БУДОВА ДЕЯКИХ ГЛИБОКИХ ДІЛЯНОК БІЛОГО РЕЧОВИНИ ЧЕРВ’ЯКА МОЗОЧКА ЛЮДИНИ
Експериментальна медицина

БУДОВА ДЕЯКИХ ГЛИБОКИХ ДІЛЯНОК БІЛОГО РЕЧОВИНИ ЧЕРВ’ЯКА МОЗОЧКА ЛЮДИНИ

Опубліковано 12.11.2014

Автор(и):

Степаненко О. Ю.

Анотація:
Вісім гілок білої речовини утворюють десять часточок черв'яка мозочка. Іноді дві або три гілки починаються загальним ділянкою білої речовини. Мета роботи - встановити будову ділянок білого тіла мозочка, спільних для кількох його гілок. 230 мозжечков - об'єкт дослідження, вік 20-99 років. Проводили аналіз оцифрованих зображень сагиттальних перетинів мозочка. Загальний початок третьої і четвертої гілок не має власних листків сірої речовини. Загальний стовбур має один або два листка сірої речовини. Загальний початок п'ятої та шостої гілок не має власних листків сірої речовини. Їх загальний стовбур має від одного до семи листків. Стовбур, загальний для шостої і сьомої гілок, має власний листок сірої речовини на нижній поверхні. Стовбур, загальний для п'ятої, шостої та сьомої гілок, в 84% має два власних листка, що лежать дзеркально: один - зверху, один - знизу. Стовбури білої речовини, загальні для п'ятої та шостої гілок і шостий і сьомий гілок, в половині випадків починаються від стовбура, загального для п'ятої, шостої та сьомої гілок. Пропонуються їх назви. Так, стовбур, загальний для третьої і четвертої гілок - truncus communis r. paleocerebellaris superioris III-IV, або truncus paleocerebellaris superior. Так як відходять від нього гілки утворюють дольки III і IV-V, його можна позначити і як truncus communis ll. III-V. Ствол, від якого разом починаються п'ята і шоста гілки - truncus communis r. V-VI, або truncus communis ll.VI-VIII. Ствол загальний для шостий і сьомий гілок - truncus communis paleocerebellaris inferior, або truncus communis r. VI-VII, або truncus communis lobules VIII-IX. Ствол, від якого разом починаються три гілки, п'ята і шоста і сьома, - truncus communis r. V-VII, або truncus communis lobules VI-IX.
Ключові слова:
мозочок біла речовина черв'як кора
Посилання:
  1. Бекова Д. Б. Индивидуальная анатомическая изменчивость органов, систем и формы тела человека / Д. Б. Бекова // – К.: Здоров’я, - 1988. – 224 с.
  2. Гусев Е. И. Неврология и нейрохирургия / Е. И. Гусев, А. Н. Коновалов, Г. С. Бурд // – М. : Медицина, - 2000. – С. 115–125.
  3. Калиниченко С. Г. Кора мозжечка / С. Г. Калиниченко, П. А. Мотавкин // – М.: Наука, - 2005. – 320 с.
  4. Максименков А. Н. Учение об изменчивости органов и систем тела человека / А. Н. Максименков // Вестник хирургии. – 1957. – № 8. – С. 3–19.
  5. Маргорин Е. М. Индивидуальная анатомическая изменчивость организма человека / Е. М. Маргорин // – М., - 1975. – 215 с.
  6. Синельников Р. Д. Атлас анатомии человека: в 4 т. / Р. Д. Синельников, Я. Р. Синельников // – М. : Медицина, - 1996. – T. 4. – 1996. – С. 71–75.
  7. Степаненко А. Ю. Структурная организация и вариантная анатомия белого вещества червя мозжечка человека / А. Ю. Степаненко // Медицина сьогодні і завтра. – 2011. – № 3 (52). – С. 5–10.
  8. Bispo R. F. Cerebellar vermis: topography and variations / R. F. M Bispo, A. J. C. Ramalho, L. C. B. Gusmаo [et al.] // Int. J. Morphol.–2010. –Vol. 28(2) – P. 439-443.
  9. Diedrichsen J. A probabilistic MR atlas of the human cerebellum / J. Diedrichsen, J. H. Balsters, J. Flavell [et al.] // Neuroimage. – 2009. – May 15. – Vol. 46 (1). – P. 39–46.
  10. Muratori F. Autism and cerebellum. An unusual finding with MRI / F. Muratori, A. Cesari, C. Casella // Panminerva Med. - 2001 Dec;43(4):Р.311-315.
  11. Schmahmann J. D. Three-dimensional MRI atlas of the human cerebellum in proportional stereotaxic space / J. D. Schmahmann, J. Doyon, D. McDonald [et al.] // Neuroimage. – 1999. – Sep. – Vol. 10 (3), pt. 1. – P. 233–260.
  12. Van Essen D. C. Surface-based atlases of cerebellar cortex in the human, macaque, and mouse / D. C. Van Essen // Ann. N.-Y. Acad Sci. – 2002. – Dec. – Vol. 978. – P. 468–479.
Публікація:
«Світ медицини та біології» Том 10 № 46 (2014) , с. 149-153
УДК 611.817.1