МОДУЛЯЦІЯ АКТИВНОСТІ МОНОАМІНЕРГІЧНОЇ НЕЙРОПЕРЕДАЧІ В ЯКОСТІ АКТИВАЦІЇ КОМПЕНСАТОРНО-АДАПТАЦІЙНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ЗА УМОВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВОЇ ТРАВМИ

Автор(и):

Анотація:

Метою дослідження було визначення зміни моторної та м’язової активності в динаміці посттравматичного періоду за умов модуляції активності серотонін-, дофамін- та норадренергічної нейромедіаторних систем. Експериментальні дослідження проводили на моделі черепно-мозкової травми середнього ступеня важкості. У тварин до цього були здійснені заходи по активації та пригніченню активності серотонін-, дофамін- та норадренергічної нейромедіаторних систем. Через 1, 7, 14, 21, 28 та 35 діб з моменту відтворення черепно-мозкової травми з модуляцією активності моноамінергічних нейромедіаторних систем щурів визначали особливості моторної та м’язової активності. Отримані дані підтверджують розвиток моторних та м’язових порушень, починаючи з 1-ї і до 35-ї доби посттравматичного періоду. Післятравматичний період характеризується вираженим неврологічним дефіцитом, моторними та м’язовими порушеннями, які проявляються м’язовою слабкістю, нездатністю приймати та утримувати природне положення, а також неспроможністю здійснювати синхронні координовані рухи. Відзначені моторні та м’язові дисфункції є стійкими та мають максимальне вираження протягом перших 14 діб посттравматичного періоду. У щурів після черепно-мозкової травми активація серотонінергічної та дофамінергічної нейромедіаторних систем спричиняють відновлення та нормалізацію функціонування моторної та м’язової функцій організму. Автори вважають, що висвітлене патогенетичне значення серотонінергічної та дофамінергічної нейротрансмісії за умов травматичного ураження мозку слід враховувати при складанні та визначенні клінічної ефективності лікувальних схем комплексної патогенетичної терапії хворих з черепно-мозковою травмою.

Ключові слова:

черепно-мозкова травма ішемія моноамінергічна нейропередача рухова активність м'язовий тонус компенсаторна активність саногенетичні механізми

Посилання:

1. Bakumenko IK. Rozrobka kompleksnoyi patohenetychno obgruntovanoyi korektsiyi povedinkovykh, emotsiynykh zrushen ta nevrolohichnykh rozladiv pry khronichniy ishemiyi mozku v razi obmezhennya krovopostachannya po khrebtovykh arteriyakh za umov eksperymentu. Visnyk morskoyi medytsyny. 2015; 1(66): 70–76. [in Ukrainian].
2. Zyablitzev SV, Starodubska OO, Bogza SL. Farmakolohichna korektsiya kohnityvnykh porushen pry cherepnomozkoviy travmi. Aktualni problemy suchasnoyi medytsyny: Visnyk Ukrayinskoyi medychnoyi stomatolohichnoyi akademiyi. 2017; 17(3): 25–29. [in Ukrainian].
3. Kozlov SV, Mishalov VD, Suloev KM, Kozlova YuA. Patomorfolohichni markery vybukhoindukovanoyi travmy holovnoho mozku. Morpholohiya. 2021; 15(3): 96–100. doi: 10.26641/1997-9665.2021.3.96-100 [in Ukrainian].
4. Pedachenko EH. Neyrokhirurhiya Ukrayiny: syohodennia i perspektyvy. Ukrayinskyy neyrokhirurhichnyy zhurnal. 2018; 1: 5–18. doi: 10.25305/unj.117775 [in Ukrainian].
5. Stoyanov OM, Pulyk OR, Vastyanov RS. Patohenetychne znachennya tsentralnoyi monoaminerhichnoyi neyroperedachi v mekhanizmakh rozvytku motornykh dysfunktsiy ta nevrolohichnoho defitsytu pislya lehkoyi cherepno-mozkovoyi travmy. Naukovyy visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Seriya: Medytsyna. 2015; 1: 100–107 [In Ukrainian].
6. Brazinova A, Rehorcikova V, Taylor MS, Buckova V, Majdan M, Psota M. et al. Epidemiology of Traumatic Brain Injury in Europe: A Living Systematic Review. J Neurotrauma. 2021; 38(10): 1411–1440. doi: 10.1089/neu.2015.4126.
7. Cordeiro LMS, Rabelo PCR, Moraes MM, Teixeira-Coelho F, Coimbra CC, Wanner SP, et al. Physical exercise-induced fatigue: the role of serotonergic and dopaminergic systems. Braz J Med Biol Res. 2017; 50(12): 6432. doi: 10.1590/1414-431X20176432.
8. Finnie JW. Forensic Pathology of Traumatic Brain Injury. Vet Pathol. 2016; 53(5): 962–978. doi: 10.1177/0300985815612155.
9. Galgano M, Toshkezi G, Qiu X, Russell T, Chin L, Zhao LR. Traumatic Brain Injury: Current Treatment Strategies and Future Endeavors. Cell Transplant. 2017; 26(7): 1118–1130. doi: 10.1177/0963689717714102.
10. Happel MF, Deliano M, Ohl FW. Combined Shuttle-Box Training with Electrophysiological Cortex Recording and Stimulation as a Tool to Study Perception and Learning. J Vis Exp. 2015; 105: e53002. doi: 10.3791/53002.
11. Mollayeva T, Mollayeva S, Pacheco N, Colantonio A. Systematic Review of Sex and Gender Effects in Traumatic Brain Injury: Equity in Clinical and Functional Outcomes. Front Neurol. 2021; 12: 678971. doi: 10.3389/fneur.2021.678971
12. Neves BS, Barbosa GPDR, Rosa ACS, Picua SS, Gomes GM, Sosa PM, Mello-Carpes PB. On the role of the dopaminergic system in the memory deficits induced by maternal deprivation. Neurobiol Learn Mem. 2020; 173: 107272. doi: 10.1016/j.nlm.2020.107272.
13. Ostapenko IO. The perspectives of pharmacological correction of depressive disorders and cognitive deficit as post-traumatic epilepsy leading syndromes. Journal of Education, Health and Sport. 2022; 12(2): 360–369. doi: 10.12775/JEHS.2022.12.02.037.
14. Ostapenko IO. Dynamic changes of striatal neurotransmitter systems activity cause changes in behavioral non-convulsive disorders of depressive nature in the course of chronic seizure activity formation in kindling model of epileptogenesis. Journal of Education, Health and Sport. 2023; 13(4): 386–403. doi: 10.12775/JEHS.2023.13.04.045.
15. Tugba EK, Medine GIO, Ozlem A, Deniz K, Filiz OY. Prolongation of absence seizures and changes in serotonergic and dopaminergic neurotransmission by nigrostriatal pathway degeneration in genetic absence epilepsy rats. Pharmacol Biochem Behav. 2022; 213: 173317. doi: 10.1016/j.pbb.2021.173317.

Публікація:

«Світ медицини та біології» Том 20 № 89 (2024) , с. 214-219
УДК 616-092;616-001;611.08;615.036

DOI:

https://doi.org/10.26724/2079-8334-2024-3-89-214-219