АНАТОМІЧНА МІНЛИВІСТЬ ОРГАНОМЕТРИЧНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ У ПЛОДІВ І НОВОНАРОДЖЕНИХ ЛЮДИНИ

Автор(и):

Анотація:

Дослідження підшлункової залози виконані на 72 препаратах трупів плодів (від 4 до 10 місяців) від 165,0 мм до 500,0 мм тім’яно-п’яткової довжини та 9 новонароджених за допомогою морфологічних досліджень. Встановлено, що у фетальному та ранньому неонатальному періодах онтогенезу типовою формою підшлункової залози є зігнута (72±5 %), варіантні її форми – дугоподібна (18±4 %) та пряма (10±2 %). Для органометричних параметрів підшлункової залози та її анатомічних частин притаманно два періоди прискореного розвитку та період відносно сповільненого розвитку. Тільки для ширини тіла залози визначається другий період відносно сповільненого розвитку. Модель прогнозування нормативних значень морфометричних параметрів довжини підшлункової залози має вигляд: довжина підшлункової залози = β0 + 0,094 х тім’яно-п’яткова довжина плода, де β0: 3,342, якщо віковий період = 4 міс; 4,731 = 5 міс; 6,924 = 6 міс; 10,349 = 7 міс; 8,244 = 8 міс; 13,821 = 9 міс; 17,489 = 10 міс; 18,087 = Новонароджені.

Ключові слова:

підшлункова залоза анатомія плід новонароджений людина

Посилання:

1. Kosynskyy OV, Buzmakov DL. Pokaznyky invalidnosti vnaslidok patolohiyi pidshlunkovoyi zalozy v Ukrayini. Ukrayinskyy visnyk medyko-sotsialnoyi ekspertyzy. 2015; 3(17):26-9. [in Ukrainian]
2. Sled ON, Merzlikin NV, Sled NYu, Popov AYe, Mendeleyeva LYa, Kosmachenko SP, et al. Khirurgicheskoye lecheniye khronicheskogo kistoznogo pankreatita. 2016; 15(2):12-3. DOI 10.20538/1682-0363-2016-2-85–97. [in Russian]
3. Slobodyan OM, Yuzko RV. Fetalna orhanometrychna kharakterystyka anatomichnykh chastyn zihnutoyi formy pidshlunkovoyi zalozy. Svit medytsyny ta biolohiyi. 2014; 2(44):163-6. [in Ukrainian]
4. Smirnova AV, Trubitsina IYe. Pankreatit. Narusheniye mikrotsirkulyatsii. Vestn. kluba pankreatol. 2014; 1(22):24-8. [in Russian]
5. Amann ST, Yadav D, Barmada MM. Physical and mental quality of life in chronic pancreatitis: a case-control study from the North American Pancreatitis Study 2 cohort. Pancreas. 2015 Mar; 42(2):293-300. DOI: 10.1097 / mpa.0b013e31826532e7.
6. Burkhart RA, Gerber SM, Tholey RM, Lamb KM, Somasundaram A, McIntyre CA, et al. Incidence and severity of pancreatogenic diabetes after pancreatic resection. J Gastrointest. Surg. 2015; 19:217-25. DOI: 10.1007 / s11605-014-2669-z.
7. Damoli L, Butturini G, Ramera M. Paiella S, Marchegiani G, Bassi C. Minimally invasive pancreatic surgery – a review. Wideochir. Inne. Tech. Maloinwazyjne. 2015; 10:141-9. DOI: 10.5114 / wiitm.2015.52705.
8. Lévy P, Domínguez-Muñoz E, Imrie C. Epidemiology of chronic pancreatitis: burden of the disease and consequences. United European Gastroenterol J. 2016 Oct;2(5):345-54. DOI: 10.1177 / 2050640614548208.
9. Perwaiz A, Singh A, Chaudhary A. Surgery for chronic pancreatitis. Indian J Surg. 2015; 74(1):47-54. doi: 10.1007 / s12262-011-0374-7.
10. Rana SS, Bhasin DK. Nonfluoroscopic endoscopic ultrasound-guided transmural drainage of pseudocysts: a pictorial technical review. Endosc. Ultrasound. 2015; 4:92-7. DOI: 10.4103/2303-9027.156719.
11. Wang GX, Liu X, Wang S, Ge N, Guo J-T, Liu W, et al. Stent displacement in endoscopic pancreatic pseudocyst drainage and endoscopic management. World J. Gastroenterol. 2015; 21:2249-53. DOI:10.3748 / wjg.v21.i7.2249.

Публікація:

«Світ медицини та біології» Том 16 № 74 (2020) , с. 205-209
УДК 611.37.018:611.068]-053.15-053.31

DOI:

https://doi.org/10.26724/2079-8334-2020-4-74-205-209