РЕЗУЛЬТАТИ ОДНОЕТАПНОГО ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ГОСТРОЇ ПІЛОНІДАЛЬНОЇ ХВОРОБИ

Автор(и):

Анотація:

В статті представлені результати хірургічного лікування 174 пацієнтів з гострим пілонідальним абсцесом, яким проводили екстрене радикальне оперативне втручання. 26 (14,9%) пацієнтам виконували широку ексцизію пілонідальної кісти з марсупіалізацією операційної рани. У 31 (17,8%) хворого проводилася широка ексцизія пілонідальної кісти з ушиванням рани вертикальними адаптуючими багатостьожковими швами. 29 (16,7%) хворим проводили широку ексцизію з ушиванням рани горизонтальними П-подібними швами («турнікетні» шви). У 34 (19,5%) пацієнтів хірургічне втручання проводили за методикою Bascom I. 54 (31,0%) хворим лікування проводили за запропонованою методикою ультразвукового кюретажу пілонідальної кісти. Віддалені результати лікування простежені в строки від 1 до 3 років. У прооперованих хворих виникло 56 (32,2%) випадків нагноєння післяопераційної рани, 19 (10,9%) випадків первинного та 24 (13,8%) випадки вторинного розходження країв післяопераційної рани, 14 (8,0%) випадків гематоми післяопераційної рани та 19 (10,9%) рецидивів пілонідальної кісти. Достовірно менша кількість (Р = 0,02) післяопераційних рецидивів захворювання та незапальних ускладнень лікування виявилася у хворим, яким в екстреному порядку виконували операцію Bascom I або ультразвуковий кюретаж пілонідальної кісти. Використання малотравматичних методик лікування (операція Bascom I, ультразвуковий кюретаж пілонідальної кісти) дозволяє суттєво зменшити (Р = 0,02) частоту післяопераційних ускладнень лікування та рецидивів захворювання.

Ключові слова:

гострий пілонідальний абсцес пілонідальна хвороба радикальне хірургічне лікування операція Bascom I ультразвуковий кюретаж

Посилання:

1. Даценко А.Б. Сравнительная оценка двухэтапного хирургического лечения острого нагноения эпителиального копчикового хода / А.Б. Даценко, Або. Гали Мохаммад // Харківська хірургічна школа. - 2009. - № 2., С. 23-24.
2. Лурин И.А. Этиология и патогенез пилонидальной болезни / И.А. Лурин, Е.В. Цема // Колопроктология. - 2013. - № 3., С. 35-50.
3. Цема Є.В. Еволюція уявлень про етіопатогенез пілонідальної хвороби / Є.В. Цема // Хірургія України. - 2013. - № 2., С. 9-22.
4. Dudink R. Secondary healing versus midline closure and modified bascom natal cleft lift for pilonidal sinus disease / R. Dudink, J. Veldkamp, S. Nienhuijs [et al.] // Scand. J. Surg. - 2011. - N. 2.,P. 110-113.
5. Gendy A.S. A comparison of the cleft lift procedure vs wide excision and packing for the treatment of pilonidal disease in adolescents / A.S. Gendy R.D. Glick, A.R. Hong // J. Pediatr. Surg. - 2011. - N. 6., P. 1256-1259.
6. Sunkara A. Intermammary pilonidal sinus / A. Sunkara, D. Wagh, S. Harode // Int. J. Trichology. - 2010. - N. 2., P. 116-118.
7. Thompson M.R. Pilonidal Sinus Disease. Anorectal and Colonic Diseases. A Practical Guide to Their Management / M.R. Thompson, A. Senapati, R.B. Kitchen // - Springer, - 2010, P. 373-386.

Публікація:

«Світ медицини та біології» Том 9 № 42 (2013) , с. 57-61
УДК 611.711.8:616.315.3-002.3-089: 615.837.3