ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ ЛОКАЛІЗОВАНОЇ СКЛЕРОДЕРМІЇ

Автор(и):

Анотація:

Локалізована склеродермія залишається складною діагностичною проблемою через різноманітність клінічних проявів і відсутність чітких прогностичних маркерів. У дослідженні за участю ста тринадцяти осіб було проаналізовано демографічні, клінічні та лабораторні показники, зокрема рівень фактора росту ендотелію судин для оцінки дисфункції судин. Встановлено, що хвороба має суттєву гендерну та вікову специфіку, з піками дебюту серед молодих чоловіків і жінок старшого віку. Більшість уражень представлена бляшковою формою на стадії ущільнення, що вказує на пізнє клінічне виявлення. Доведено, що фактор росту ендотелію судин є об’єктивним індикатором тяжкості патології, адже його концентрація прямо корелює з площею фіброзу. Спираючись на ці результати, розроблено новітню багаторівневу прогностичну модель, яка об'єднує фактори ризику, морфологію та показники ангіогенезу. Ця модель має вагоме значення для світової дерматології, оскільки дозволяє своєчасно виокремлювати пацієнтів із високим рівнем ризику, прогнозувати клінічний перебіг та запобігати незворотним змінам тканин шляхом ранньої персоналізації лікування.

Ключові слова:

локалізована склеродермія фактор росту ендотелію прогностична модель тяжкість захворювання ендотеліальна дисфункція фактори ризику

Посилання:

1. Andersen LK, Davis MDP. Prevalence of Skin and Skin-Related Diseases in the Rochester Epidemiology Project and a Comparison with Other Published Prevalence Studies. Dermatology. 2016;232(3):344–52.doi: 10.1159/000444580.
2. Asano Y, Fujimoto M, Ishikawa O, Sato S, Jinnin M, Takehara K, et al. Diagnostic criteria, severity classification and guidelines of localized scleroderma. The Journal of Dermatology. 2018 Apr;45(7):755–80.doi: 10.1111/1346-8138.14161.
3. Bali G, Szilvási A, Inotai D, Varga Á, Sárdy M, Kárpáti S, et al. Comorbidity of localized scleroderma and primary biliary cholangitis. JDDG: Journal der Deutschen Dermatologischen Gesellschaft. 2018 Nov;16(11):1323–7. doi: 10.1111/ddg.13693.
4. Calderon LM, Pope JE. Scleroderma epidemiology update. Curr Opin Rheumatol. 2021;33(2):122-127. doi:10.1097/BOR.0000000000000785.
5. Distler O, Cozzio A. Systemic sclerosis and localized scleroderma: current concepts and novel targets for therapy. Seminars in Immunopathology. 2016;38(1):87–95. doi:10.1007/s00281-015-0520-3.
6. George R, George A, Kumar TS. Update on Management of Morphea (Localized Scleroderma) in Children. Indian Dermatology Online Journal [Internet]. 2020 Mar 9 [cited 2021 May 26];11(2):135–45. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC7247622/.
7. Li Z, Xiao Y, Kang L, et al. Comparative Study of Adipose-Derived Stem Cells from Localized Scleroderma Patients and Healthy Donors in Treating Skin Fibrosis. Plast Reconstr Surg. 2025;155(4):716e-726e. doi:10.1097/PRS.0000000000011779.
8. Kreuter A, Moinzadeh P, Kinberger M, et al. S2k guideline: Diagnosis and therapy of localized scleroderma. J Dtsch Dermatol Ges. 2024;22(4):605-620. doi:10.1111/ddg.15328.
9. Moinzadeh P, Hunzelmann N, Kreuter A, Krieg T. Localized scleroderma: a review. Journal of Scleroderma and Related Disorders. 2016;1(3):286–97.https://doi.org/10.5301/jsrd.5000215.
10. Penmetsa GK, Sapra A. Morphea [Internet]. PubMed. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2020. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK559010/.
11. Rodríguez-Salgado P, García-Romero MT. Morphea: a practical review of its diagnosis, classification and treatment. Gac Med Mex. 2019;155(5):483-491. doi:10.24875/GMM.M20000336
12. Rongioletti F, Ferreli C, Atzori L, Bottoni U, Soda G. Scleroderma with an update about clinico-pathological correlation. G Ital Dermatol Venereol. 2018;153(2):208-215. doi:10.23736/S0392-0488.18.05922-9.
13. Shenavandeha S., Eskandar T. T., Nazariniaad K. S. M. Serum vascular endothelial growth factor (VEGF), soluble VEGF receptor-1 (sVEGFR-1) and sVEGFR-2 in systemic sclerosis patients: Relation to clinical manifestations and capillaroscopy findings. The Egyptian Rheumatologist. 2017; 39 (1): 19-24.
14. Tsou Pei Suen, Sawalha AH. Unfolding the pathogenesis of scleroderma through genomics and epigenomics. Journal of Autoimmunity [Internet]. 2017 Sep;83:73–94. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5573604/.
15. Zhao M, Wu J, Wu H, Sawalha AH, Lu Q. Clinical Treatment Options in Scleroderma: Recommendations and Comprehensive Review. Clin Rev Allergy Immunol. 2022;62(2):273-291. doi:10.1007/s12016-020-08831-4.

Публікація:

«Світ медицини та біології» Том 22 № 96 (2026) , с. 16-21
УДК 616.5-004-07:616-037

DOI:

https://doi.org/10.26724/2079-8334-2026-2-96-16-21