СКРИНІНГ ФАКТОРІВ РИЗИКУ РОЗВИТКУ КАРІЄСУ

Автор(и):

Анотація:

Карієс зубів залишається поширеним хронічним захворюванням, що вимагає ефективних стратегій оцінки ризику. Метою дослідження було визначити фактори ризику виникнення та прогресування карієсу у молодих людей. У дослідженні взяли участь 26 студентів-стоматологів віком 19–20 років, розподілених на три групи: без карієсу, з компенсованою та субкомпенсованою формами карієсу. Комплексне обстеження включало оцінку швидкості слиновиділення, в’язкості, рН, давності нальоту з використанням індикаторних пігулок та мікроскопічний аналіз зубного нальоту, забарвленого за Грамом. Результати показали, що швидкість слиновиділення та рН (6,0–7,0) були в межах фізіологічної норми у всіх групах. Однак у пацієнтів з карієсом виявлено підвищену в’язкість слини та переважання зрілого зубного нальоту (>48 годин). Мікробіологічний аналіз виявив домінування грампозитивних коків, морфологічно подібних до видів Streptococcus, у нальоті осіб з активним карієсом. Зроблено висновок, що локальні фактори, такі як в’язкість слини та зрілість біоплівки, є критичними детермінантами ризику навіть за нормальних загальних параметрів слини.

Ключові слова:

карієс зубів фактори ризику слина в’язкість слини зубний наліт мікробіоценоз порожнини рота

Посилання:

1. Council for International Organizations of Medical Sciences (CIOMS). International Ethical Guidelines for Health-related Research Involving Humans, Guideline 15: Research involving vulnerable persons and groups. Geneva: CIOMS; 2023.
2. Dawes C, Wong DTW. Role of saliva and salivary diagnostics in the advancement of oral health. J Dent Res. 2019;98(2):133-141. doi: 10.1177/0022034518816961.
3. Fejerskov O, Nyvad B, Kidd EAM. Dental Caries: The Disease and Its Clinical Management. 4th ed. Oxford: Wiley Blackwell; 2023.
4. Humphrey SP, Williamson RT. Saliva: diagnostic and protective functions. Dent Clin North Am. 2020;64(2):291-305. doi: 10.1016/j.cden.2019.11.002.
5. Lamont RJ, Koo H, Hajishengallis G. The oral microbiota: dynamic communities and host interactions. Nat Rev Microbiol. 2018;16(12):745-759. doi: 10.1038/s41579-018-0089-x.
6. Marsh PD, Zaura E. Dental biofilm: ecological interactions in health and disease. J Clin Periodontol. 2017;44(S18): S12-S22. doi: 10.1111/jcpe.12679.
7. Ministry of Health of Ukraine. Clinical guideline based on evidence "Dental caries" (Clinical Guideline KN 2024-869). Kyiv: Ministry of Health of Ukraine; 23 May 2024. Available at: https://www.dec.gov.ua/wp-content/uploads/2024/05/2024_kn_kariyes_zubiv.pdf.
8. Pedersen AML, Sorensen CE, Proctor GB, Carpenter GH. Salivary secretion in health and disease. J Oral Rehabil. 2021;48(8):955-969. doi: 10.1111/joor.13189.
9. Samaranayake LP. Essential Microbiology for Dentistry. 5th ed. Edinburgh: Elsevier; 2018.
10. Schwendicke F, Splieth C, Breschi L, et al. When to intervene in the caries process? An expert Delphi consensus statement. Clin Oral Investig. 2020;24(10):3315-3321. doi: 10.1007/s00784-020-03269-6.
11. World Medical Association. Declaration of Helsinki: ethical principles for medical research involving human subjects. JAMA. 2013;310(20):2191-2194. doi:10.1001/jama.2013.281053.

Публікація:

«Світ медицини та біології» Том 22 № 1 (2026) , с. 41-45
УДК 616.314-002.4-02./-039.36:616-07

DOI:

https://doi.org/10.26724/2079-8334-2026-1-95-41-45