Л. Я. Федонюк, Н. П. Пентелейчук

МОРФОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СУХОЖИЛКОВИХ СТРУН ПЕРЕДСЕРДНО-ШЛУНОЧКОВИХ КЛАПАНІВ СЕРЦЯ ПЛОДІВ, НОВОНАРОДЖЕНИХ І ДІТЕЙ ГРУДНОГО ВІКУ В НОРМІ

---

Про автора:	Л. Я. Федонюк, Н. П. Пентелейчук
Рубрика	ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА
Тип статті	Наукова стаття
Анотація	Резюме. Дослідження сухожилкових струн мітрального та тристулкового клапанів були проведені на 186 передсердно-шлуночкових клапанах серця, взятих із сердець 40-плодів (13-40 тижнів пренатального розвитку онтогенезу 85,0-370,0 мм тім’яно-куприкової довжини), 26-новонароджених (від народження до 28-ї доби життя) та 27-дітей грудного віку (від 29-ї доби до 1 року), які померли від причин, не пов’язаних із патологією серцево-судинної системи. Метою дослідження було вивчити морфологічну будову та поляризаційні властивості сухожилкових струн передсердно-шлуночкових клапанів серця плодів, новонароджених і дітей грудного віку з використанням макроскопічного, мікроскопічного, гістохімічного, імуногістохімічного, електронно-мікроскопічного, статистичного методів дослідження, а також методу лазерної поляриметрії та 3-D реконструкції. У результаті проведеного макроскопічного дослідження встановлено, що стулки мітрального та тристулкового клапанів серця зв’язані з соскоподібними м’язами за допомогою сухожилкових струн, які мають вигляд тонких фіброзних ниток. Стулкові сухожилкові струни мітрального клапана передньої стулки представлені двома типами сухожилкових струн: потовщенної зони та опорними. Сухожилкові струни задньої стулки представлені трьома типами: потовщеної зони, розщеплень задньої стулки та базальними. У тристулковому клапані спостерігається п’ять типів сухожилкових струн: віялоподібні, вільного краю, потовщеної зони, глибокі та базальні. Кількість сухожилкових струн новонароджених в 2,5 рази перевищує кількість сухожилкових струн плодів, а сухожилкові струни дітей грудного віку перевищують кількість сухожилкових струн новонароджених в 1,07 рази. Довжина сухожилкових струн передсердно-шлуночкових клапанів у новонароджених в 1,02 рази перевищує довжину сухожилкових струн у плодів, а довжина сухожилкових струн у дітей грудного віку в 1,16 рази перевищує довжину сухожилкових струн у новонароджених. В результаті проведення 3D моделювання клапанного апарату серця плода 90,0 мм тім’яно-куприкової довжини виявлено, що соскоподібні м’язи безпосередньо переходять у стулки передсердно-шлуночкових клапанів. Методом світлової мікроскопії встановлено, що у плодів 125,0 мм тім’яно-куприкової довжини між соскоподібними м’язами та стулками передсердно-шлуночкових клапанів спостерігаються первинні сухожилкові струни у вигляді тонких тяжів. Первинні СС утворені пластом щільно розташованих кардіоміоцитів і невеликою кількістю мезенхімальних клітин. При електронно-мікроскопічному дослідженні у товщі сухожилкової струни ідентифікували клітини фібробластичного ряду. Однак у товщі сухожилкових струн плодів і новонароджених дітей, окрім пучків колагенових волокон, зустрічаються пучки серцевих м’язових клітин. При імуногістохімічному дослідженні сухожилкових струн спостерігається позитивна реакція: Anti-Human Collagen IV+, що вказує на присутність колагену IV в базальній мембрані кардіоміоцитів. Оптичні властивості сухожилкових струн мітрального та тристулкового клапанів серця дають можливість диференціювати у їх складі колагенові, еластичні та м’язові волокна, підтверджуючи типоналежність сухожилкової струни. Таким чином, результати дослідження