| Про автора: |
Дельва М.Ю. |
| Рубрика |
КЛІНІЧНА МЕДИЦИНА |
| Тип статті |
Наукова стаття |
| Анотація |
Нами вивчено вплив постінсультного прийому піоглітазону (30 мг на добу) протягом 90 днів на функціональний результат після ішемічних атеротромботичних гемісферальних інсультів у пацієнтів з абдомінальним ожирінням ІІ ступеня (ст.). Досліджено 63 пацієнта з абдомінальним ожирінням ІІ ст. без цукрового діабету у віці 67,9±0,7 років (44% жіночої статі). 31 пацієнт розпочинав прийом піоглітазону протягом перших 72 годин після розвитку інсульту, а 32 пацієнта склали контрольну групу. Всі пацієнти були умовно співставні за показниками шкали інсульту Національного інституту здоров'я на момент госпіталізації, за розмірами церебральних інфарктів і за рівнем доінсультної інвалідизації. «Умовно сприятливий» функціональний результат приймався за модифікованою шкалою Ренкіна (МШР) ≤2 балів і за індексом Бартел (ІБ) ≥85 балів. Функціональний стан пацієнтів оцінювали на момент виписки зі стаціонару, через 4 і 12 тижнів після розвитку інсульту.
При виписці зі стаціонару не спостерігалося будь-якої різниці в частоті певних функціональних станів в обох групах пацієнтів. Однак, у більш пізні терміни прийом піоглітазону асоціювався з «умовно сприятливими» функціональними результатами. Так, згідно МШР «умовно сприятливі» функціональні стани достовірно частіше спостерігалися в групі піоглітазону (відношення шансів (ВШ) 3,70, 95% довірчий інтервал (ДІ), 1,26-10,13, р=0,028 через 4 тижні; ВШ 3,68, 95% ДІ, 1,18-10,60, р=0,04 через 12 тижнів після інсульту). Подібні ж результати були отримані і згідно ІБ (ВШ 3,89, 95% ДІ, 1,29-10,85, р=0,025 через 4 тижні; ВШ 4,04, 95% ДІ, 1,22-12,11, р=0,03 через 12 тижнів після інсульту). Постінсультний прийом піоглітазону асоціюється з достовірно більшою ймовірністю розвитку «умовно сприятливих» функціональних результатів після атеротромботичних інсультів у пацієнтів з абдомінальним ожирінням.
|
| Ключові слова |
абдомінальне ожиріння, атеротромботичний інсульт, функціональний стан, піоглітазон |
| Список цитованої літератури |
- Adams J. Classification of subtype of acute ischemic stroke. Definitions for use in a multicenter clinical trial. TOAST. Trial of Org 10172 in Acute Stroke Treatment / J. Adams, B. Bendixen, L. Kappelle [et al.] // Stroke. – 1993. – Vol. 24. – P. 35-41.
- Arenillas JF. The metabolic syndrome and stroke: potential treatment approaches / JF. Arenillas, MA. Moro, A. Dávalos // Stroke. – 2007. – Vol. 38. – P. 2196-2203.
- Berger J. The mechanisms of action of PPARs / J. Berger, DE. Moller // Annual Review of Medicine. – 2002. – Vol. 53. – P. 409–435.
- Blanco M. Increased plasma levels of 15-deoxi delta prostaglandin J2 are associated with good outcome in acute atherothrombotic ischemic stroke / M. Blanco, MA. Moro, A. Da´valos [et al.] // Stroke. – 2005. – Vol. 36. – P. 1189–1194.
- Blanquart C. Peroxisome proliferator-activated receptors: regulation of transcriptional activities and roles in inflammation / C. Blanquart, O. Barbier, JC. Fruchart [et al.] // The Journal of Steroid Biochemistry and Molecular Biology. – 2003. – Vol. 85. – P. 267–273.
- Bordet R. PPAR: a new pharmacological target for neuroprotection in stroke and neurodegenerative diseases / R. Bordet, T. Ouk, O. Petrault [et al.] // Biochemical Society Transactions. – 2006. – Vol. 34. – P. 1341–1346.
- Broderick JP. Volume of intracerebral hemorrhage. A powerful and easy-to-use predictor of 30-day mortality / JP. Broderick, TG. Brott, JE. Duldner [et al.] // Stroke. – 1993. – Vol. 24. – P. 987-993.
- Collino M. Review: PPARs as new therapeutic targets for the treatment of cerebral ischemia/reperfusion injury / M. Collino, NS. Patel, C. Thiemermann // Therapeutic Advances in Cardiovascular Disease. – 2008. – Vol. 2. – P. 179-197.
- Inzucchi SE. Oral antihyperglycemic therapy for type 2 diabetes: scientific review / SE. Inzucchi // JAMA. – 2002. – Vol. 287. – P. 360–372.
- Kay R. Dichotomizing stroke outcomes based on self-reported dependency / R. Kay, KS. Wong, G. Perez [et al.] // Neurology. – 1997. – Vol. 49. – P. 1694 –1696.
- Kernan WN. Pioglitazone improves insulin sensitivity among nondiabetic patients with a recent transient ischemic attack or ischemic stroke / WN. Kernan, SE. Inzucchi, CM. Viscoli [et al.] // Stroke. – 2003. – Vol. 34. – P. 1431-1436.
- Lee J. Effects of thiazolidinediones on stroke recovery: a case-matched controlled study / J. Lee, M. Reding // Neurochemical Research. – 2007. – Vol. 32 (4-5). – P. 635-638.
- McColl BW. Systemic infection, inflammation and acute ischemic stroke / BW. McColl, SM. Allan, NJ. Rothwell // Neuroscience. – 2009. – Vol. 158 (3). – P. 1049-1061.
- Razinia T. Body mass index and hospital discharge outcomes after ischemic stroke / T. Razinia, J. Saver, D. Liebeskind [et al.] // Archives of Neurology. – 2007. – Vol. 64 (3). – P. 388-391.
- Rykała J. Wpływ wybranych czynników na jakość życia oraz stan funkcjonalny pacjentów po udarze mózgu / J. Rykała, A. Kwolek // Przegląd Medyczny Uniwersytetu Rzeszowskiego Rzeszów. – 2009. – Vol. 4. – P. 384–391.
- Литвиненко Н.В. Клініко-нейровізуалізаційні характеристики гострого періоду нелакунарних гемісферальних інсультів у осіб з ожирінням / Н.В. Литвиненко, М.Ю. Дельва, І.І. Дельва // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. – 2011. – T 11 (4). – C. 55-58.
|
| Публікація статті |
«Світ Медицини та Біології» №4(41) 1 частина 2013 рік
, 028-031 сторінки, код УДК 616.831-005.1-056.5 |
