ДІАГНОСТИКА ТА РЕЗУЛЬТАТИ ЛІКУВАННЯ ГОСТРОГО МЕДІАСТИНІТУ ПРИ ТРАВМАХ ГРУДНОГО ВІДДІЛУ СТРАВОХОДУ

Автор(и):

Анотація:

До ретроспективного дослідження було включено 47 послідовних пацієнтів (20 чоловіків і 27 жінок) віком від 32 до 59 років, які проходили лікування з приводу гострого медіастиніту, вторинного щодо відкритих і закритих ушкоджень грудного відділу стравоходу, на кафедрі загальної хірургії Азербайджанського медичного університету (Баку, Азербайджан) у період з січня 2000 року по грудень 2025 року. Причинами ушкодження стравоходу були перфорація чужорідними тілами (n = 19), ятрогенні ушкодження (n = 15), спонтанний розрив стравоходу (n=8), колото-різані та вогнепальні поранення (n=3), а також поєднане ушкодження трахеї та стравоходу при тупій травмі грудної клітки (n=2). Діагностика ґрунтувалася на клінічному обстеженні, рентгеноконтрастному дослідженні стравоходу, комп’ютерній томографії та езофагоскопії. Хірургічне лікування включало дренування середостіння та плевральних порожнин, торакотомію, ушивання дефекту стравоходу за наявності технічних можливостей та комплексну інтенсивну післяопераційну терапію. Найбільш інформативними методами діагностики для виявлення перфорації стравоходу та оцінки поширеності запального процесу в середостінні виявилися комп’ютерна томографія та контрастне дослідження стравоходу. Отримані результати підтверджують важливість ранньої діагностики, своєчасного хірургічного втручання та комплексного післяопераційного лікування як основних складових успішного лікування гострого медіастиніту, що розвинувся внаслідок ушкодження грудного відділу стравоходу.

Ключові слова:

медіастиніт ураження стравоходу грудний відділ стравоходу перфорація стравоходу хірургічне лікування комп’ютерна томографія

Посилання:

1. Axtell AL, Gaissert HA, Morse CR, Premkumar A, Schumacher L, Muniappan A, et al. Management and outcomes of esophageal perforation. Dis Esophagus. 2022;35(9):doac038. doi:10.1093/dote/doac038.
2. Chirica M, Kelly MD, Siboni S, Aiolfi A, Riva CG, Asti E, et al. Esophageal emergencies: WSES guidelines. World J Emerg Surg. 2019;14:26. doi:10.1186/s13017-019-0245-2.
3. DeVivo A, Sheng AY, Koyfman A, Long B. High risk and low prevalence diseases: esophageal perforation. Am J Emerg Med. 2022;58:208-215. doi:10.1016/j.ajem.2021.12.017.
4. Keogan AG, Rybachok A, Patel S, Latorre-Rodríguez AR, Vittori A, Mittal SK. Diagnostic utility of computed tomography in patients with spontaneous pneumomediastinum evaluated for suspected esophageal perforation. World J Surg. 2025;49(12):3362-3367. doi:10.1002/wjs.70158.
5. Khaitan PG, Famiglietti A, Watson TJ. The etiology, diagnosis, and management of esophageal perforation. J Gastrointest Surg. 2022;26(12):2444-2453. doi:10.1007/s11605-022-05370-5.
6. Luttikhold J, Pattynama LMD, Seewald S, Groth S, Morell BK, Gutschow CA, et al. Endoscopic vacuum therapy for esophageal perforation: a multicenter retrospective cohort study. Endoscopy. 2023;55(9):859-864. doi:10.1055/a-2042-6707.
7. Mathew G, Sohrabi C, Franchi T, Nicola M, Kerwan A, Agha R, et al.; PROCESS Group. Preferred Reporting of Case Series in Surgery (PROCESS) 2023 guidelines. Int J Surg. 2023;109(12):3760-3769. doi:10.1097/JS9.0000000000000940.
8. Nachira D, Sassorossi C, Petracca-Ciavarella L, Zanfrini E, Tabacco D, Pogliani L, et al. Management of esophageal perforations and postoperative leaks. Ann Esophagus. 2023;6:10. doi:10.21037/aoe-21-50.
9. Rausa E, Asti E, Aiolfi A, Bianco F, Bonitta G, Bonavina L. Comparison of endoscopic vacuum therapy versus endoscopic stenting for esophageal leaks: systematic review and meta-analysis. Dis Esophagus. 2018;31(11):doy060. doi:10.1093/dote/doy060.
10. Sdralis EIK, Petousis S, Rashid F, Lorenzi B, Charalabopoulos A. Epidemiology, diagnosis, and management of esophageal perforations: systematic review. Dis Esophagus. 2017;30(8):1-6. doi:10.1093/dote/dox003.
11. Shaqran TM, Engineer R, Abdalla EM, Alamoudi AA, Almahdi R, Aldhahri A, et al. The management of esophageal perforation: a systematic review. Cureus. 2024;16:e68652. doi:10.7759/cureus.63651.
12. Shaheem S, Panikkaveettil H. Aetiology, clinical manifestations, diagnosis, and treatment of oesophageal perforation: a review. Cureus. 2024;16:e69494. doi:10.7759/cureus.69494.
13. Søreide JA, Viste A. Esophageal perforation: diagnostic work-up and clinical decision-making in the first 24 hours. Scand J Trauma Resusc Emerg Med. 2011;19:66. doi:10.1186/1757-7241-19-66.
14. Stathopoulos P, Zumblick M, Wächter S, Schiffmann L, Gress TM, Bartsch D, et al. Endoscopic vacuum therapy for acute esophageal perforation: could it replace surgery? Endosc Int Open. 2022;10(5):E686-E693. doi:10.1055/a-1781-0827.
15. Wilson MK, Carr SR. Clinical applications of esophageal stents. Ann Esophagus. 2023;6:20. doi:10.21037/aoe-21-29.

Публікація:

«Світ медицини та біології» Том 22 № 97 (2026), с. 139-145
УДК 616.329-001-089:616.25-002-036.11

DOI:

https://doi.org/10.26724/2079-8334-2026-3-97-139-145