ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ТОКСИКОЛОГІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ, УЛЬЦЕРОГЕННОЇ ТА МІСЦЕВОПОДРАЗНЮЮЧОЇ ДІЇ ГУСТОГО ЕКСТРАКТУ КВАСОЛІ

Автор(и):

Анотація:

Велике значення має фармакологічне та хімічне вивчення рослин і біологічно активних сполук, що отримуються з них для розробки та створення гіпоглікемічних засобів рослинного походження. Крім високої фармакологічної активності, однією з найважливіших вимог до лікарських препаратів є їх безпека. Доведено, що пацієнти, які активно використовують фітотерапію для лікування цукрового діабету, потребують нижчих доз інсуліну і пероральних цукрознижувальних лікарських засобів. Метою дослідження було вивчення гострої токсичності густого екстракту квасолі (ГЕК) при внутрішньошлунковому введенні мишам у дозах: 500 мг/кг, 5000 мг/кг, 10000 мг/кг і 15000 мг/кг та внутрішньоочеревинному введенні щурам у дозах: 10 мг/кг, 100 мг/кг, 1000 мг/кг і 3000 мг/кг, що відповідали різним класам токсичності речовин, а також можливої ульцерогенної та місцевоподразнюючої дії ГЕК. Вивчення гострої токсичності ГЕК проводили за методикою Б.М. Штабського. Дослідження можливої пошкоджувальної дії ГЕК (в дозах – 10 мг/кг, 40 мг/кг і 100 мг/кг) на слизову оболонку шлунка та 12-ти палої кишки проведено на щурах лінії Вістар за методом J. Marazzi-Uberti. Дослідження впливу ГЕК і ацетилсаліцилової кислоти (у дозах 40 мг/кг і 100 мг/кг) на шлунок і кишечник тварин, в умовах, викликаних етанолом виразок шлунка були проведені на щурах лінії Вістар протягом 14 діб. Виразки слизової оболонки шлунка викликали внутрішньошлунковим введенням 5 мл/кг абсолютного спирту тваринам, що голодували протягом 24 годин. Вивчення місцевоподразнюючої дії ГЕК проведено на кролях породи Шиншила. Розчин водної суспензії ГЕК, стабілізований твіном-80 вводили по 1-2 краплі в кон’юнктивальний мішок ока тварин протягом 5 діб. При вивченні гострої токсичності ГЕК при внутрішньошлунковому введенні мишам (в дозах – 500 мг/кг, 5000 мг/кг, 10000 мг/кг і 15000 мг/кг) та внутрішньоочеревинному введенні щурам (в дозах – 10 мг/кг, 100 мг/кг, 1000 мг/кг, 3000 мг/кг і 5000 мг/кг) встановлено, що загибелі експериментальних тварин не відбувалося. ГЕК відноситься до V класу токсичності речовин – практично нетоксичні речовини, за класифікацією токсичності сполук К.К. Сидорова. ГЕК не проявляє ульцерогенної дії в дозах 20 мг/кг і 40 мг/кг. Незначна ульцерогенна дія ГЕК на слизову оболонку шлунка щурів виявлена лише в дозі 100 мг/кг. На моделі етанолових виразок шлунка ГЕК не потенціював ульцерогенну дію етилового спирту. ГЕК не проявляє місцевоподразнюючої дії на слизову кон’юнктиви ока кролів. ГЕК є перспективним для подальших фармакологічних досліджень з метою вивчення впливу на стан коагуляційного гомеостазу при експериментальному інсуліннезалежному цукровому діабеті 2-го типу для попередження ризику розвитку ангіопатій.

Ключові слова:

гостра токсичність ульцерогенна та місцевоподразнююча дія метформін густий екстракт квасолі

Посилання:

1. Astahova A. V. Lekarstva. Neblagopriyatnyie pobochnyie reaktsii i kontrol bezopasnosti / A. V. Astahova, V. K. Lepahin // – M.: Eksmo, - 2008. – 256 s.
2. Ambrosova T. M. Efektivnist zastosuvannya metforminu pri tsukrovomu diabeti 2-go tipu: kardiovaskulyarni, protektivni ta metabolichni efekti / T. M. Ambrosova // Eksperimentalna i klinichna meditsina. – 2013. – No 3 (60). – S. 35- 40.
3. Gatsura V. V. Metodyi pervichnogo farmakologicheskogo issledovaniya biologicheski aktivnyih veschestv / V. V. Gatsura // M.: Meditsina, – 1974. – 143 s.
4. Dedov I. I. Saharnyiy diabet. Rukovodstvo dlya vrachey / I. I. Dedov, M. V. Shestakova // – M.: - 2003. – 455 s.
5. Yemelyanov A. S. Izuchenie vozmozhnogo ultserogennogo i mestnorazdrazhayuschego deystvi teobenzamina / A. S. Emelyanov, B. M. Goldovskiy // Patologiya. – 2010. – T. 7, No 1. – S. 47-49.
6. Zagalni etichni printsipi eksperimentiv na tvarinah / Endokrinologiya. – 2003. – T. 8, No 1. – S. 142-145.
7. Kovalenko V. M. Eksperimentalne vivchennya toksichnoyi diyi potentsiynih likarskih zasobiv / V.M. Kovalenko, O.V. Stefanov, Yu.M. Maksimov [ta In.] // – Kyiv: AvItsena, - 2001. – S. 74-97.
8. Loginov A. F. Pantoprazol (Kontrolok) v profilaktike i lechenii iz'yazvleniy verhnih otdelov zheludochno-kishechnogo trakta, obuslovlennyih priemom ultserogennyih medikamentov / A. F. Loginov, Yu. V. Illarionova, M. A. Aldiyarova // Farmateka. – 2011. - No 12 (225). – S. 30-37.
9. Menshikov V. V. Laboratornyie metodyi issledovaniya v klinike: spravochnik / V. V. Menshikov, A. I. Denektorskaya, R. P. Zolotnitskaya [i dr.] // – 1987. – 368 s.
10. Sernov L. N. Elementyi eksperimentalnoy farmakologii / L. N. Sernov, V. V. Gatsura // – M.: Meditsina, - 2000. – S. 308-328.
11. Chernih V. P. Suchasni aspekti peroralnoyi farmakoterapiyi tsukrovogo diabetu 2 tipu. Dosyagnennya NFaU. Monografiya / V.P. Chernih, L.M. Maloshtan, N.I. Gorbenko [ta In.] // BURUN I K. – 2010. – 208 s.
12. Shtabskiy B. M. K metodike opredeleniya srednesmertelnyih doz i kontsentratsiy himicheskih veschestv / B. M. Shtabskiy, M. I. Gzhegotskiy, V. N. Kudrina [i dr.] // Gigiena i sanitariya. – 1980. – No 9. – S. 49-51.
13. Hoffmann D. Medical herbalism: the science principles and practices of herbal medicine / D. Hoffmann // – Healing Arts Press. – 2003. – 672 p.
14. Marrasi-Uberti E. The experimental gastric ulcer from histamin in gunea-pigs. Pept. II. Methodology for biologically controlling the antiulcer activity of drugs / E. Marasi-Uberti, C. Turba // Med. Exptl. – 1961. – Vol. № 1. – P. 9-14.
15. Samad A. Status of herbal medicines in the treatment of diabetes: a review / A. Samad, M.S. Shams, Z. Ullah [et al.] // Curr. Diabetes Rev. – 2009. – Vol. 5, № 2. – P. 102-111.

Публікація:

«Світ медицини та біології» Том 11 № 51 (2015) , с. 108-113
УДК 615.25.252.349.7:615.451.16:582.894.6