МОДУЛЯЦІЯ АНГІОГЕНЕЗУ ЯК ЕФЕКТИВНИЙ МЕТОД ЛІКУВАННЯ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ ДІАБЕТИЧНОЇ РЕТИНОПАТІЇ

Автор(и):

Анотація:

Метою дослідження було вивчення змін вмісту фактора росту ендотелію судин у крові експериментальних тварин за умов діабетичної ретинопатії шляхом її фармакологічної корекції. Експериментальні дослідження проводили на моделі стрептозотоцин-індукованого цукрового діабету на щурах лінії Вістар, які були розділені на сім груп залежно від окремого та сумісного введення фармакологічних сполук для лікування ознак експериментальної діабетичної ретинопатії. Рівень фактора росту ендотелію судин у сироватці крові щурів визначали на 30, 60 та 180 добу досліду. Отримані дані підтверджують розвиток діабетичної ретинопатії в умовах стрептозотоцинової моделі цукрового діабету. Розвиток діабетичної ретинопатії характеризується підвищенням вмісту фактора росту ендотелію судин у крові щурів з максимальним рівнем його підвищення на 180 добу досліду. Виражений позитивний ефект нормалізації рівня фактора росту ендотелію судин спостерігався при сумісному введенні афліберцепту, L-аргініну та цитиколіну. Автори наголошують на патогенетичній ролі імунних механізмів у розвитку діабетичної ретинопатії. Визначення основної патогенетичної ролі фактора росту ендотелію судин у пошкодженні тканини сітківки при цукровому діабеті відкрило новий напрям спрямованої патогенетично детермінованої фармакокорекції діабетичної ретинопатії шляхом блокування сигнального шляху фактора росту ендотелію судин. Доведене залучення імунних механізмів до патогенетичних механізмів діабетичної ретинопатії підвищенням рівня фактора росту ендотелію крові є експериментальним підґрунтям доцільності блокування синтезу та/або активності фактора росту судинного ендотелію в клінічних умовах.

Ключові слова:

цукровий діабет експериментальна діабетична ретинопатія ішемія сітківки фактор росту ендотелію судин патогенетична фармакокорекція

Посилання:

1. Vastyanov RS, Stoyanov OM, Oleksyuk-Nekhames AH, Kalashnikov VY, Bakumenko IK, Gruzevskyi OA. et al. Kliniko-eksperymentalne obgruntuvannya patohenetychnoho likuvannya diabetychnoho urazhennya peryferychnoyi nervovoyi systemy. Medical Science of Ukraine. 2024; 20(2): 79 – 89. [In Ukrainian]. doi: https://doi.org/10.32345/2664-4738.2.2024.10.
2. Arrigo A, Aragona E, Bandello F. VEGF-targeting drugs for the treatment of retinal neovascularization in diabetic retinopathy. Ann Med. 2022; 54(1): 1089 – 1111. doi: 10.1080/07853890.2022.2064541.
3. Forrester JV, Kuffova L, Delibegovic M. The Role of Inflammation in Diabetic Retinopathy. Front Immunol. 2020; 11: 583687. doi: 10.3389/fimmu.2020.583687.
4. Forzano I, Avvisato R, Varzideh F, Jankauskas SS, Cioppa A, Mone P. et al. L-Arginine in diabetes: clinical and preclinical evidence. Cardiovascular Diabetology. 2023; 22: 89. doi: 10.1186/s12933-023-01827-2
5. Ghamdi AHA. Clinical Predictors of Diabetic Retinopathy Progression; A Systematic Review. Curr Diabetes Rev. 2020; 16(3): 242-247. doi: 10.2174/1573399815666190215120435.
6. Kang Q, Yang C. Oxidative stress and diabetic retinopathy: Molecular mechanisms, pathogenetic role and therapeutic implications. Redox Biol. 2020; 37: 101799. doi: 10.1016/j.redox.2020.101799.
7. Kaštelan S, Orešković I, Bišćan F, Kaštelan H, Gverović Antunica A. Inflammatory and angiogenic biomarkers in diabetic retinopathy. Biochem Med (Zagreb). 2020; 30(3): 030502. doi: 10.11613/BM.2020.030502.
8. Lin KY, Hsih WH, Lin YB, Wen CY, Chang TJ. Update in the epidemiology, risk factors, screening, and treatment of diabetic retinopathy. J Diabetes Investig. 2021; 12(8): 1322 – 1325. doi: 10.1111/jdi.13480.
9. Niklander S, Bordagaray MJ, Fernández A, Hernández M. Vascular Endothelial Growth Factor: A Translational View in Oral Non-Communicable Diseases. Biomolecules. 2021; 11(1): 85. doi: 10.3390/biom11010085.
10. Pérez-Gutiérrez L, Ferrara N. Biology and therapeutic targeting of vascular endothelial growth factor A. Nat Rev Mol Cell Biol. 2023; 24(11): 816 – 834. doi: 10.1038/s41580-023-00631-w.
11. Spencer BG, Estevez JJ, Liu E, Craig JE, Finnie JW. Pericytes, inflammation, and diabetic retinopathy. Inflammopharmacology. 2020; 28(3): 697 – 709. doi: 10.1007/s10787-019-00647-9.
12. Tan TE, Wong TY. Diabetic retinopathy: Looking forward to 2030. Front Endocrinol (Lausanne). 2023; 13: 1077669. doi: 10.3389/fendo.2022.1077669.
13. Vastyanov RS, Sadovyi OS, Stoyanov OM, Dobrovolskyi VV, Vastyanova OV, Gruzevskyi OA. Cognitive disorders expression and their pathogenetic correction in the dynamics of streptozotocin-induced diabetes. World of Medicine and Biology. 2021; 4(78): 203 – 208. doi: 10.26724/2079-8334-2021-4-78-203-208.
14. Yang J, Liu Z. Mechanistic Pathogenesis of Endothelial Dysfunction in Diabetic Nephropathy and Retinopathy. Front Endocrinol (Lausanne). 2022; 13: 816400. doi: 10.3389/fendo.2022.816400.
15. Yue T, Shi Y, Luo S, Weng J, Wu Y, Zheng X. The role of inflammation in immune system of diabetic retinopathy: Molecular mechanisms, pathogenetic role and therapeutic implications. Front Immunol. 2022; 13: 1055087. doi: 10.3389/fimmu.2022.1055087.

Публікація:

«Світ медицини та біології» Том 20 № 89 (2024) , с. 245-250
УДК 616.151.5/.153-06:616.379-008.61]-07

DOI:

https://doi.org/10.26724/2079-8334-2024-3-89-245-250