МОЖЛИВОСТІ ВНУТРІШНЬОПРОТОКОВОЇ САНАЦІЇ ГІПОХЛОРИТОМ НАТРІЮ В КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ГОСТРОГО ХОЛАНГІТУ

Автор(и):

Анотація:

За період 2004 - 2008 pp. проведено бактеріологічне дослідження жовчі, отриманої інтраопераційно чи ендоскопічно у 217 пацієнтів, яким було виконано хірургічне втручання з приводу ЖКХ, холедохолітіазу та гнійного холангіту. У 169 хворих жовч для бактеріологічного дослідження отримували інтраопераційно. У інших 48 хворих жовч отримана ендоскопічним шляхом при дослідженні ВДС. Бактеріологічне дослідження жовчі виявило наявність бактеріохолії у 95,5% обстежених хворих. Найчастіше виявляли Escherichia coli, Klebsiella, Pseudomonas aeruginosa. Також відмічено, що, при рівні сироваткового альбуміну більше 99 мкм, потокова жовч була інфікована в 100% спостережень, проте 90,6% флори було представлено тільки двома формами: Klebsiella та Pseudomonas aeruginosa.

Ключові слова:

холедохолітіаз холангіт бактеріальна флора хірургічне лікування

Посилання:

1. Асташов В.Л., Чиж СИ., Саморуков Ю.Н. Современные принципы комплексной терапии острого холангита // Военно-медицинский журнал. - 2005.-№ 2.- С. 27-32.
2. Аутлев К. М. Профилактика и лечение рефлюкс-холангитов // Хирургия. -2002. -№ 12. - С. 17-20.
3. Ахаладзе Г. Г. Гнойный холангит: вопросы патофизиологии и лечения // Хирургия / Приложение. - 2003. - № 1. - С. 3- 8.
4. Бородач В.А., Штофин С.Г., Бородач А.В. и др. Бактериальная флора и гистологическое строение общего желчного протока у больных холедохолитиазом и холангитом //Анналы хирургической гепатологии.- 2006. Том 1. - № 1. - С. 54-59.
5. Брискин Б. С Клинические и морфологические параллели в эндоскопическом лечении холангита при холедохолитиазе // Эндоскопическая хирургия. - 2005. - № 1. - С. 25 - 26.
6. Брискин Б. С, Демидов Д. А. Эндоскопическая санация общего желчного протока и холангиоэнтеросорбция при лечении холангита и механической желтухи // Эндоскопическая хирургия. - 2005. - № 4. - С. 3-8.
7. Васильев А. Н. Клинические формы холангиогенной инфекции в хирургической практике // Вестник хирургии им. И.И.Грекова. - 2002. - Т. 161. -№ 1.-С. 45-47.
8. Махкамова М. П., Арипова Н. У. Исследование моторно-эвакуаторной функции ДПК и ее сфинктерного аппарата у больных до и после формирования ХДА в различных модификациях // Анналы хирургической гепатологии. - 2006. - Том 11, № 3. - С. 102.
9. Махмадов Ф. И., Холов К. Р. Возможности лапароскопической холецистэктомии при синдроме Мириззи // Анналы хирургической гепатологии. - 2006. - Том 11, № 3. - С. 102.
10. Милешко М. И. Билиогепатоперфузия раствора диклофенака натрия привнепеченочном холестазе // Анналы хирургической гепатологии. - 2006.- Том 11.- № 3.- С. 12.
11. Седов А. П., Парфенов И. П. и др. Тактика и основные принципы лечения ампуллярного холедохолитиаза // Анналы хирургической гепатологии. - 2006. - Том 11.- № 3. - С. 110.
12. Седов А. П., Парфенов И. П. и др. Тактика и принципы лечения "крупного" холедохолитиаза у больных пожилого и старческого возраста // Анналы хирургической гепатологии. - 2006. - Том 11.- № 3. - С. 10.
13. Ситников В. Н. Использование миниинвазивных технологий у больных с деструктивными формами острого холецистита, осложненными холангитом // Эндоскопическая хирургия. - 2005. - № 1. - С. 139.

Публікація:

«Світ медицини та біології» Том 7 № 28 (2011) , с. 118-120
УДК 616. 366 - 002.1 /. 3 - 008.87 - 089 – 08