ОСОБЛИВОСТІ ЦЕРЕБРАЛЬНОЇ ВЕНОЗНОЇ ГЕМОДИНАМІКИ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ХРОНІЧНОЮ ІШЕМІЄЮ МОЗКУ ВЕРТЕБРОГЕННОГО ПОХОДЖЕННЯ

Автор(и):

Анотація:

Метою дослідження була оцінка стану венозної гемодинаміки та венозної цереброваскулярної реактивності у пацієнтів з хронічною ішемією мозку вертеброгенного характеру. Обстежено 66 пацієнтів із вертеброгенно зумовленою хронічною ішемією мозку, яких розподілено на клінічну групу 1 – з компенсованою хронічною ішемією мозку, та клінічну групу 2 – з декомпенсованою хронічною ішемією мозку. Відносно здорові люди склали контрольну групу. Церебральні вени у пацієнтів досліджували за допомогою ультразвукового методу з визначенням максимальної швидкості кровотоку в хребетних венах, базальних венах Розенталя та прямому синусовому кровотоку. Визначали також реактивність церебральних вен разом з інтенсивністю болю. Цефалолагія, яку в більшості випадків реєстрували разом із цервікалгією, була найвиразнішим клінічним симптомом у пацієнтів із хронічною ішемією головного мозку. У пацієнтів із субкомпенсованою формою хронічної ішемії головного мозку реєстрували значне збільшення венозного кровотоку в хребетних венах і прямому синусі. У досліджуваних пацієнтів також виявлено виражену гіпореактивність. В обох групах пацієнтів зареєстровано значну гіперреактивність у прямому синусі на антиортостатичне навантаження. Отримані дані довели, що цервікогенний головний біль є одним із найпоширеніших клінічних синдромів у пацієнтів із хронічною ішемією головного мозку вертеброгенного походження. Клінічний прояв хронічної ішемії головного мозку супроводжується суттєвим збільшенням венозного кровотоку в хребетних венах та прямому синусі, що реєструється в найбільшому ступені у пацієнтів із субкомпенсованою формою захворювання. Автори зазначають, що гіперреактивність при антиортостатичному навантаженні у прямому синусі є основною закономірністю реактивності вен головного мозку у пацієнтів із хронічною ішемією головного мозку, клінічно поєднуючись із незначною внутрішньочерепною гіпертензією. На їхню думку, використання індексів реактивності вен головного мозку є важливим для забезпечення ранньої та ефективної діагностики досліджуваної патології, а також для оцінки успішності та ефективності проведеного комплексного лікування.

Ключові слова:

хронічна ішемія мозку цервікогенний головний біль венозна гемодинаміка триплексне сканування патофізіологічні механізми церебральна венозна реактивність

Посилання:

1. Adamovych OO. Porivniannia liniinykh rozmiriv ta shchilnosti struktur shyinoho viddilu khrebta u osib riznoi stati. Herald of Problems of Biology and Medicine. 2016; 2(128): 302-305 [in Ukrainian].
2. Yemecz OT, Maxlynecz VYu, Vansovych OS, Sapiga II, Oros MM. Cervikalgiya: suchasni pidxody do likuvannya. Int Neurol J (Ukraine). 2020; 16(4): 50-54. [in Ukrainian].
3. Kononets OM. Problema khronichnoi tserebralnoi venoznoi konhestii v strukturi somatonevrolohii: diahnostychni ta likuvalni aspekty. Int Neurol J (Ukraine). 2021; 7 (109), 31-36. doi: 10.22141/2224-0713.7.109.2019.183010 [in Ukrainian].
4. Kopchak OO. Holovnyi bil napruzhennia y tservikohennyi holovnyi bil: osoblyvosti klinichnoi kartyny, diahnostyky y likuvalnoi taktyky Int Neurol J (Ukraine). 2021; 3(105): 52-57. doi:10.22141/2224-0713.3.105.2019.169919 [in Ukrainian].
5. Oros MM, Oros MM (Jr). Bil holovy ta venozna dystsyrkuliatsiia: de pravda? Practitioner. 2020; 9 (1): 54-57. [in Ukrainian].
6. Andreyeva TO, Stoyanov OM, Chebotaryova GM, Kalashnikov VI, Vastyanov RS, Mashchenko SS. Densitometric correlates of degenerative-dystrophic processes in cervical vertebrae of humans and domestic animals. Regulatory Mechanisms in Biosystems. 2023; 14(3): 386–392. doi:10.15421/022357
7. Böhmer C, Amson E, Arnold P, van Heteren AH, Nyakatura JA. Homeotic transformations reflect departure from the mammalian 'rule of seven' cervical vertebrae in sloths: inferences on the Hox code and morphological modularity of the mammalian neck. BMC Evol Biol. 2018; 18(1): 84. doi: 10.1186/s12862-018-1202-5.
8. Bukhari MK, Alghamdi SA. Ischemic stroke secondary to dynamic vertebral artery stenosis: a case report and literature review. Cureus. 2021; 13(12): 20167. doi: 10.7759/cureus.20167
9. Hurley RW, Adams MCB, Barad M, Bhaskar A, Bhatia A, Chadwick A. et al. Consensus practice guidelines on interventions for cervical spine (facet) joint pain from a multispecialty international working group. Reg Anesth Pain Med. 2022; 47(1): 3-59. doi: 10.1136/rapm-2021-103031.
10. Jiang X, Chen D, Lou Y, Li Z. Kinematic analysis of cervical spine canal diameter and its association with grade of degeneration. Eur Spine J. 2016; 25(7): 2166-2172. doi: 10.1007/s00586-016-4624-z.
11. Lima Neto AC, Bittar R, Ghattas GS, Bor-Seng-Shu E, Oliveira ML, Monsanto RDK. et al. Pathophysiology and diagnosis of vertebrobasilar insufficiency: a literature review. Int Arca Otorhinolaryngol. 2017; 21(3): 302–307. doi: 10.1055/s-0036-1593448.
12. Liu A, Qiu NH, Zhong XR, Fang X, Liao JJ, Zhang ZP. et al. Dynamic evaluation of the cervical spine by kinematic MRI in patients with cervical spinal cord injury without fracture and dislocation. J Orthop Surg Res. 2023; 18(1): 249. doi: 10.1186/s13018-023-03745-1.
13. Moors C, Stapleton C. Signs and symptoms of vertebrobasilar insufficiency secondary to atherosclerosis: a systematic review. J Osteopath Med. 2025; 125(11): 519-532. doi: 10.1515/jom-2024-0203.
14. Morinaga Y, Nii K, Sakamoto K, Inoue R, Mitsutake T, Hanada H. Focus on diagnosis, treatment, and problems of Barré-Lièou syndrome: Two case reports. Drug Discov Ther. 2019; 13(4): 239-243. doi: 10.5582/ddt.2019.01046.
15. Verma S, Tripathi M, Chandra PS. Cervicogenic Headache: Current Perspectives. Neurol India. 2021; 69(Suppl): 194-198. doi: 10.4103/0028-3886.315992.

Публікація:

«Світ медицини та біології» Том 22 № 97 (2026), с. 86-90
УДК 616.12-008.331.1+616.899-053.9

DOI:

https://doi.org/10.26724/2079-8334-2026-3-97-86-90