ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ПІДВИЩЕНИХ РІВНІВ ТРИВОГИ ТА ДЕПРЕСІЇ НА ЯКІСТЬ ЖИТТЯ У ПАЦІЄНТІВ З СИНДРОМОМ ПОДРАЗНЕНОГО КИШЕЧНИКА

Автор(и):

Анотація:

Метою дослідження було визначення впливу підвищених рівнів тривоги та депресії на якість життя пацієнтів із синдромом подразненого кишечника залежно від частоти загострень захворювання. У дослідження включено 72 пацієнти віком від 18 до 67 років із клінічно підтвердженим діагнозом синдрому подразненого кишечника. Пацієнтів було стратифіковано на три групи відповідно до частоти загострень: рідкісні (група А), помірні (група Б) та часті (група В). Обстеження включало оцінку якості життя за допомогою опитувальника SF-36, рівня депресії — за шкалою Бека, рівня тривоги — за шкалою GAD-7. Результати показали достовірне зниження всіх показників якості життя у пацієнтів із частими загостреннями синдрому подразненого кишечника, особливо за шкалами фізичного функціонування, життєвої активності, психічного здоров’я та соціального функціонування. Одночасно відзначено статистично значуще зростання балів шкалою Бека і GAD-7 у цих групах, що свідчить про високий рівень емоційного дистресу. Кореляційний аналіз підтвердив тісний зворотний зв’язок між показниками тривоги/депресії та шкалами якості життя. Отримані результати підкреслюють необхідність біопсихосоціального підходу до лікування пацієнтів із синдромом подразненого кишечника із обов’язковим скринінгом емоційного стану та застосуванням психоемоційної підтримки як доповнення до гастроентерологічної терапії. Впровадження мультидисциплінарного супроводу дозволяє покращити якість життя, знизити частоту рецидивів і підвищити ефективність лікування.

Ключові слова:

синдром подразненого кишечника якість життя тривожні розлади депресія SF-36 психоемоційний стан

Посилання:

1. Al Dosari MN, Alotaibi RM, Algahtani MN, Alshammari TS, Almziri BF. Assessing the Impact of Irritable Bowel Syndrome on Quality of Life in Patients at Family Medicine and Primary Health Care Clinics of the National Guard Health Affairs, Riyadh. Cureus. 2024; 16(12): 76158. doi: 10.7759/cureus.76158.
2. Bie F, Yan X, Xing J, Wang L, Xu Y, Wang G. et al. Rising global burden of anxiety disorders among adolescents and young adults: trends, risk factors, and the impact of socioeconomic disparities and COVID-19 from 1990 to 2021. Front Psychiatry. 2024; 15: 1489427. doi: 10.3389/fpsyt.2024.1489427.
3. Edebol-Carlman H, Schrooten M, Ljótsson B, Boersma K, Linton S, Brummer RJ. Cognitive behavioral therapy for irritable bowel syndrome: the effects on state and trait anxiety and the autonomic nervous system during induced rectal distensions - An uncontrolled trial. Scand J Pain. 2018; 18(1) :81-91. doi: 10.1515/sjpain-2017-0153.
4. Hu P, Liu J, Maita I, Kwok C, Gu E, Gergues MM. et al. Chronic Stress Induces Maladaptive Behaviors by Activating Corticotropin-Releasing Hormone Signaling in the Mouse Oval Bed Nucleus of the Stria Terminalis. J Neurosci. 2020; 40(12): 2519-2537. doi: 10.1523/JNEUROSCI.2410-19.2020.
5. Kenwood MM, Kalin NH, Barbas H. The prefrontal cortex, pathological anxiety, and anxiety disorders. Neuropsychopharmacoly. 2022; 47 (1): 260-275. doi: 10.1038/s41386-021-01109-z.
6. Ma S, Yang J, Yang B, Kang L, Wang P, Zhang N. et al. The Patient Health Questionnaire-9 vs. the Hamilton Rating Scale for Depression in Assessing Major Depressive Disorder. Front Psychiatry. 2021; 12: 747139. doi: 10.3389/fpsyt.2021.747139.
7. Marano G, Traversi G, Pola R, Gasbarrini A, Gaetani E, Mazza M. Irritable Bowel Syndrome: A Hallmark of Psychological Distress in Women? Life. 2025; 15(2): 277. doi: 10.3390/life15020277.
8. Mofatteh M. Risk factors associated with stress, anxiety, and depression among university undergraduate students. AIMS Public Health. 2020; 8(1): 36-65. doi: 10.3934/publichealth.2021004.
9. Möller HJ, Bandelow B, Volz HP, Barnikol UB, Seifritz E, Kasper S. The relevance of 'mixed anxiety and depression' as a diagnostic category in clinical practice. Eur Arch Psychiatry Clin Neurosci. 2016; 266 (8): 725-736. doi: 10.1007/s00406-016-0684-7.
10. Orsolini L, Latini R, Pompili M, Serafini G, Volpe U, Vellante F. et al. Understanding the Complex of Suicide in Depression: from Research to Clinics. Psychiatry Investig. 2020; 17 (3): 207-221. doi: 10.30773/pi.2019.0171.
11. Person H, Keefer L. Psychological comorbidity in gastrointestinal diseases: Update on the brain-gut-microbiome axis. Prog Neuropsychopharmacol Biol Psychiatry. 2021; 107: 110209. doi: 10.1016/j.pnpbp.2020.110209.
12. Rathore K, Shukla N, Naik S, Sambhav K, Dange K, Bhuyan D. et al. The Bidirectional Relationship Between the Gut Microbiome and Mental Health: A Comprehensive Review. Cureus. 2025; 17 (3): 80810. doi: 10.7759/cureus.80810.
13. Staudacher HM, Black CJ, Teasdale SB, Mikocka-Walus A, Keefer L. Irritable bowel syndrome and mental health comorbidity - approach to multidisciplinary management. Nat Rev Gastroenterol Hepatol. 2023; 20 (9): 582-596. doi: 10.1038/s41575-023-00794-z.
14. Vastyanov RS, Stoyanov OM, Platonova OM, Yermuraki PP, Ostapenko IO, Tatarko SV. et al. Pathogenetic mechanisms of convulsive depressive syndrome in conditions of kindling model of epileptogenesis. World of Medicine and Biology. 2021; 1 (75): 181-186. doi: 10.26724/2079-8334-2021-1-75-181-186.
15. Wu C, Mu Q, Gao W, Lu S. The characteristics of anhedonia in depression: a review from a clinically oriented perspective. Transl Psychiatry. 2025; 15(1): 90. doi: 10.1038/s41398-025-03310-w.

Публікація:

«Світ медицини та біології» Том 21 № 92 (2025) , с. 89-94
УДК 616.34-008.711.1-009:616.8-008.64-06

DOI:

https://doi.org/10.26724/2079-8334-2025-2-92-89-94