МЕДИКО-СОЦІАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЖІНОК РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ ПРИ ПРОВЕДЕННІ ПРОГРАМ ЕКСТРАКОРПОРАЛЬНОГО ЗАПЛІДНЕННЯ

Автор(и):

Анотація:

У статті представлено дослідження медико-соціальних характеристик жінок репродуктивного віку, які проходять лікування безпліддя методом екстракорпорального запліднення. Включено 256 жінок з основної групи та 74 жінки з фізіологічною вагітністю (контроль). Проведено комплексний аналіз демографічних, соціально-економічних, клініко-анамнестичних і поведінкових факторів, що впливають на репродуктивну функцію та ефективність програм допоміжних репродуктивних технологій. Виявлено домінування міського проживання, переважно середній рівень освіти та різноманітність соціального статусу серед пацієнток. В основній групі відзначено високу поширеність гінекологічних захворювань і первинного безпліддя (79,7 %), а також значну питому вагу факторів, що впливають на репродуктивну функцію. Результати підкреслюють необхідність комплексного, індивідуалізованого підходу до ведення жінок при плануванні та проведенні програм екстракорпорального запліднення з урахуванням як клінічних, так і медико-соціальних особливостей.

Ключові слова:

жінки безпліддя вік репродуктивне здоров'я екстракорпоральне запліднення

Посилання:

1. Aslam S. Sociodemographic profile of females with in vitro fertilization failure. Pioneer Journal of Biostatistics and Medical Research. 2024;2(4):34–40. https://doi.org/10.61171/v02.04.87.
2. Dyer SJ, Patel M. The economic impact of infertility on women and families: a global perspective. Facts, Views & Vision in ObGyn. 2023;15(1):13–22.
3. Elyasi F, Parkoohi PI, Naseri M, Gelekolaee KS, Hamedi M, Peyvandi S, et al. Relationship between coping/attachment styles and infertility-specific distress in Iranian infertile individuals: a cross-sectional study. International Journal of Reproductive Biomedicine. 2021;19(4):347–360. https://doi.org/10.18502/ijrm.v19i4.9061.
4. Farquhar CM, Bhattacharya S, Repping S, Mastenbroek S, Kamath MS, Marjoribanks J, et al. Female subfertility. Nature Reviews Disease Primers. 2019;5(1):7. https://doi.org/10.1038/s41572-018-0058-8.
5. Fauque P, De Mouzon J, Devaux A, Epelboin S, Gervoise-Boyer MJ, Levy R, et al. Reproductive technologies, female infertility, and the risk of imprinting-related disorders. Clinical Epigenetics. 2020;12(1):191. https://doi.org/10.1186/s13148-020-00986-3.
6. Inhorn MC, Patrizio P. Infertility around the globe: new thinking on gender, reproductive technologies and global movements in the 21st century. Human Reproduction Update. 2015;21(4):411–426. https://doi.org/10.1093/humupd/dmv016.
7. Ranji U, Diep K, Frederiksen B, Gomez I, Salganicoff A. Access to fertility care: findings from the 2024 KFF women’s health survey. KFF Women’s Health Policy Issue Brief. 2024 Oct 21.
8. Sadecki E, Weaver A, Zhao Y, Stewart EA, Ainsworth AJ. Fertility trends and comparisons in a historical cohort of US women with primary infertility. Reproductive Health. 2022;19(1):13. https://doi.org/10.1186/s12978-021-01313-6.
9. Silva SG, Bertoldi AD, da Silveira MF, Domingues MR, Evenson KR, Dos Santos IS. Assisted reproductive technology: prevalence and associated factors in Southern Brazil. Revista de Saúde Pública. 2019;53:13. https://doi.org/10.11606/S1518-8787.2019053000737.
10. Snow M, Vranich T.M., Perin J., Trent M. Estimates of infertility in the United States: 1995-2019. Fertil. Steril. 2022;118(3):560-567. https://doi.org/ 10.1016/j.fertnstert.2022.05.018.
11. Sohbati F, Hasanpoor Azghady SB, Jafarabadi M, Amiri-Farahani L, Mohebbi M. Psychological well-being of infertile women and its relationship with demographic factors and fertility history: a cross-sectional study.BMC Women’s Health. 2021;21(1):22. https://doi.org/10.1186/s12905-020-01167-3.

Публікація:

«Світ медицини та біології» Том 21 № 94 (2025) , с. 17-21
УДК 618.177-089.888.11

DOI:

https://doi.org/10.26724/2079-8334-2025-4-94-17-21