ОСОБЛИВОСТІ ЗМІН КОГНІТИВНИХ ФУНКЦІЙ ПРОТЯГОМ ПЕРШОГО РОКУ ПІСЛЯ ІШЕМІЧНИХ ІНСУЛЬТІВ У ПАЦІЄНТІВ З ФІБРИЛЯЦІЄЮ ПЕРЕДСЕРДЬ

Автор(и):

Анотація:

Фібриляція передсердь є значущим фактором ризику постінсультних когнітивних порушень. Ми вивчали закономірності змін когнітивних функцій протягом першого року після ішемічного нелакунарного інсульту у пацієнтів з фібриляцією передсердь. Нами були відібрані пацієнти з персистуючою (пароксизмальною) та постійною формами фібриляції передсердь, а також пацієнти з регулярним синусовим ритмом, які перенесли ішемічний нелакунарний інсульт протягом останніх 6 місяців. Когнітивне тестування (коротка шкала оцінки психічного статусу, Монреальська шкала оцінки когнітивних функцій, тест малювання годинника та батарея лобної дисфункції) проводили після включення пацієнта в дослідження, а потім повторно через 6, 9 та 12 місяців після інсульту. Протягом першого року після ішемічного нелакунарного інсульту пацієнти з постійною (пароксизмальною) та персистуючою формою фібриляції передсердь мали статистично значущі негативні зміни в глобальній когнітивній сфері (за короткою шкалою оцінки психічного статусу та Монреальською шкалою оцінки когнітивних функцій), порівняно з пацієнтами з регулярним синусовим ритмом. У пацієнтів з обома типами фібриляції передсердь спостерігається значне погіршення візуально-просторових та виконавчих функцій протягом першого року після ішемічного нелакунарного інсульту (достовірне погіршення в домені «Візуально-просторові та виконавчі функції» Монреальської шкали оцінки когнітивних функцій, в тесті малювання годинника та в батареї лобної дисфункції).

Ключові слова:

фібриляція передсердь ішемічний нелакунарний інсульт когніція виконавчі функції лонгітюдне дослідження

Посилання:

1. Boutros CF, Khazaal W, Taliani M, Sadier NS, Salameh P, Hosseini H. Factors associated with cognitive impairment at 3, 6, and 12 months after the first stroke among Lebanese survivors. Brain and Behavior. 2023 Jan;13(1): e2837. doi: 10.1002/brb3.2837.
2. Buvarp D, Rafsten L, Abzhandadze T, Sunnerhagen KS. A prospective cohort study on longitudinal trajectories of cognitive function after stroke. Scientific reports. 2021 Aug 26;11(1):17271. doi: 10.1038/s41598-021-96347-y.
3. Chander RJ, Lim L, Handa S, Hiu S, Choong A, Lin X, et al. Atrial fibrillation is independently associated with cognitive impairment after ischemic stroke. Journal of Alzheimer's Disease. 2017 Jan 1;60(3):867–75. doi: 10.3233/JAD-170313.
4. Girgenti SG, Brunson AO, Marsh EB. Baseline function and rehabilitation are as important as stroke severity as long-term predictors of cognitive performance post-stroke. American Journal of Physical Medicine & Rehabilitation. 2023 Feb 1;102(2S):S43–50. doi: 10.1097/PHM.0000000000002125.
5. Gladman JT, Corriveau RA, Debette S, Dichgans M, Greenberg SM, Sachdev PS. Vascular contributions to cognitive impairment and dementia: Research consortia that focus on etiology and treatable targets to lessen the burden of dementia worldwide. Alzheimers Dement. 2019; 5: 789–96. doi: 10.1016/j.trci.2019.09.017.
6. Haque U, Naeem A, Wang S, Espinoza J, Holovanova I, Gutor T, et al. The human toll and humanitarian crisis of the Russia-Ukraine war: the first 162 days. BMJ global health. 2022 Sep 1;7(9):e009550. doi: 10.1136/bmjgh-2022-009550.
7. Kokkinidis DG, Zareifopoulos N, Theochari CA, Arfaras-Melainis A, Papanastasiou CA, Uppal D, et al. Association between atrial fibrillation and cognitive impairment in individuals with prior stroke: a meta-analysis and meta-regression analysis. Stroke. 2020 Jun;51(6):1662–6. doi: 10.1161/STROKEAHA.119.027815.
8. Levine DA, Galecki AT, Langa KM, Unverzagt FW, Kabeto MU, Giordani B, Wadley VG. Trajectory of cognitive decline after incident stroke. Jama. 2015 Jul 7;314(1):41–51. doi: 10.1001/jama.2015.6968.
9. Madhavan M, Graff-Radford J, Piccini JP, Gersh BJ. Cognitive dysfunction in atrial fibrillation. Nature Reviews Cardiology. 2018 Dec;15(12):744–56. doi: 10.1038/s41569-018-0075-z.
10. Nijsse B, Visser-Meily JM, van Mierlo ML, Post MW, de Kort PL, van Heugten CM. Temporal evolution of poststroke cognitive impairment using the montreal cognitive assessment. Stroke. 2017 Jan;48(1):98–104. doi: 10.1161/STROKEAHA.116.014168.
11. Quinn TJ, Richard E, Teuschl Y, Gattringer T, Hafdi M, O’Brien JT, et al. European Stroke Organisation and European Academy of Neurology joint guidelines on post-stroke cognitive impairment. European stroke journal. 2021 Sep;6(3):I-XXXVIII. doi: 10.1111/ene.15068.
12. Saa JP, Tse T, Baum CM, Cumming T, Josman N, Rose M, et al. Cognitive recovery after stroke: a meta-analysis and metaregression of intervention and cohort studies. Neurorehabilitation and neural repair. 2021 Jul;35(7):585–600. doi: 10.1177/15459683211017.
13. Sexton E, McLoughlin A, Williams DJ, Merriman NA, Donnelly N, Rohde D, et al. Systematic review and meta-analysis of the prevalence of cognitive impairment no dementia in the first year post-stroke. European stroke journal. 2019 Jun;4(2):160–71. doi: 10.1177/2396987318825484.
14. Stolwyk RJ, Mihaljcic T, Wong DK, Chapman JE, Rogers JM. Poststroke cognitive impairment negatively impacts activity and participation outcomes: a systematic review and meta-analysis. Stroke. 2021 Feb;52(2):748–60. doi: 10.1161/STROKEAHA.120.032215.
15. Tang EY, Amiesimaka O, Harrison SL, Green E, Price C, Robinson L, et al. Longitudinal effect of stroke on cognition: a systematic review. Journal of the American Heart Association. 2018 Jan 15;7(2):e006443. doi: 10.1161/JAHA.117.006443.

Публікація:

«Світ медицини та біології» Том 20 № 89 (2024) , с. 52-56
УДК 616.831-005.4-005.1

DOI:

https://doi.org/10.26724/2079-8334-2024-3-89-52-56