показали, що сухожилкові струни плодів, новонароджених і дітей грудного віку мають вигляд сполучнотканинних тяжів, що відходять від верхівок соскоподібних м’язів і фіксуються до стулок передсердно-шлуночкових клапанів серця. Співвідношення кількості сухожилкових струн у плодів, новонароджених і дітей грудного віку, що фіксуються до стулок мітрального та тристулкового клапанів серця, відповідно становить 1,5:1. У осіб чоловічої статі довжина СС є більшою, ніж у осіб жіночої статі в усіх досліджуваних вікових групах. Моделі просторової організації клапанного апарату серця плодів 90,0 мм тім’яно-куприкової довжини демонструють відсутність у них сухожилкових струн. Реконструкційні моделі клапанного апарату серця плодів 135,0 мм тім’яно-куприкової довжини показують, що між соскоподібними м’язами та стулками передсердно-шлуночкових клапанів серця спостерігаються новоутворені сухожилкові струни у вигляді тонких поодиноких тяжів. Метод 3-D реконструкції сухожилкових струн мітрального та тристулкового клапанів серця новонароджених дітей показує, що їх основа утворена центральним колагеновим стрижнем, а периферія – пухкою волокнистою сполучною тканиною, в якій проходять кровоносні судини. За мікроскопічною та субмікроскопічною будовою сухожилкові струни плодів належать до фіброзно-м’язового типу, новонароджених – до фіброзно-м’язового та фіброзного типів, у дітей грудного віку – фіброзного типу, що підтверджується оптичними властивостями СС визначеними методом лазерної поляриметрії.
Ключові слова	сухожилкові струни, соскоподібний м’яз, мітральний клапан, тристулковий клапан, плоди, новонароджені, діти грудного віку
Список цитованої літератури	Galagan V. Vrodzhenі vadi sercja u novonarodzhenih: chastota, struktura chinniki їh viniknennja / V. Galagan, O. Timchenko, Ju. Shherbak [ta іn.] // Sovremennaja pediatrija. – 2007. – № 2. – S. 177–178. Zozulja E. S. Osobennosti stroenija predserdno-zheludochkovyh klapanov serdca v ontogeneze cheloveka / E.S. Zozulja // Ukraїns'kij morfologіchnij al'manah. – 2006. – T. 4, № 4. – S. 30–32. Korovina N. A. Klinicheskoe znachenie malyh anomalij razvitija u detej / N. A. Korovina, A. A. Tarasova, T. M. Tvorogova [i dr.] // Lechashhij vrach. – 2005. – № 4. – S. 47–49. Kostilenko Ju. P. Trabekuljarnye obrazovanija i suhozhil'ne hordy levogo zheludoka serdca cheloveka / Ju.P. Kostilenko, A.P. Stepanchuk // Vіsnik morfologії. – 2010. №16(1). – S. 66–70. Lobko P. I. Mikroskopicheskaja anatomija mjasistyh trabekul, sosochkovyh myshc i suhozhil'nyh hord zheludochkov serdca cheloveka / P.I. Lobko, A.R. Rombal'skaja // Klіnіchna anatomіja ta operativna hіrurgіja. – 2010. – T. 9, № 1. – S. 60–63. Mutaf'jan O. A. Poroki i malye anomalii serdca u detej i podrostkov / O.A. Mutaf'jan // – SPB.: Izdatel'skij dom SPBMAPO, - 2005. – 480 s. Pіdvisoc'ka N.І. Prognozuvannja, klіnіko–genetichna harakteristika ta shljahi profіlaktiki urodzhenih vad sercevo–sudinnoї sistemi u dіtej: avtoref. dis. na zdobuttja nauk. stupenja kand. med. nauk : spec. 03.00.15 / Pіdvisoc'ka N.І. – Kiїv (Chernіvcі), - 2005. – 15 s. Gusukuma W. L. Chordae tendineae architecture in the papillary muscle insertion / W. L. Gusukuma, J. C. Prates, R. L. Smith // Int. J. Morphol. – 2004. – Vol. 22(4). – P. 267–272. Martin Misfeld Heart valve macro- and microstructure / Martin Misfeld, Hans-Hinrich Sievers // Philosophical Transactions of the Royal Society. – 2007. – Vol. 362. – P. 1421–1436.
Публікація статті	«Світ Медицини та Біології» №1(48), 2015 рік , 178-183 сторінки, код УДК 611.126.018.28-053.3