Стаття
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ТОКСИКОЛОГІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ, УЛЬЦЕРОГЕННОЇ ТА МІСЦЕВОПОДРАЗНЮЮЧОЇ ДІЇ ГУСТОГО ЕКСТРАКТУ КВАСОЛІ
Про автора: | В. А. Рибак, Л. М. Малоштан, О. В. Павиченко |
Рубрика | ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА |
Тип статті | Наукова стаття |
Анотація | Велике значення має фармакологічне та хімічне вивчення рослин і біологічно активних сполук, що отримуються з них для розробки та створення гіпоглікемічних засобів рослинного походження. Крім високої фармакологічної активності, однією з найважливіших вимог до лікарських препаратів є їх безпека. Доведено, що пацієнти, які активно використовують фітотерапію для лікування цукрового діабету, потребують нижчих доз інсуліну і пероральних цукрознижувальних лікарських засобів. Метою дослідження було вивчення гострої токсичності густого екстракту квасолі (ГЕК) при внутрішньошлунковому введенні мишам у дозах: 500 мг/кг, 5000 мг/кг, 10000 мг/кг і 15000 мг/кг та внутрішньоочеревинному введенні щурам у дозах: 10 мг/кг, 100 мг/кг, 1000 мг/кг і 3000 мг/кг, що відповідали різним класам токсичності речовин, а також можливої ульцерогенної та місцевоподразнюючої дії ГЕК. Вивчення гострої токсичності ГЕК проводили за методикою Б.М. Штабського. Дослідження можливої пошкоджувальної дії ГЕК (в дозах – 10 мг/кг, 40 мг/кг і 100 мг/кг) на слизову оболонку шлунка та 12-ти палої кишки проведено на щурах лінії Вістар за методом J. Marazzi-Uberti. Дослідження впливу ГЕК і ацетилсаліцилової кислоти (у дозах 40 мг/кг і 100 мг/кг) на шлунок і кишечник тварин, в умовах, викликаних етанолом виразок шлунка були проведені на щурах лінії Вістар протягом 14 діб. Виразки слизової оболонки шлунка викликали внутрішньошлунковим введенням 5 мл/кг абсолютного спирту тваринам, що голодували протягом 24 годин. Вивчення місцевоподразнюючої дії ГЕК проведено на кролях породи Шиншила. Розчин водної суспензії ГЕК, стабілізований твіном-80 вводили по 1-2 краплі в кон’юнктивальний мішок ока тварин протягом 5 діб. При вивченні гострої токсичності ГЕК при внутрішньошлунковому введенні мишам (в дозах – 500 мг/кг, 5000 мг/кг, 10000 мг/кг і 15000 мг/кг) та внутрішньоочеревинному введенні щурам (в дозах – 10 мг/кг, 100 мг/кг, 1000 мг/кг, 3000 мг/кг і 5000 мг/кг) встановлено, що загибелі експериментальних тварин не відбувалося. ГЕК відноситься до V класу токсичності речовин – практично нетоксичні речовини, за класифікацією токсичності сполук К.К. Сидорова. ГЕК не проявляє ульцерогенної дії в дозах 20 мг/кг і 40 мг/кг. Незначна ульцерогенна дія ГЕК на слизову оболонку шлунка щурів виявлена лише в дозі 100 мг/кг. На моделі етанолових виразок шлунка ГЕК не потенціював ульцерогенну дію етилового спирту. ГЕК не проявляє місцевоподразнюючої дії на слизову кон’юнктиви ока кролів. ГЕК є перспективним для подальших фармакологічних досліджень з метою вивчення впливу на стан коагуляційного гомеостазу при експериментальному інсуліннезалежному цукровому діабеті 2-го типу для попередження ризику розвитку ангіопатій. |
Ключові слова | гостра токсичність, ульцерогенна та місцевоподразнююча дія, метформін, густий екстракт квасолі |
Список цитованої літератури |
|
Публікація статті | «Світ Медицини та Біології» №3(51) 1 частина 2015 рік , 108-113 сторінки, код УДК 615.25.252.349.7:615.451.16:582.894.6 |