ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК ПОКАЗНИКІВ ЦИТОКІНОВОГО СТАТУСУ ТА ПАТОМОФОЛОГІЧНИХ ЗМІН СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ У ДІТЕЙ З ХРОНІЧНОЮ ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ

Автор(и):

Анотація:

У даній роботі представлені діагностично-значимі взаємозв’язки показників цитокінового статусу та специфічних морфологічних критеріїв, що характеризують стан слизової оболонки верхніх відділів травного тракту у дітей з гастроінтестинальними проявами харчової гіперчутливості. Порівняльний аналіз патоморфологічних змін при запальних процесах слизової оболонки шлунку та дванадцятипалої кишки свідчать, що діти з IgE-залежними гастроінтестинальними симптомами харчової алергії мали більш виражений ступінь запальної інфільтрації із підвищеним вмістом еозинофілів, а також дистрофічні зміни епітелію залоз та виражений набряк строми. Дисбаланс цитокінів у вигляді підвищення інтерлейкіну-4 та хемокіну TARC/CCL-17 поряд із зниженням протизапального інтерлейкіну-10 продемонстрував чітку кореляційну залежність із специфічними гістологічними змінами у вигляді еозинофільної інфільтрації слизової оболонки шлунку, що дозволяє виділити специфічні імунологічні маркери харчової алергії.

Ключові слова:

діти харчова гіперчутливість гастродуоденальна патологія інтерлейкін-4 інтерлейкін-10 хемокін TARC/CCL-17

Посилання:

1. Dellon ES, Hirano I. Epidemiology and natural history of eosinophilic esophagitis. Gastroenterology. 2018; 154(2):319–332.e3.
2. Jensen ET, Martin CF, Kappelman MD, Dellon ES. Prevalence of eosinophilic gastritis, gastroenteritis, and colitis: Estimates from a National Administrative Database. J Pedi-atr Gastroenterol Nutr. 2016;62(1): 36–42. doi: 10.1097/MPG.0000000000000865.
3. Kim HP, Dellon ES. An Evolving Approach to the Diagnosis of Eosinophilic Esophagitis. Gastroenterol Hepatol (N Y). 2018 Jun;14(6):358–366.
4. Kryuchko TO, Nesina IM, Tkachenko OYa. Diagnostic algorithm and peculiarities of monitoring for infants with disorders of the gastrointestinal tract. Wiadomości Lekarskie. 2017;LXX(2):275–81.
5. Loh W, Tang M. The epidemiology of food allergy in the global context. Int J Environ Res Public Health. 2018;15(9):2043.
6. Lucendo AJ, Molina-Infante J, Arias Б, von Arnim U, Bredenoord AJ, Bussmann C, et al. Guidelines on eosinophilic esophagitis: evidence-based statements and recommendations for diagnosis and management in children and adults. United European Gastroenterol J. 2017;5(3): 335–58. doi: 10.1177/2050640616689525.
7. Lwin T, Melton S, Genta R. Eosinophilic gastritis: histopathological characterization and quantification of the normal gastric eosinophil content. Mod Pathol. 2011;24:556–63.
8. Naramore S, Gupta SK. Nonesophageal eosinophilic gastrointestinal disorders: clinical care and future directions. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2018;67(3): 318–21. doi: 10.1097/MPG.0000000000002040.
9. Reed C, Woosley JT, Dellon ES. Clinical characteristics, treatment outcomes, and resource utilization in children and adults with eosinophilic gastroenteritis. Dig Liver Dis. 2015;47(3):197–201.
10. Sharon Chinthrajah R., Hernandes Joseph D., Boyd Scott D., Galli Stephen J., Nadeau Kari C. Molecular and cellular mechanisms of foot allergy and food tolerance // J Allergy Clin Immunol Apr. 2016;137 (4):984–997.
11. Sunkara T, Rawla P, Yarlagadda KS, Gaduputi V. Eosinophilic gastroenteritis: diagnosis and clinical perspectives. Clin Exp Gastroenterol. 2019;12:239–53.
12. Valent P, Klion AD, Rosenwasser LJ, Arock M, Bochner BS, Buttereld JH, et.al. ICON: eosinophil disorders. World Allergy Organ J. 2012;5(12): 174–81. doi: 10.1097/WOX. 0b013e31827f4192.

Публікація:

«Світ медицини та біології» Том 17 № 76 (2021) , с. 69-73
УДК 616.33./34-002-085

DOI:

https://doi.org/10.26724/2079-8334-2021-2-76-69-73