ПОСИЛЕННЯ ПРОТИСУДОМНОГО ЕФЕКТУ ВІД БЛОКАДИ ІНТЕРЛЕЙКІНОВИХ РЕЦЕПТОРІВ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ ЛЕВЕТИРАЦЕТАМУ

Автор(и):

Анотація:

Метою дослідження було визначення принципової можливості підсилення протисудомної дії блокади інтерлейкінових рецепторів під впливом леветирацетаму при хронічному експериментальному епілептогенезі. Експериментальні дослідження проведено на моделях гострої генералізованої та хронічної епілептичної активності. Щурам застосовували системні та внутрішньомозкові введення рекомбінантного блокатора інтерлейкінових рецепторів на тлі введення леветирацетаму. Показано, що блокада активності інтерлейкінових рецепторів спричиняє захист тварин від гострих генералізованих та хронічних судом в стадії кіндлінгу та посткіндлінгу. При цьому протисудомна ефективність системного та внутрішньомозкового введення рекомбінантного антагоністу інтерлейкінових рецепторів підсилюється при застосуванні леветирацетаму. Доведений протисудомний ефект реалізується за умов гострих генералізованих судом, ініційованих пентиленететразолом і каїновою кислотою, а також за умов хронічного судомного синдрому при внутрішньогіпокампальній блокаді інтерлейкінових рецепторів. Отримані результати свідчать про залучення запальної реакції в патогенетичні механізми судомного синдрому. Автори висловлюють про досягнуту принципову можливість підвищення ефективності протисудомної стратегії у хворих на резистентну епілепсію шляхом сумісного введення фармакологічних препаратів, які блокують активність нейромедіаторних систем, відповідальних за ініціацію та розповсюдження надмірної біоелектричної активності по мозку, та спричиняють протизапальні ефекти.

Ключові слова:

судомний синдром кіндлінг посткіндлінг цитокіни рекомбінантний антагоніст інтерлейкін-1 рецепторів леветирацетам нейротрасмітерні системи патогенетичні механізми

Посилання:

1. Boleti ApdA, Cardoso PhdO, Frihling BEF, de Moraes LFRN, Nunes EAC, Mukoyama LTH. et al. Pathophysiology to Risk Factor and Therapeutics to Treatment Strategies on Epilepsy. Brain Sci. 2024; 14: 71. doi: 10.3390/brainsci14010071.
2. Flammer J, Neziraj T, Rüegg S, Pröbstel AK. Immune Mechanisms in Epileptogenesis: Update on Diagnosis and Treatment of Autoimmune Epilepsy Syndromes. Drugs. 2023; 83(2): 135-158. doi: 10.1007/s40265-022-01826-9.
3. Godlevsky LS, Alkan I, Tüfekci KK, Pervak MP, Kaplan S. Different mechanisms of axitinib and diazepam antiseizure action in pentylenetetrazol-induced kindling model. IBRO Neuroscience Reports. 2025; 19: 668-678. doi: 10.1016/j.ibneur.2025.09.005.
4. Hanaya R, Arita K. The New Antiepileptic Drugs: Their Neuropharmacology and Clinical Indications. Neurol Med Chir (Tokyo). 2016; 56(5): 205-220. doi: 10.2176/nmc.ra.2015-0344.
5. Kobylarek D, Iwanowski P, Lewandowska Z, Limphaibool N, Szafranek S, Labrzycka A. et al. Advances in the Potential Biomarkers of Epilepsy. Front Neurol. 2019; 10: 685. doi: 10.3389/fneur.2019.00685.
6. Kozlowski P, Czepińska-Ćwik W, Kozlowska M, Kozlowska K. Levetiracetam-epilepsy treatment, pharmacokinetics, mechanism of action, interaction and toxicity. Journal of Education, Health and Sport. 2015; 5 (4): 143-150. doi: 10.5281/zenodo.16694.
7. Ostapenko IO. Impact of vortioxetine with antiepileptic drugs combined administration on non-convulsive behaviour in kindled rats. Journal of Education, Health and Sport. 2023; 13 (3): 432-441. doi 10.12775/JEHS.2023.13.03.053.
8. Paudel YN, Shaikh MF, Shah S, Kumari Y, Othman I. Role of inflammation in epilepsy and neurobehavioral comorbidities: Implication for therapy. Eur J Pharmacol. 2018; 837: 145-155. doi: 10.1016/j.ejphar.2018.08.020.
9. Poshyvak O, Pinyazhko O, Godlevsky L, Pervak M, Yehorenko O, Doganyigit Z. et al. Immunohistochemical neuroinflammatory markers in the hippocampus of PTZ-kindled rats under conditions of rapamycin and axitinib treatment. ScienceRise: Pharmaceutical Science. 2023; 1(41): 23–31. doi: http://doi.org/10.15587/2519-4852.2023.274468.
10. Ravizza T, Vezzani A. Pharmacological targeting of brain inflammation in epilepsy: Therapeutic perspectives from experimental and clinical studies. Epilepsia Open. 2018; 3 (Suppl Suppl 2): 133-142. doi: 10.1002/epi4.12242.
11. Shampa G, Jitendra KS, Tarab K, Kuramkote SD, Prabhakar S, Kumar V. et al. Pharmacological and Therapeutic Approaches in the Treatment of Epilepsy. Biomedicines. 2021; 9(5): 470. doi: 10.3390/biomedicines9050470.
12. Snellman A, Tuisku J, Koivumäki M, Wahlroos S, Aarnio R, Rajander J. et al. SV2A PET shows hippocampal synaptic loss in cognitively unimpaired APOE ε4/ε4 homozygotes. Alzheimers Dement. 2024; 20(12): 8802-8813. doi: 10.1002/alz.14327.
13. Vastyanov RS, Stoyanov AN, Krepec YuS, Dzygal AF, Beseda YaV, Puchkova AV. Interleukin-1 receptors antagonist intracerebral administrations anticonvulsive efficacy in conditions of kindling model of epileptogenesis. World of Medicine and Biology. 2020; 4(74): 168-174. doi: 10.26724/2079-8334-2020-4-74-168-174.
14. Vezzani AM. Epilepsy and Inflammation in the Brain: Overview and Pathophysiology. Epilepsy Curr. 2014; 14 (1 Suppl): 3–7. doi: 10.5698/1535-7511-14.s2.3.
15. Wirrell EC, Nabbout R, Scheffer IE, Alsaadi T, Bogacz A, French JA. et al. Methodology for classification and definition of epilepsy syndromes with list of syndromes: Report of the ILAE Task Force on Nosology and Definitions. Epilepsia. 2022; 63(6): 1333-1348. doi: 10.1111/epi.17237.

Публікація:

«Світ медицини та біології» Том 21 № 94 (2025) , с. 161-166
УДК 612.017.1:612.8.062;612.821.7+616.853

DOI:

https://doi.org/10.26724/2079-8334-2025-4-94-161-166