ЗАХВОРЮВАННЯ ПОРОЖНИНИ РОТА У ПРОФЕСІЙНИХ СПОРТСМЕНІВ, ЩО ЗАЙМАЮТЬСЯ РІЗНИМИ ВИДАМИ СПОРТУ

Автор(и):

Анотація:

Було обстежено 475 спортсменів, представників олімпійського резерву в ігрових та силових видах спорту, у період інтенсивних тренувань підготовчого періоду тренувального циклу (75 % – юнаки та 25 % – дівчата) віком від 18 до 21 року. У статті наведено дані наукових досліджень стоматологічного статусу у 200 спортсменів, розділених на групи залежно від виду спорту: ігрові види (волейбол, гандбол), боротьба, плавання, гімнастика, бокс. Контрольну групу склали 40 студентів Азербайджанського медичного університету, які не мають соматичної обтяженості та займаються аматорським спортом. Вивчалася поширеність основних стоматологічних захворювань: карієс, запальні захворювання пародонту, з використанням методик та критеріїв, запропонованих ВООЗ – індексу потреби у лікуванні захворювань пародонту, CPITN, 1980 та індексу КПУ. Гігієнічний стан ротової порожнини визначали за індексом OHI-S (JС Green, JR Vermillion, 1963), кровоточивість ясен по Muhlemann-Cowell (SB-Index), стан тканин пародонту за індексом PMA (Massler, Schour (1949) в модифікації Parma (1960)). Запальні захворювання пародонту найчастіше діагностуються у таких видах спорту, як боротьба, гімнастика. Найбільша частота діагностування кровоточивості відзначається у атлетів – борців та боксерів. Найнижчий рівень кровоточивості виявили у представників ігрових видів спорту. Оцінюючи рівня поширеності каріозної хвороби групи боротьби і плавання визначаються рівні значення – 60,0±7,75 % .

Ключові слова:

карієс пародонтит аномалії фізичні навантаження потреба в лікуванні

Посилання:

1. Hasyuk NV, Yeroshenko GA, Ivanytskyy IO, Herasymenko SB. Tsytofunktsionalna kharakterystyka predstavnytstva mastotstiv u yasnakh khvorykh na heneralizovanyy parodontyt. Svit medytsyny ta biolohiyi. 2013;4 (41):66–68. [in Ukrainian]
2. Ashley P, Di Iorio A, Cole E, Tanday A, Needleman I. Oral health of elite athletes and association with performance: A systematic review. Br. J. Sports Med. 2015; 49: 14–19. DOI: 10.1136/bjsports – 2014-093617
3. Catalina OG, Jeel MS, Karina ChF, Hans CP. Oral health problems in high-performance athletes at 2019 Pan American Games in Lima: a descriptive study. BDJ Open. 2021; 7: 21–25; https://doi.org/10.1038/s41405-021-00078-1
4. D’Ercole S, Tieri M, Martinelli D, Tripodi D. The effect of swimming on oral health status: Competitive versus non-competitive athletes. J. Appl. Oral Sci. 2016; 24:107–113. DOI: 10.1590/1678-775720150324
5. De la Parte A, Monticelli F, Toro-Román V, Pradas F. Differences in Oral Health Status in Elite Athletes According to Sport Modalities . Sustainability. 2021; 13(13): 7282; https://doi.org/10.3390/su13137282
6. De Souza J, Grande R, Bahls R, Santos F. Evaluation of the oral health conditions of volleyball 6. athletes. Rev. Bras. Med. Esporte .2020; 26: 239–242. DOI:10.1590/1517-869220202603214217
7. Escartin JL, Arnedo A, Pinto V, Vela MJ. A study of dental staining among competitive swimmers. Community Dent Oral Epidemiol. 2000; 28(1): 10–7.
8. Gallagher J, Ashley P. Needlman, I. Implementation of a behavioural change intervention to enhance oral health behaviours in elite athletes: A feasibility study. BMJ Open Sport Exerc. Med. 2020; 6: e000759. doi:10.1136/bmjsem-2020-000759
9. Militi A, Cicciù M, Sambataro S, Bocchieri S, Cervino G, De Stefano R, Fiorillo L. Dental occlusion and sport performance. Minerva Stomatol. 2020; 69:112–118.
10. Mohr A, Jäger R, Carpenter K, Kerksick C, Purpura M, Townsend J, et al. The athletic gut microbiota. J. Int. Soc. Sports Nutr. 2020; 17: 24.
11. Stamos A, Mills S, Malliaropoulos N, Cantamessa S, Dartevelle JL, Gündüz E, et al. The European Association for Sports Dentistry, Academy for Sports Dentistry, European College of Sports and Exercise Physicians consensus statement on sports dentistry integration in sports medicine. Dent Traumatol. 2020; 36: 680–684. https://doi.org/10.1111/edt.12593
12. Tripodi D, Cosi A, Fulco D, D’Ercole S. Тhe Impact of Sport Training on Oral Health in Athletes Dent. J. 2021; 9(5): 51; https://doi.org/10.3390/dj9050051
13. Ushiki K, Tsunekawa K, Shoho Y, Martha L, Ishigaki H, Matsumoto R, et al. Assessment of exercise-induced stress by automated measurement of salivary cortisol concentrations within the circadian rhythm in Japanese female long-distance runners. Sports Med. Open. 2020; 6: 38.
14. World Dental Federation (FDI). Sports dentistry guidelines and toolkit. Available from https://www.fdiwo rldde ntal.org/resources/ toolkits. Accessed January. 2020
15. World Health Organization. Oral Health Surveys: Basic Methods, 5th ed.;World Health Organization: Geneva, Switzerland. 2013.

Публікація:

«Світ медицини та біології» Том 18 № 82 (2022) , с. 36-40
УДК 616.314.17-002.2-053.8

DOI:

https://doi.org/10.26724/2079-8334-2022-4-82-36-40