ІНДИВІДУАЛЬНА РЕАКТИВНІСТЬ ТРОМБОЦИТІВ У ПАЦІЄНТІВ ПІСЛЯ ЛІТОТРИПСІЇ

Автор(и):

Анотація:

Метою дослідження було встановлення особливостей індивідуальної реактивності тромбоцитів( Тц) у пацієнтів з хронічним обструктивним пієлонефритом ( ХОПН) через 24 год після виконання літотрипсії (ЛТ). У дослідження включено 70 пацієнтів, яким виконали кавітаційну контактно- фрезову ультразвукову ЛТ. Для аналізу реактивності тромбоцитів використовували агоністи в концентрації, що відповідає 50% агрегації Тц ( ЄС50 ) у здорових осіб: АДФ (5 мкМ ) і Адреналін (5 мкМ ). Оцінку агрегації тромбоцитів проводили спектрофотометрично на аналізаторі фірми ChronoLog (USA). При проведенні аналізу використовувався статистичний пакет MedStat. У пацієнтів з ХОПН виявлена вихідна варіабельність сенситивности 2 - адренорецепторів Тц, при цьому гіпоадренореактивність Тц зустрічається частіше (у 41 пацієнта; 58,6 %), ніж гіперадренореактивність (24 особи; 34,3%). З 41 випадку виявленої вихідної гіпоадренореактивності Тц, збільшення відповіді на Адреналін після ЛТ виявлено у 21 пацієнта (51,2%) з ХОПН, у 15 (36,6%) випадках реакція на агоніст не змінилася і в 5 (12,2%) - знизилася. Реакція фенотипу гіпоадренореактивних Тц на АДФ також представлена трьома можливими варіантами. У 11 (45,8 %) пацієнтів з ХОПН зареєстровано підвищення відповіді Тц на АДФ, у 7 (29,2 %) - не виявлено змін АТц і в 6 (25 %) випадках вона підвищилася. Таким чином, фенотип гіпоадренореактівних тромбоцитів демонструє індивідуальну реактивність після ЛТ.

Ключові слова:

індивідуальної реактивність агрегація тромбоцитів хронічний обструктивний пієлонефрит

Посилання:

1. Кравченко А. М. Феномен гіпоадренореактивності у пацієнтів з хронічним обструктивним пієлонефритом / А. М. Кравченко // Питання експериментальної та клінічної медицини: зб. статей. – Донецьк, - 2013. – Вип.17, Т.4. – C. 40 - 45.
2. Haaland H. D. Potentiation by adrenaline of agonist-induced responses in normal human platelets in vitro / H. D. Haaland, H. Holmsen // Platelets. – 2011. – Vol. 22(5). – P. 328 - 337.
3. Kapłon-Cieślicka A. Predictors of high platelet reactivity during aspirin treatment in patients with type 2 diabetes / A. Kapłon-Cieślicka, M. Rosiak, M. Postuła [et al.] // Kardiol Pol. – 2013. – Vol. 71(9). – P. 893 - 902.
4. Lova P. Epinephrine-mediated protein kinase C and Rap1b activation requires the co-stimulation of Gz-, Gq-, and Gi-coupled receptors / P. Lova, G. F. Guidetti, I. Canobbio [et al.] // Thromb Haemost. – 2011. – Vol. 105(3). – P. 479 - 486.
5. Rosiak M. The effect of doubling the dose of acetylsalicylic acid (ASA) on platelet function parameters in patients with type 2 diabetes and platelet hyperreactivity during treatment with 75 mg of ASA: a subanalysis of the AVOCADO study. / M. Rosiak, M. Postuła, A. Kapłon-Cieślicka [et al.] // Kardiol Pol. – 2013. – Vol. 71(6). – P. 552 - 557.
6. Sola-Visner M. Platelets in the neonatal period: developmental differences in platelet production, function, and hemostasis and the potential impact of therapies / M. Sola-Visner // Hematology Am Soc Hematol Educ Program. – 2012. – Vol. 2012. – P. 506 - 511.
7. Vidović A. Exaggerated platelet reactivity to physiological agonists in war veterans with posttraumatic stress disorder / A. Vidović, M. Grubišić-Ilić, D. Kozarić-Kovačić [et al.] // Psychoneuroendocrinology. – 2011. – Vol. 36(2). – P. 161 - 172.
8. Zhou D. Q. Hemorrhage during and after percutaneous nephrolithotomy via standard nephrostomy tract / D. Q. Zhou, J. Wang // Nan Fang Yi Ke Da Xue Xue Bao. – 2010. – Vol. 30(12). – P. 2768-2769.

Публікація:

«Світ медицини та біології» Том 10 № 44 (2014) , с. 9-12
УДК 616. 613 – 003.7 – 089. 879 : 616.155. 2