ВПЛИВ ОДНОЧАСНОГО ВИКОРИСТАННЯ ПРОБІОТИКА ТА АНТИТОКСИКАНТУ НА ЛІПІДНИЙ І ГЕМАТОЛОГІЧНИЙ СТАТУС ПІСЛЯ ІНТОКСИКАЦІЇ НІКЕЛЕМ НА ФОНІ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО АТЕРОСКЛЕРОЗУ

Автор(и):

Анотація:

Вплив металів – нещодавно визнаний фактор ризику серцево-судинних захворювань та пов'язаний з прогресуванням атеросклерозу. Є дані про біотоксичну дію важких металів на гематологічний статус та мікробіоту кишечника. У цьому дослідженні вивчено ефективність спільного застосування пробіотика та рослинного антитоксиканту на стан ліпідного та гематологічного статусу в умовах хронічного отруєння нікелем на фоні експериментального атеросклерозу. Результати дослідження показали, що експериментальна терапія зменшила вираженість порушень у ліпідному та гематологічному статусі: збільшився вміст ліпопротеїдів високої щільності та відбулося значне зниження індексу атерогенності, а також проявилася тенденція до нормалізації у рівні зниженої концентрації гемоглобіну та середньоклітинного гемоглобіну в еритроцитах. Отримані дані показують доцільність спільного використання пробіотика та рослинного антитоксиканту у комплексній терапії хронічних отруєнь нікелем через питну воду, що особливо важливо для пацієнтів з атеросклеротичними ушкодженнями судин. Ймовірно, додавання пробіотика через регуляцію функціональної активності та різноманітності мікробіоти кишечника на тлі рослинного антитоксиканту при хронічному отруєнні нікелем на тлі атеросклерозу може бути іншим напрямком регулювання ліпідного обміну та гематологічних порушень.

Ключові слова:

ліпідний та гематологічний статус нікель експериментальний атеросклероз пробіотик антитоксикант

Посилання:

1. Arun KB, Madhavan A, Sindhu R, Emmanual S, Binod P, Pugazhendhi A et al. Probiotics and gut microbiome – Prospects and challenges in remediating heavy metal toxicity. J Hazard Mater. 2021; 420:126676. doi: 10.1016/j.jhazmat.2021.126676.
2. Bhattacharya S. An Insight into the Salutary Prospect of the Probiotic Microorganisms for the Remediation of Mercury Toxicity. J Environ Pathol Toxicol Oncol. 2023; 42(3):83–90. doi: 10.1615/JEnvironPatholToxicolOncol.2023047451.
3. Capitão C, Martins R, Santos O, Bicho M, Szigeti T, Katsonouri A et al. Exposure to heavy metals and red blood cell parameters in children: A systematic review of observational studies. Front Pediatr. 2022; 6(10):921239. doi: 10.3389/fped.2022.921239.
4. Genchi G, Carocci A, Lauria G, Sinicropi MS, Catalano A. Nickel: Human Health and Environmental Toxicology. Int J Environ Res Public Health. 2020;17(3):679. doi: 10.3390/ijerph17030679.
5. Igharo OG, Akinfenwa Y, Isara AR, Idomeh FA, Nwobi NL, Anetor JI, et al. Lipid profile and Atherogenic Indices in Nigerians Occupationally Exposed to e-waste: A Cardiovascular Risk Assessment Study. Maedica (Bucur). 2020;15(2):196–205. doi: 10.26574/maedica.2020.15.2.196.
6. Kaur R, Rawal R. Influence of heavy metal exposure on gut microbiota: recent advances. J Biochem Mol Toxicol. 2023;37(12): e 23485. doi: 10.1002/jbt.23485.
7. Kim DW, Ock J, Moon KW, Park CH. Association between heavy metal exposure and dyslipidemia among Korean adults: from the Korean National Environmental Health Survey, 2015–2017. Int J Environ Res Public Health. 2022;19: 3181.doi: 10.3390/ijerph19063181.
8. Lamas GA, Anstrom KJ, Navas-Acien A, Boineau R, Nemeth H, Huang Z et al. Edetate Disodium-Based Chelation for Patients with a Previous Myocardial Infarction and Diabetes: TACT2 Randomized Clinical Trial. JAMA. 2024;332(10):794–803. doi: 10.1001/ jama. 2024.11463.
9. Lindskog Jonsson A, Caesar R, Akrami R, Reinhardt C, Fåk Hållenius F, Borén J, et al. Impact of gut microbiota and diet on the development of atherosclerosis in Apoe −/− mice. Arterioscler Thromb Vasc Biol. 2018; 38(10): 2318–2326.doi: 10.1161/ATVBAHA.118.311233.
10. Manjarres-Suarez A, Olivero-Verbel J. Hematological parameters and hair mercury levels in adolescents from the Colombian Caribbean. Environ Sci Pollut Res Int. 2020;27(12):14216–14227. doi: 10.1007/s11356-020-07738-z.
11. McGraw K, Schilling K, Glabonjat R, Galvez-Fernandez M, Domingo- Relloso A, Martinez-Morata I et al. Urinary Metal Levels and Coronary Artery Calcification: Longitudinal Evidence in the Multi-Ethnic Study of Atherosclerosis. J Am Coll Cardiol. 2024 ;84(16):1545–1557. doi: 10.1016/j.jacc.2024.07.020.
12. Nikolić R, Krstić N, Jovanović J, Kocić G, Cvetković TP, Radosavljević-Stevanović N. Monitoring the toxic effects of Pb, Cd and Cu on hematological parameters of Wistar rats and potential protective role of lipoic acid and glutathione. Toxicol Ind Health. 2015; 31(3):239–246. doi.org/10.1177/0748233712469652.
13. Patwa J, Flora SJS. Heavy Metal-Induced Cerebral Small Vessel Disease: Insights into Molecular Mechanisms and Possible Reversal Strategies. Int J Mol Sci. 2020;21(11):3862. doi: 10.3390/ijms21113862.
14. Savitskiy IV, Sliusar AA, Miastkovskaja IV. Multifactorial modeling of atherosclerosis in rats. Journal of Education, Health and Sport. 2016; 6(3):233–240. doi: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.55402.
15. Soltani N, Sadeghi T, Mahmoodi MR, Saadloo M, Baneshi MR, Rajabi Z, et al. The biotoxic effects of heavy metals exposure in miners and non-miners Trace Elem Med. Biol. 2024; 84:127423. doi: 10.1016/j.jtemb.2024.127423.

Публікація:

«Світ медицини та біології» Том 20 № 90 (2024) , с. 191-195
УДК 591.1

DOI:

https://doi.org/10.26724/2079-8334-2024-4-90-191-195