ПОРІВНЯЛЬНА ДІАГНОСТИЧНА ЦІННІСТЬ МАГНІТНО-РЕЗОНАНСНОЇ ТОМОГРАФІЇ ТА КОМП’ЮТЕРНОЇ ТОМОГРАФІЇ ПРИ ПАТОЛОГІЇ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ

Автор(и):

Анотація:

Метою дослідження було порівняння діагностичної цінності магнітно-резонансної томографії та комп’ютерної томографії у пацієнтів із патологією підшлункової залози. У ретроспективне дослідження було включено 86 пацієнтів віком 21–65 років із підтвердженими захворюваннями підшлункової залози. Результати магнітно-резонансної томографії та комп’ютерної томографії порівнювали з даними гістопатології та клінічного спостереження. Чутливість, специфічність, точність та прогностичні значення були розраховані статистичними методами. Магнітно-резонансна томографія продемонструвала вищу чутливість у виявленні кістозних утворень (92,3 % та 84,6 % відповідно), тоді як комп’ютерна томографія показала вищу специфічність у диференціації злоякісних утворень (90,5 % та 82,1 % відповідно). Загальна діагностична точність була порівнянною (магнітно-резонансна томографія – 88,4 %, комп’ютерна томографія – 89,5 %). Комбіноване застосування підвищило діагностичну точність до 94,2 %. Таким чином, магнітно-резонансна томографія може бути кращим вибором при діагностиці уражень та їх ранньому виявленні, тоді як комп’ютерна томографія залишається більш специфічною при оцінці злоякісності. Рекомендується комбінований підхід до візуалізації.

Ключові слова:

підшлункова залоза МРТ КТ чутливість специфічність пухлини підшлункової залози

Посилання:

1. Agostini A, Borgheresi A, Bruno F, Natella R, Floridi C, Carotti M, et al. New advances in CT imaging of pancreas diseases: a narrative review. Gland Surg. 2020 Dec;9(6):2283-2294. doi: 10.21037/gs-20-551.
2. Chon HK, Moon SH, Park SW, Paik WH, Paik CN, Son BK, et al. Current trends in the management of pancreatic cystic neoplasms in Korea: A national survey. Korean Journal of Internal Medicine. 2022; 37(1), 63–72. https://doi.org/10.3904/kjim.2020.452.
3. D’Onofrio M, Geraci L, De Robertis RL, Cardobi N, Balduzzi A, Tomaiuolo L, et al. Magnetic resonance imaging short protocols for intraductal papillary mucinous neoplasm (IPMN) surveillance: The time has come. Digestive and Liver Disease. 2024; 56(9): 1551–1556. https://doi.org/10.1016/j.dld.2024.03.005.
4. Fukuba N, Takahashi Y, Onoe M, Kodama Y, Fukuhara H, Sato S, et al. Real world evaluation of multiparametric MRI using diffusion weighted imaging and MRCP for pancreatic cancer surveillance. Scientific Reports. 2026; 16(1): 8856. https://doi.org/10.1038/s41598-026-38357-2.
5. Fukui H, Nakamoto A, Onishi H, Ota T, Fukuda Y, Honda T, et al. Non-contrast MRI features of mucin plugs and mural nodules in pancreatic cystic lesions. Japanese Journal of Radiology. 2026. https://doi.org/10.1007/s11604-026-01975-x.
6. Huang C, Simeone DM, Luk L, Hecht EM, Khatri G, Kambadakone A, et al. Standardization of MRI screening and reporting in individuals with elevated risk of pancreatic ductal adenocarcinoma: Consensus statement of the PRECEDE Consortium. American Journal of Roentgenology. 2022; 219(6): 903–914. https://doi.org/10.2214/AJR.22.27859.
7. Issa Y, Kempeneers MA, van Santvoort HC, Bollen TL, Bipat S, Boermeester MA. Diagnostic performance of imaging modalities in chronic pancreatitis: a systematic review and meta-analysis. Eur Radiol. 2017 Sep;27(9):3820-3844. doi: 10.1007/s00330-016-4720-9.
8. Klein AP. Pancreatic cancer epidemiology: Understanding the role of lifestyle and inherited risk factors. Nature Reviews Gastroenterology & Hepatology. 2021; 18(7): 493–502. https://doi.org/10.1038/s41575-021-00457-x.
9. Tanaka M, Fernández-Del Castillo C, Kamisawa T, Jang JY, Levy P, Ohtsuka T, et al. Revisions of international consensus Fukuoka guidelines for the management of IPMN of the pancreas. Pancreatology. 2017; 17(5): 738–753. https://doi.org/10.1016/j.pan.2017.07.007.
10. Vilas-Boas F, Macedo G. Management Guidelines for Pancreatic Cystic Lesions: Should we Adopt or Adapt the Current Roadmaps? J Gastrointestin Liver Dis. 2019 Dec 9;28(4):495-501. doi: 10.15403/jgld-341.
11. Udare A, Agarwal M, Alabousi M, McInnes M, Rubino JG, Marcaccio M, et al. Diagnostic Accuracy of MRI for Differentiation of Benign and Malignant Pancreatic Cystic Lesions Compared to CT and Endoscopic Ultrasound: Systematic Review and Meta-analysis. J Magn Reson Imaging. 2021 Oct;54(4):1126-1137. doi: 10.1002/jmri.27606.
12. Westerveld D, Goddard A, Harris N, Khullar V, Forde J, Draganov PV, et al. Survey Study on the Practice Patterns of the Evaluation and Management of Incidental Pancreatic Cysts. Dig Dis Sci. 2019 Mar;64(3):689-697. doi: 10.1007/s10620-018-5368-x.
13. Wolske KM, Ponnatapura J, Kolokythas O, Burke LMB, Tappouni R, Lalwani N. Chronic Pancreatitis or Pancreatic Tumor? A Problem-solving Approach. Radiographics. 2019 Nov-Dec;39(7):1965-1982. doi: 10.1148/rg.2019190011.
14. Woo YS, Lee KT. Clinical Approach to Incidental Pancreatic Cystic Neoplasm in Outpatient Clinics. Korean J Gastroenterol. 2017 Jul 25;70(1):13-20. doi: 10.4166/kjg.2017.70.1.13.
15. Xu MM, Yin S, Siddiqui AA, Salem RR, Schrope B, Sethi A, et al. Comparison of the diagnostic accuracy of three current guidelines for the evaluation of asymptomatic pancreatic cystic neoplasms. Medicine (Baltimore). 2017 Sep;96(35):e7900. doi: 10.1097/MD.0000000000007900.

Публікація:

«Світ медицини та біології» Том 22 № 96 (2026) , с. 93-96
УДК 616.37-073.756.8-073.75

DOI:

https://doi.org/10.26724/2079-8334-2026-2-96-93-96