10; 356(1411):1045-1056.

Публікація:

«Світ медицини та біології» Том 14 № 63 (2018) , с. 173-177
УДК 61:595.42(477.8)

DOI:

https://doi.org/10.26724/2079-8334-2017-4-62-173-177